Рішення № 42617992, 29.01.2015, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2603/14-ц

Провадження № 2/177/69/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 січня 2015 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивача - Кошеленко Ю.Г.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку відео конференції в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

03.09.2014 року представник позивача звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 25.12.2012 року між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг без номеру, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, в обмін на зобов'язання відповідача погашати кредит у строки та порядку, передбаченими Договором зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та інших, передбачених договором платежів.

Своїм підписом у Заяві відповідач надав свою згоду на те, що вказана Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі, - Договір).

При укладенні даного договору сторони керувалися положеннями ч.1 ст.634 ЦК України, якою дано визначення поняттю договору приєднання.

Згідно з п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг відповідач надав свою згоду на зміну (збільшення або зменшення) банком кредитного ліміту у будь-який момент.

Позивач свої зобов'язання по наданню відповідачу кредитних коштів виконав у повному обсязі.

Однак відповідач у порушення умов зазначеного Договору та ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України покладених на нього зобов'язань по погашенню кредиту належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 31.07.2014 року утворилася кредитна заборгованість в загальному розмірі 16 254,36 грн., яка складається із:

- заборгованості за кредитом - 7997,33 грн.

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 5656,82 грн.

- заборгованості по комісії за користування кредитом - 1350,00 грн.

а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов і Правил надання банківських послуг: фіксованої частини - 500,00 грн. та відсоткової складової - 750,21 грн.

Дану заборгованість представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача - Кошеленко Ю.Г. (а.с.60) позовні вимоги підтримала в повному обсязі. В ході судового розгляду додатково пояснила, що під зазначеною в розрахунку заборгованістю по комісії у сумі 1 350,00 грн., фактично розуміється заборгованість по пені. Між тим продовжувала наполягати на задоволенні позовних вимог в тій редакції, що міститься в прохальній частині позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2, беручи участь в судовому засіданні в режимі відео конференції згідно з правилами ст. 158-1 ЦПК України, позовні вимоги визнав частково. Не заперечував факт порушення ним обов'язку по належному поверненню кредиту. Визнав нараховану позивачем заборгованість за кредитом, відсотками та штрафами, що в загальному розмірі становить 14 904,36 грн. Однак заперечував проти стягнення з нього заборгованості по комісії у сумі 1 350,00 грн., вказуючи на її безпідставність. У зв'язку з цим, просив суд відмовити позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних законних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, він повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеню), під якою розуміється грошова сума або інше майно.

Судом встановлено, що 25.12.2012 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ПРИВАТБАНК" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про надання банківських послуг без номеру від 25.12.2012 року (далі, - Договір), який складається із Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг (далі, - Умови), Правил користування платіжною карткою та Тарифів (а.с. 6,7-32), згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у Заяві.

По суті вказаний Договір є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно умов Договору та наданої представником позивача довідки (а.с.61) 25.12.2012 року позивач надав відповідачу платіжну картку та кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 300,00 грн., який того ж дня було збільшено позивачем до 3 200,00 грн., а 11.01.2013 року - до 8000,00 грн., що відповідає положенням п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов, якими передбачене право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту у будь-який момент.

Відповідач, у свою чергу, зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за базовою ставкою 2,5 % в місяць (30,00 % на рік), а також, як зазначено у п.2.1.1.5.5. Умов і Правил, сплачувати комісію на умовах, передбачених Договором.

Довідкою про умови кредитування (а.с.7) визначено, що за несвоєчасне погашення заборгованості сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язується сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом (а.с.28).

Судом встановлено та це не оспорювалося відповідачем, що позивач виконав свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг без номеру від 25.12.2012 року.

Однак відповідач ОСОБА_2 усупереч умовам вищевказаного Договору свого обов'язку по поверненню кредиту належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла кредитна заборгованість.

Як видно з наявного у справі розрахунку (а.с.5), станом на 31.07.2014 року позивачем нараховано заборгованість у загальному розмірі 16 254,36 грн., яка складається із:

- заборгованості за кредитом - 7997,33 грн.

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 5656,82 грн.

- заборгованості по комісії за користування кредитом - 1350,00 грн.

а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов і Правил надання банківських послуг:

- штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн.

- штрафу (відсоткова складова) - 750,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

До підстав звільнення від доказування стаття 61 ЦПК України зокрема відносить обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Виходячи з того, що в ході судового розгляду відповідачем визнано позовні вимоги в частині стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитом, відсотками та штрафами, що сумарно складає 14 904,36 грн., суд вважає зазначені обставини такими, що не підлягають доказуванню та приходить до висновку про їх задоволення.

Що стосується невизнаної відповідачем вимоги про стягнення з нього заборгованості по комісії в сумі 1 350,00 грн., суд, перевіряючи обставини, якими позивач обґрунтовує дану вимогу, приходить до переконання про її недоведеність, у зв'язку з чим, в задоволенні даної вимоги слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Як вже зазначалося вище, пунктом 2.1.1.5.5. Умов і Правил надання банківських послуг, на ОСОБА_2 загальним рядком покладається обов'язок по сплаті комісії на умовах, передбачених Договором.

В матеріалах справи міститься довідка про умови кредитування з посиланнями на комісію (а.с.7), проте в ній значиться ряд різних комісій, а саме: комісія за зняття кредитних коштів, комісія за моніторинг неактивної карти, комісія за отримання балансу на чек в банкоматах ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (крім чека операції зняття готівки), та кожна із них передбачає різні суми оплати.

Така невизначеність позбавляє суд можливості достеменно встановити, які саме комісії позивач включив до суми 1 350,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За принципом змагальності, визначеному статтею 10 ЦПК України, сторони у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ході судового розгляду представником позивача - Кошеленко Ю.Г. не доведено ні розмір, ані механізм нарахування заборгованості по комісії у сумі 1 350,00 грн., не переконано суд в обґрунтованості такого нарахування, що виключає можливість задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за користуванням кредиту.

Суд не приймає до уваги доводи Кошеленко Ю.Г. стосовно того, що під зазначеною в розрахунку заборгованістю по комісії у сумі 1 350,00 грн., фактично розуміється заборгованість по пені, оскільки їх достовірність спростовується тим же розрахунком заборгованості, згідно якого заборгованість по пені становить 0,00 грн., тобто відсутня.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14).

Вирішуючи спір в межах заявлених позивачем вимог, оцінюючи перелічені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення умов Договору про надання банківських послуг без номеру від 25.12.2012 року, у зв'язку з чим, з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню сума заборгованості за вищевказаним Договором, станом на 31.07.2014 року, у розмірі 14 904,36 грн., із яких: заборгованість за кредитом - 7997,33 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 5656,82 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн. та штраф (відсоткова складова) - 750,21 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 1 350,00 грн. задоволенню не підлягають з мотивів їх недоведеності.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що позивачу частково задоволено позовні вимоги у розмірі 14 904,36 грн. замість 16 254,36 грн., що становить 91,69 % заявлених вимог (14 904,36 грн. х 100% / 16 254,36 грн. = 91,69 %), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 223,36 грн. (243,60 грн. х 91,69 % / 100% = 223,36 грн.) (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 14, 509, 524, 525, 526, 554, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 208 ч.1 п. 2, 213, 215 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красіно, Криворізького району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг без номеру від 25.12.2012 року, станом на 31.07.2014 року, в загальному розмірі 14 904 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот чотири) гривні 36 копійок, що включає в себе:

- заборгованість за кредитом - 7 997 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 33 коп.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 656 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 82 коп.;

- штраф (фіксована частина) - 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.;

- штраф (відсоткова складова) - 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красіно, Криворізького району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний код 14360570, 223 (двісті двадцять три) гривні 36 коп. в рахунок сплати судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: