Ухвала суду № 42620829, 05.02.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів Галичанського А.Д., Яремка В.В.

за участю секретаря Тодоряка Г.Д.

з участю державного виконавця Першотравневого ВДВС ЧМУЮ Федоришина А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Саінчука Є.В. про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 грудня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 грудня 2011 року (а.с.10) задоволено подання старшого державного виконавця Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ Саінчука Є.В., тимчасово обмежено ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, шляхом заборони перетину кордону, до виконання ним зобов'язань по виконавчому провадженню з примусовим виконанням виконавчого листа №2-916/2011, що перебуває на виконанні у Першотравневому ВДВС Чернівецького МУЮ.

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з грубим порушенням норм процесуального права. Вважає, що державним виконавцем не надано жодного належного та допустимого доказу про те, що боржник ОСОБА_4. ухилявся від виконання

№22ц-21/2015 рік Головуючий у 1 інстанції Волошин С.О. Категорія 81 Доповідач Чупікова В.В.

судового рішення. З тексту ухвали убачається, суд першої інстанції декларує на папері вимоги законодавства, не вказуючи пояснення державного виконавця та докази, подані ним на підтвердження внесеного подання відсутнє обґрунтування висновків суду, чим порушено вимоги ст.210 ЦПК України.

Державний виконавець Першотравневого ВДВС ЧМУЮ Федоришин А.А. апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як постановлено з додержанням вимог закону.

Колегія суддів, заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, виконавчого провадження №1773/16, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження виїзду за межі України боржника фізичної особи, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем надані докази на підтвердження вимог подання, а саме, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання рішення суду.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, так як суд дійшов його з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду з постановленням нової ухвали про відмову в задоволення подання державного виконавця.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п.5 ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до його виконання.

Пунктом 18 ч.3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Порядок розгляду такого подання визначений ст.377-1 ЦПК України.

По справі встановлено, що 02.08.2011 року до Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ надійшов виконавчий лист про стягнення з боржника ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 19903,99 грн. (а.с.5,6).

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції зазначив, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, однак, не вказав, які саме дії чи бездіяльність боржника свідчать про його ухилення від виконання рішення суду, не дослідив чи отримав ОСОБА_4 постанову про відкриття виконавчого провадження.

Так з матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ від 3 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-916/2011 від 28 липня 2011 року, виданим на виконання рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 боргу по договору позики у розмірі 19 558 грн. 20 коп., судового витрат у розмірі 345 грн. 79 коп. 3 серпня 2011 року вказану постанову про відкриття виконавчого провадження направлено ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4,5).

3 серпня 2011 року державним виконавцем накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_4.(а.с.47-48).

З довідки пошти від 04.08.2011 року вбачається, що боржник ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 не проживає (а.с.49) Довідкою адресного бюро від 13.08.2011 року встановлено, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_2(а.с.50).

Частиною 5 ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження» прописано, як повинен діяти державний виконавець у разі отримання документального підтвердження про зміну боржником місця проживання. Проте, таких дій не було вчинено, але 15.12.2011 року він звернувся з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було і немає на даний час доказів того, що боржник ОСОБА_4 вчиняв дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що він ухиляється від виконання цього рішення.

Суд першої інстанції наведене не врахував, розглянув подання без дослідження матеріалів виконавчого провадження та належного з'ясування фактичних обставин, що підлягали перевірці та прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для обмеження виїзду ОСОБА_4 за межі України.

За таких обставин оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною, а тому вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали з цього питання про відмову в задоволенні подання старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Саінчука Є.В. про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 312 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 грудня 2011 року скасувати.

У задоволенні подання старшого державного виконавця Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ Саінчука Є.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: