Ухвала суду № 42621566, 03.02.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/197/2015(м)

264/8748/14-ц

Категорія 55 Головуючий у 1 інстанції Кашицька С.А.

Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 лютого 2015 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Кочегарової Л.М.,

суддів: Ігнатоля Т.Г., Попової С.А.,

при секретарі Брежнєві Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за заявою прокурора Іллічівського району м.Маріуполя про видачу судового наказу про стягнення з публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_2 заборгованості по виплаті заробітної плати за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на судовий наказ Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а :

04 листопада 2014 року прокурор Іллічівського району м.Маріуполя звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (далі ПАТ «Азовзагальмаш») на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі у розмірі 2 484,92 грн. та судових витрат.

Судовим наказом Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 07 листопада 2014 року стягнуто з ПАТ «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 2 484,92 грн. Стягнуто з боржника в дохід держави судовий збір в розмірі 121,80 грн.

20 листопада 2014 року ПАТ «Азовзагальмаш» звернулося до суду з заявою про скасування судового наказу від 22 серпня 2014 року.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 17 грудня 2014 року заяву ПАТ «Азовзагальмаш» про скасування судового наказу № 264/8748/14-ц від 07 листопада 2014 року про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати на користь ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погодившись з судовим наказом, ПАТ «Азовзагальмаш» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати наказ, посилаючись на те, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального і процесуального права. Зокрема зазначено, що прокурор Іллічівського району м.Маріуполя не мав законних підстав для подачі заяви про видачу судового наказу в інтересах ОСОБА_2

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу у відсутності представника ПАТ «Азовзагальмаш». 28 січня 2015 року до суду надійшла заява представника товариства про розгляд справи у його відсутність (а.с.46).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти скарги ОСОБА_2 та прокурора - Кононенка І.О., які просили апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як вбачається зі справи, ОСОБА_2 була працівником ПАТ «Азовзагальмаш». Відповідно до відомості нарахованої заробітної плати, заборгованість ПАТ «Азовзагальмаш» перед ОСОБА_2 по заробітній платі становила 2 484,92 грн. та виникла з липня по вересень 2014 року (а.с.16). Зазначений розмір заборгованості по заробітній платі сторонами не оспорюється.

04 листопада 2014 року прокурор Іллічівського району міста Маріуполя, в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу. 07 листопада 2014 року видано судовий наказ про стягнення з ПАТ «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_2 заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 2 484,92 грн.(а.с.18).

Розглянувши заяву прокурора Іллічівського району міста Маріуполя, в інтересах ОСОБА_2, про видачу судового наказу про стягнення з ПАТ «Азовзагальмаш» заборгованості по заробітній платі, суд виходив з того, що оскільки заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, то за даними правовідносинами може бути видано судовий наказ.

З висновком суду не можна не погодитися.

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 ЦПК України.

Частиною 2 ст.95 ЦПК України передбачено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути виданий у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та норм матеріального права, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про видачу судового наказу, оскільки спір, який виник між сторонами, може бути вирішено шляхом видачі судового наказу.

В апеляційній скарзі ПАТ «Азовзагальмаш» вважає, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки прокурор Іллічівського району міста Маріуполя вийшов за межі своїх повноважень, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу.

З доводами скарги погодитися не можна.

Як пояснила в апеляційному суді ОСОБА_2 у неї склалося тяжке матеріальне становище через невиплату підприємством заробітної плати з липня 2014 року, а тому, в жовтні 2014 року вона звернулася до прокуратури Іллічівського району м. Маріуполя з заявою про звернення в її інтересах до суду з заявою про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Відповідно до ч.1,2,4 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.

Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Згідно до ч.2 ст.45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор, в межах повноважень визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому, прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Згідно п. 4 Перехідних та прикінцевих положень Закону України від 18 вересня 2012 року № 5288-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури" (далі - Закон № 5288-УІ), на території адміністративно-територіальних одиниць, на яких центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги не розпочали надання такого виду правової допомоги, органи прокуратури можуть здійснювати представництво у суді інтересів громадян з такої підстави, як неспроможність громадянина через свій матеріальний стан самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.

Отже, з огляду на вищенаведені положення Закону України «Про прокуратуру», колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки безпідставна невиплата заробітної плати більш як за один місяць, може розцінюватися, як кримінальне правопорушення, а тому, прокурор, відповідно до положень ч.4 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», має право здійснювати представництво інтересів громадянина на підставі заподіяння громадянинові шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дійшовши такого висновку, колегія суддів також враховує положення п.4 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 5288-УІ, які надають право органам прокуратури, до початку надання на території адміністративно-територіальних одиниць центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, такого виду допомоги, здійснювати представництво у суді інтересів громадян з такої підстави, як неспроможність громадянина через свій матеріальний стан самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.

Згідно з представленим прокурором апеляційному суду листом Координаційного центру з надання правової допомоги від 14 січня 2015 року, надання безоплатної вторинної правової допомоги всім категоріям осіб, в повному обсязі забезпечується з 1 липня 2015 року (а.с.49).

Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 тривалий час не отримувала заробітної плати і це вказує на її скрутне матеріальне становище, подача заяви прокурором про видачу судового наказу є обґрунтованою.

Згідно ч.1 ст. 309-1 ЦПК України судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу.

Враховуючи положення ч.1 ст.309-1 ЦПК України, та те, що прокурором Іллічівського району м. Маріуполя здійснено представництво інтересів ОСОБА_2, шляхом подачі заяви про видачу судового наказу про стягання заробітної плати, відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру», колегія суддів вважає, що судовий наказ Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 07 листопада 2014 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПАТ «Азовзагальмаш» - без задоволення.

Такого висновку колегія суддів дійшла з урахуванням норм права та обставин справи, які свідчать про наявність між ОСОБА_2 та ПАТ «Азовзагальмаш» правовідносин з невиплати заробітної плати і, у зв'язку з цим, підстав для видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 307, 309-1 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» відхилити.

Судовий наказ, виданий Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області 07 листопада 2014 року про стягнення з публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_2 заборгованості по виплаті заробітної плати в розмірі 2 484 гривні 92 копійки та судового збору в дохід держави в розмірі 121 гривня 80 копійок, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.М.Кочегарова

Судді Т.Г.Ігнатоля

С.А.Попова