Ухвала суду № 42623685, 03.02.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/15520/14-ц

Провадження № 22-ц/792/67/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Баса О.Г.,

суддів - Карпусь С.А., Федорової Н.О.,

при секретарі - Бондарі О.В.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 до газети Хмельницької міської ради «Проскурів», ОСОБА_5, Хмельницької міської ради про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

24 липня 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 звернулись до суду із вищевказаним позовом. В його обґрунтування зазначили, що у газеті Хмельницької міської ради «Проскурів» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано статтю журналіста ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_3» та два звернення депутатів Хмельницької міської ради, прийнятих на засіданні Хмельницької міської ради 25 червня 2014 року. Одне звернення - адресоване Генеральному прокурору України ОСОБА_6 та Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_7 та стосувалося захоплення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1. Інше звернення - адресоване Генеральному прокурору України ОСОБА_6, Голові Служби безпеки України ОСОБА_8 та Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_7 та стосувалося діяльності незареєстрованого громадського формування «територіальна громада міста Хмельницького» та «уповноважених у справах територіальної громади міста Хмельницького». Публікація стосувалася протиправних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 Крім того, вона була розміщена на веб-сайтах: proskuriv.info; medianext. proskurov.info; hdtvshek.hvosting.ua. Поширена у газеті та на веб-сайтах інформація є недостовірною та підлягає спростуванню, а завдана внаслідок цього шкода відшкодуванню.

________________

Доповідач у першій інстанції Палінчак О.М. Провадження № 22-ц/792/67/15

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія № 41, 42

Поширення такої недостовірної інформації завдало моральної шкоди позивачам, яка виразилась у душевних переживаннях та соромі. З'явилось постійне відчуття занепокоєння, нервування через приниження честі, гідності та ділової репутації їх, як добропорядних громадян. Внаслідок отриманого нервового стресу посилилися головні болі. Вони постійно знаходились у пригніченому стані, що стало причиною передчасного старіння та психологічних потрясінь. Знизилась продуктивність праці. Внаслідок протиправних дій відповідачів страждають члени сім'ї кожного із них, що безумовно посилює душевні страждання та погіршує настрій. Кожний із позивачів оцінює завдану йому моральну шкоду у 24360 грн. Вважають, що такий розмір грошового відшкодування є достатнім та співрозмірним тим стражданням і наслідкам перенесеного стресу, якого вони зазнали.

Тому, просили суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати недостовірною та зобов'язати редакцію газети Хмельницької міської ради «Проскурів» та автора ОСОБА_5, за власний рахунок, опублікувати спростування недостовірних відомостей, надрукованих у газеті Хмельницької міської ради «Проскурів» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та розміщених на сайтах: proskuriv.info; medianext. proskurov.info; hdtvshek.hvosting.ua, вищезазначені відомості тим же шрифтом у цій же газеті під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується; визнати недостовірною та зобов'язати Хмельницьку міську раду за власний рахунок поширити спростування вищезазначених недостовірних відомостей; стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 по 24360 гривень моральної шкоди кожному.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Непогоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовну заяву. Рішення вважають таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.

Не погоджуються із висновком суду про те, що твердження, які вони просять визнати недійсними, слід розцінювати як висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені, як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.

Вважають, що неправдиві відомості, опубліковані у газеті Хмельницької міської ради «Проскурів» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та розміщені на сайтах: proskuriv.info; medianext.proskurov.info; hdtvshek.hvosting.ua, які ганьблять їхню честь, гідність не є висловлюваннями.

Зазначають, що не можна розцінювати, як висловлювання, що не містить фактичних даних, назва та охарактеризування їх, як аферистів.

Вважають, що поширена відповідачами недостовірна інформація підлягає спростуванню у спосіб, визначений ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», зокрема спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

Крім того, зазначають, що суд у мотивувальній частині рішення послався на ч. 1 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію». Проте, зміст даного Закону в останній редакції від 2 березня 2014 року не містить статті за № 47-1. А тому, вважають, що судом неправильно застосовано норму матеріального права і відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України це є однією із підстав для скасування судового рішення.

Представник Хмельницької міської ради подав заперечення на апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Зазначає, що чинним законодавстом та статутом газети «Проскурів» не передбачено, що Хмельницька міська рада, як засновник вказаної газети, несе відповідальнсть за діяльність, заснованої нею газети, в тому числі і за поширення недостовірної інформації. Згідно пункту 2.12 Статуту газети «Проскурів», затвердженого рішенням Хмельницької міської ради № 1 від 06.10.1998 року, засновник не несе відповідальності за зобов'язання редакції, а редакція не несе відповідальності за зобов'язання засновника. До відповідальності за зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації нарівні з авторами інформаційних матеріалів притягаються журналіст редакції, її редактор (головний редактор) або інші особи, з дозволу яких ці матеріали було поширено. Хмельницькою міською радою не було вчинено жодного порушення, тому посилання позивачів на неї, як на відповідача, є безпідставним, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Одне із звернень депутатів Хмельницької міської ради, прийнятих на засіданні Хмельницької міської ради 25.06.2014 року стосувалося захоплення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1. Інформація зазначена у цьому звернені підтверджується рядом документів: витягом із кримінального провадження №12014240010002235; свідоцтвом про право власності на нерухоме майно - приміщення по АДРЕСА_1; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на це приміщення; доповідною запискою директора міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності ОСОБА_12, адресованої міському голові ОСОБА_13 від 08.05.2014 року за № 226; зверненнями управління комунального майна Хмельницької міської ради та міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, адресованими начальнику Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_14 від 14.05.2014 року за № 276/в, 19.05.2014 року за № 281/в, 26.05.2014 року за № 294/в; актами обстежень приміщення комунальної власності від 08.05.2014 року, від 12.05.2014 року, від 14.05.2014 року, від 19.05.2014 року та іншими документами. А тому, вважає, що інформація, яка міститься у вказаному зверненні, є достовірною, оскільки мала місце, відповідає дійсності та підтверджується відповідними доказами.

Інше звернення депутатів Хмельницької міської ради стосувалось діяльності незареєстрованого громадського формування так званої «територіальної громади міста Хмельницького» та так званих «уповноважених у справах територіальної громади міста Хмельницького». Такі вирази самі позивачі використовують у своєму листуванні із Хмельницькою міською радою, а інформація, викладена у даному зверненні, є цитуванням цих листів, які протягом 2012-2014 років, отримувала остання.

Вказані звернення були прийняті на засіданні тридцять дев'ятої сесії Хмельницької міської ради 25.06.2014 року шляхом голосування більшістю голосів депутатів, присутніх на засіданні сесії Хмельницької міської ради. До тексту звернень від депутатів не надійшло жодного зауваження чи пропозиції.

Вважає, що звернення депутатів Хмельницької міської ради відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить недостовірної інформації. Всі факти, викладені в зверненні мали місце, відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами. Вказані звернення є формою реагуванням депутатів міської ради на події та факти, що мали місце, які мають безпосереднє відношення як до Хмельницької міської ради в цілому, так і до кожного громадянина міста, в тому числі і до депутатів, і до їх виборців, висловлюють відношення депутатів до вказаних подій і дають їм критичну оцінку.

На його думку, позивачі не надали жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння моральної шкоди та її розмір, а також не вказують, чим це підтверджується та ступінь вини кожного з відповідачів.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивачів ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з мотивів, які в ній зазначені.

Інші учасники судового розгляду своїм правом на безпосередню участь у судовому засіданні апеляційного суду не скористались. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та розпискою про вручення судової повістки.

Заслухавши доповідача, позивача, представника позивачів, дослідивши матеріалами справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Встановлено, що нежитлове приміщення, загальною площею 605,2 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1, належить територіальній громаді міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, код ЄДРПОУ: 33332218, що підтверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.12.2013 року (а.с. 27) та свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 13879070 від 03.12.2013 року (а.с. 28).

8 травня 2014 року директор Хмельницького комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень ОСОБА_12 звернувся з доповідною запискою до міського голови, в якій повідомляв, що 08.05.2014 року о 10 год. 30 хв. на прохання потенційного орендаря представником міського комунального підприємства було відкрито нежитлове приміщення для огляду по АДРЕСА_1 (бувше приміщення аптеки № 1), площею 605 кв.м. На протязі десяти хвилин після відкриття приміщення для огляду воно самовільно було заповнене сторонніми особами в кількості майже 30 чоловік, які заявили своє право на володіння даними приміщеннями. Контактна особа, яка представляє даних осіб, а саме: ОСОБА_3 вручив представнику балансоутримувача повідомлення № 0705014/1 від 07.05.2014 року та рішення № 0705014/1 від цього ж числа. Звільнити приміщення дані особи відмовились. Просив посприяти у залученні правоохоронних органів для звільнення приміщення комунальної власності (а.с. 50).

12 травня 2014 року управлінням комунального майна Хмельницької міської ради та міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності було направлене до прокуратури м. Хмельницького письмове звернення, в якому повідомлялось про самовільний захват невідомими особами вищевказаного приміщення.

13 травня 2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано вищевказану заяву (а.с. 51), правова кваліфікація діяння - ст. 356 КК України (самоуправство).

У подальшому, директор Хмельницького комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень ОСОБА_12 неодноразово - 14 травня 2014 року, 19 травня 2014 року, 26 травня 2014 року звертався до начальника Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області з проханням терміново вжити заходи для звільнення самовільно зайнятого приміщення та встановлення осіб, які демонтували залізну решітку, замінили вхідні замки, перекрили доступ до майна комунальної власності (а.с. 47, 48, 49).

25 червня 2014 року на сесії Хмельницької міської ради були прийняті два звернення: перше - до Генерального прокурора України ОСОБА_6 та Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_7, друге - до Генерального прокурора України ОСОБА_6, Голови Служби безпеки України ОСОБА_8 та Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_7, в яких депутати висловили прохання вплинути на прокуратуру та правоохоронні органи з метою допомогти Хмельницькій міській раді звільнити вищевказане незаконно захоплене нежитлове приміщення (а.с. 88-94).

Дані звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 були опубліковані в газеті Хмельницької міської ради «Проскурів» в НОМЕР_1 на сторінці 4 в рубриці «ІНФОРМАЦІЯ_2».

В цій же газеті та на цій же сторінці було опубліковано статтю ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Аналогічна інформація була опублікована на сайті газети Хмельницької міської ради «Проскурів» за посиланням http://www.proskuriv.info/index.php/2010-12-20-09-10-49/4196-2014-07-03-12-18-17.

На думку позивачів, зазначена в опублікованих зверненнях депутатів Хмельницької міської ради та в статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» інформація є недостовірно та підлягає спростуванню. Зокрема, вважають, що не відповідає дійсності те, що:

«...«Проскурів» першим проінформував громаду міста і краю про появу провокативного громадського псевдооб'єднання під назвою «Територіальна громада м. Хмельницького», члени якої навіть захопили приміщення комунальної власності в обласному центрі за адресою: АДРЕСА_1»; «...поява на теренах області вже в актиній формі цієї провокативної структури, витоки якої явно мають антиукраїнський зміст»; «...програмні засади так званих територіальних громад прямо вказують на те, що їх організатори «не ликом шиті», а мають у своєму розпорядженні справді професійних політтехнологів та сценаристів. Це на перший погляд, ота декларована ними «світова міжнародна екстериторія» його величності государя титульного суверенного народу України», як сам «титульний суверенний народ України»...»; «...Насправді ця політтехнологічна абракадабра, що народилася, для нас цей факт сумніву не викликає, в аналітичних центрах російського ФСБ, як та рушниця на стіні, зобов'язана була колись вистрелити...»; «...Та, як бачимо, настав і їх час для «вистрілів» у вигляді появи «територіальних громад», які реально активізувалися і навіть у такому стабільному щодо україноцентриських засад життя регіонах, як Хмельниччина»; «...кажемо про міську міліцію та її очільників, які, по суті, допомагали цим політичним авантюристам...»; «...у контексті цього висновку виникає доволі слушне запитання: чому 39-а сесія міської ради виділила коштів на будову приміщення СБУ у п'ятеро більше, ніж на допомогу армії, якщо, даруйте, наша спецслужба досі не розібралася з цими авантюристами, адже переконані, появою і діями цієї псевдоорганізації якраз працівники СБУ і повинні займатися...»; «...Після того, як працівник підприємства відчинив вхідні двері в приміщення, увірвалася група невідомих осіб та повідомила про свій намір залишитися у вказаному приміщенні»; «...Це позбавляє Хмельницьку міську раду як законного власника даного приміщення на звернення до суду із відповідним цивільним позовом за захистом своїх порушених прав....».

У зверненнях депутатів Хмельницької міської ради, прийнятих на засіданні Хмельницької міської ради 25 червня 2014 року, на їх думку, є недостовірним та підлягає спростуванню те, що: «...нестабільна політична ситуація в Україні створила умови для виникнення та розвитку неформальних громадських угрупувань, які користуючись ситуацією та розгубленістю людей, роблять спроби незаконного захоплення державної влади шляхом запровадження на всій території України так званих «органів народовладдя на території сіл, селищ, міст», які мають виконувати функції органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади»; «...цими авантюристами, адже, переконані, появою і діями цієї псевдоорганізації якраз працівники СБУ і повинні займатися...»; «...Після цього розпочалася постійна переписка так званих «уповноважених у справах територіальної громади міста Хмельницького» з вищевказаними органами влади...»; «...8 травня 2014 року групою невідомих осіб відбулося захоплення нежитлового приміщення комунальної власності площею 605,2 кв.м., розташованого в центральній частині міста на АДРЕСА_1»; «На вимогу представників Хмельницької міської ради та правоохоронних органів звільнити незаконно зайняте приміщення вказана група на чолі з уповноваженим у справах територіальної громади міста Хмельницького ОСОБА_3 пред'явила рішення від 7 травня 2014 року про початок безпосередньої реалізації права власності на комунальне майно на території міста Хмельницького, а також повідомлення від 8 травня 2014 року про початок безпосередньої реалізації права власності на комунальне майно на території міста Хмельницького на АДРЕСА_1.»; «...продовжує знаходитись у незаконному володінні групи невідомих осіб»; «...неформальні громадські угрупування під назвою «територіальні громади» та «уповноважені у справах територіальної громади»»; «...їх діяльність покликана підірвати довіру людей до існуючих органів влади, зародити в людей сумнів щодо легітимності їх існування і запровадити свій новий «конституційний устрій». Вони закликають людей визнавати легітимність існуючих органів місцевого самоврядування... захоплюють приміщення комунальної власності...»; «...присічення протиправної поведінки вказаних осіб, які своїми діями «підігрівають» і так досить напружену ситуацію...».

Відомостей про реєстрацію юридичної особи «Суверенний соціально-економічний простір народу України. Безпосередня влада народу України. Територіальна громада міста Хмельницький» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знайдено, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з нього (а.с. 62).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У своєму рішенні від 10.04.2003 року, № 8-рп/2003 Конституційний Суд України розтлумачив, що викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб.

З урахуванням вищевикладених норм права та обставин справи, суд першої інстанції правильно виходив з того, що звернення депутатів Хмельницької міської ради до Генерального прокурора України ОСОБА_6, Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_7 та Голови Служби безпеки України ОСОБА_8 з проханням вплинути на прокуратуру та правоохоронні органи викликане не метою повідомити недостовірну інформацію, а наміром виконати свій громадський обов'язок по припиненню порушення законності, а отже, про відмову у позові в цій частині.

Положеннями п. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, що відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 27.02.2009 року, № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у п.п. 15, 19 роз'яснив, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України від 02.10.1992 року, № 2657-XII «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції правильно виходив з того, що висловлювання, розміщені в газеті Хмельницької міської ради «Проскурів» в НОМЕР_1 на сторінці 4 в рубриці «ІНФОРМАЦІЯ_2», окрім інформації про зайняття нежитлового приміщення, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін, є критикою, оціночними судженнями та оцінкою дій позивачів. Тобто висловлювання, вжиті в газеті, за ознакою відсутності у них фактичних даних є суб'єктивним оціночним відношенням до цього відповідача, судженням, а не відомостями.

Відтак, висловлювання відповідача відповідають поняттю оціночних суджень в розумінні статті 30 Закону України «Про інформацію» і не можуть розглядатися як розповсюдження щодо позивача недостовірних відомостей.

З огляду на вищевказане не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що не можна розцінювати, як висловлювання, що не містить фактичних даних, назва та охарактеризування їх, як аферистів. Зокрема, за допомогою даного висловлювання, з погляду на зміст статті, відповідач висловив свою оцінку та критику діям позивачів, а не повідомив відомості.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Оскільки судом не встановлено порушення діями відповідача прав позивачів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

При розгляді справи суд помилково послався на правила ч. 1 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» (старої редакції) замість посилання на ст. 30 цього ж Закону (нової редакції), яка підлягала застосуванню. Разом з тим, ця помилка не вплинула на законність ухваленого рішення і є формальною, а тому не може бути підставою для його скасування з цих мотивів.

Доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять доказів, які б простували висновки суду першої інстанції та впливали на законність судового рішення.

Судом першої інстанції дотримані вимоги процесуального закону, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка, тому підстав для скасування його рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявленого позову не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова