Рішення № 42615762, 29.01.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/10043/13-ц Номер провадження 22-ц/786/212/15Головуючий у 1-й інстанції Сорока К. М. Доповідач ап. інст. Чічіль В. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Акопян В.І., Кузнєцової О.Ю.,

за участю секретаря: Самойлової М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2014 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулось до суду з позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надаються позивачем до квартири АДРЕСА_1.

Оскільки відповідачі належним чином не виконують зобов'язань щодо оплати за спожиті послуги теплопостачання, за період з 1 квітня 2006 року по 1 липня 2013 року утворилась заборгованість у сумі 2 373,53 грн. Протягом судового розгляду вищезазначена заборгованість була частково погашена.

З урахуванням цього, позивачем подавалися уточнення позовних вимог, у яких остаточно просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 567,74 грн., інфляційних втрат - 394,52 грн. та 3% річних - 164,59 грн.

Справа переглядалась судами різних інстанцій неодноразово.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2014 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за надання послуг теплопостачання у вигляді опалення та гарячого водопостачання за період з 1 квітня 2006 року по 1 липня 2013 року у розмірі 567,74 грн., індекс інфляції - 394,52 грн., та 3% річних у розмірі 164,59 грн., а разом - 1 126,85 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 229,40 грн.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_2, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані власник квартири ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3, які є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються відповідачам ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Судовим наказом Октябрського районного суду м. Полтави від 18 березня 2013 року з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» стягнуто заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 3 126,19 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2013 року зазначений судовий наказ скасовано, заявнику роз'яснено право звернутися до суду щодо стягнення заборгованості у позовному провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, ч. 4 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію та зобов'язаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов'язаний оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За нормами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пред'являючи позов, представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» просив стягнути з відповідачів заборгованість за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, за період з 1 квітня 2006 року по 1 липня 2013 року.

Виходячи з вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Скасовуючи попереднє рішення Октябрського районного суду від 24 грудня 2013 року й ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 березня 2014 року, та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 липня 2014 року звернула увагу на те, що дійшовши висновку щодо переривання строків позовної давності, судами попередніх інстанцій залишено не перевіреними доводи відповідача про те, що заборгованість виникла в період до 2007 року, та те, що при оплаті за отримані послуги відповідач указувала період, за який саме вона здійснювала оплату і це були поточні платежі за надані послуги, сплачені кошти не були частковим погашенням боргу чи його визнанням, а тому вони не можуть свідчити про переривання строку позовної давності.

Також колегія суддів касаційної інстанції висловила міркування відносно того, що матеріали справи не містять доказів визнання або погашення відповідачами заборгованості за надані послуги за період до 2007 року та відомості, коли саме підприємство звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, як підставу для перериванням строку позовної давності.

При повторному розгляді справи місцевим судом мотиви скасування попередніх судових рішень не ураховано, вищезазначені обставини залишились не встановленими.

На стадії апеляційного розгляду справи, колегією суддів витребовувались з місцевого суду матеріали провадження за заявою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за теплопостачання.

З матеріалів вказаного наказного провадження вбачається, що з заявою про видачу судового наказу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулось до суду 2 лютого 2013 року, судовий наказ Октябрського районного суду м. Полтави видано 18 березня 2013 року та скасовано ухвалою цього ж суду від 12 квітня 2013 року.

Таким чином, строк позовної давності з 2 лютого 2013 року переривався та починав відлік спочатку по платежам, що мали здійснюватися у період з 1 лютого 2010 року по липень 2013 року.

Щодо обставин виникнення заборгованості, колегією суддів встановлено наступне.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку заборгованості, борг ОСОБА_2 за послуги теплопостачання станом на 10 квітня 2006 року складав 397,55 грн..

За пунктом 4.1, підпунктом 7.2.1. п 7.2. договору №9364 від 10 квітня 2006 року про надання послуг теплопостачання, ОСОБА_2 зобов'язувалась своєчасно не пізніше, ніж 10 числа кожного наступного за розрахунковим місяця, оплачувати надані послуги.

За умовами п.4.3 цього ж договору, ОСОБА_2, як споживач послуг, може проводити авансову оплату послуг.

Між тим, починаючи з квітня 2006 року по момент звернення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до суду з даним позовом, більшість щомісячних платежів за отримані послуги з теплопостачання здійснювались ОСОБА_2 з простроченням та переплатою.

Так, за квітень, липень та вересень 2006 року ОСОБА_2 не здійснювала оплати. У свою чергу, у наступні місяці, у травні 2006 року відповідачка сплатила 78,08 грн., з нарахованих за цей місяць 54,53 грн. (переплата складає 23,55 грн.), у серпні 2006 року - 50 грн., з нарахованих до сплати 43,88 грн. (переплата 6,12 грн.), та у жовтні 2006 року - 111,31 грн., з нарахованих 96,35 грн. (переплата 14,96 грн.). У наступні 2007-2009 роки оплата здійснювалась також з простроченнями та переплатою належних до сплати сум.

У серпні-вересні 2009 року ОСОБА_2 не проводила оплату за послуги з теплопостачання, між тим, у жовтні 2009 року сплатила 275,23 грн. (з нарахованих до сплати 131,65 грн.), та у грудні 2010 року - 297,09 грн. (з нарахованих до сплати 158,67 грн.).

Ураховуючи, що за сплатою послуг з теплопостачання за ОСОБА_2, починаючи з 2006 року, рахувалась заборгованість (станом на квітень 2006 року 397,55 грн.) і стан оплати за послуги за період з квітня 2006 року по липень 2007 року постійно мала мінусове значення (постійно рахувалась заборгованість) , колегія суддів не вбачає підстав вважати неодноразові переплати ОСОБА_2 за послуги з теплопостачання авансовами платежами. У такому випадку зарахування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надлишкових сум оплати за надані послуги у рахунок погашення заборгованості за попередні періоди (у тому числі, за 2006 рік) не суперечить умовам договору та положенням чинного законодавства.

Станом на лютий 2010 року заборгованість ОСОБА_2 становила 794,35 грн., у лютому, квітні, червні, серпні та вересні 2010 року останньою не здійснювалась оплата за отримані послуги, у інші ж місяці цього розрахункового року мала місце переплата, яка, за наявності постійної заборгованості, не зараховувалась у рахунок наступних проплат (не авансувалася): у березні 2010 року -155,51 грн., у травні - 263,30 грн., у липні - 263,30 грн., у жовтні - 143,58 грн., у грудні - 138,42 грн.

Протягом наступних трьох років ОСОБА_2 не здійснювалось оплати за отримані послуги у січні, квітні, червні, серпні, жовтні-грудні 2011 року, у лютому, квітні-грудні 2012 року та січні-травні 2013 року на загальну суму 4 050,90 грн., а переплата по місячному платежу у березні 2011 року становила 144,99 грн., у травні - 158,11 грн., у липні - 144,99 грн., у вересні 2011 року - 144,99 грн., у січні 2012 року - 276,87 грн., у березні 2012 року - 147,22 грн., у червні 2013 року - 448,11 грн.

На кожну суму переплати зменшувався загальний розмір заборгованості, правомірність такого зарахування ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» платежів у встановленому законом порядку ОСОБА_2 не оскаржувала.

В уточненні до позовних вимог ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» посилалось на здійснення ОСОБА_2 протягом судового розгляду спору погашення заборгованості на загальну суму 1 805,79 грн., на яку просило зменшити розмір позовних вимог підприємства.

Відповідно до ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Посилання апелянта на те, що вказані вище проплати у сумі 1 805,79 грн. за серпень-грудень 2013 року здійснювались нею у рахунок платежів за конкретний місяць не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення ОСОБА_2 відносно нарахування заборгованості у розмірі 505,59 грн. поза межами позовної давності є безпідставними.

Між тим, розрахунок інфляційний втрат та 3% річних на суму заборгованості обраховано ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» більш ніж за 7 років, тому, з урахуванням зробленої ОСОБА_2 заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України суми, підлягають стягненню в межах трьох років, що передують зверненню позивача до суду, відповідно до наявного у справі розрахунку (а.с. 8-12), та разом з 567,74 грн. заборгованості по сплаті за послуги з теплопостачання, становить 712,88 грн.

Доводи апеляційної скарги, що правовідносини між сторонами регулюються спеціальними нормами права, та не підлягає до застосування ст. 625 ЦК України щодо нарахування інфляційний втрат та 3% річних, є безпідставними, оскільки у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, передбачена ч. 2 статті 625 ЦК України відповідальність покладається на боржника, саме до цього зводиться правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

Посилання апелянта на несправедливість тарифів за послуги теплопостачання не заслуговують на увагу, оскільки дана обставина не є предметом судового розгляду даної справи щодо стягнення заборгованості за надані послуги, відповідних зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 не заявлялося.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового по суті позовних вимог.

Оскільки чинним законодавствам не передбачено стягнення у солідарному порядку судових витрат, ухвалюючи нове рішення у справі, з огляду на положення ч. 5 ст. 88 ЦК України, змінює розподіл судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у рівних частках з обох відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 4, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (р/р 260363119530 в ТВБВ №10016/0112 філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО, 331467, код банку 03338030) заборгованість за послуги теплопостачання у вигляді опалення та гарячого водопостачання за період з 1.02.2010 року по 1.07.2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 712,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (р/р 260363119530 в ТВБВ №10016/0112 філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО, 331467, код банку 03338030) по 72,26 грн. судового збору з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: В.А. Чічіль

Судді: В.І. Акопян

О.Ю. Кузнєцова

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль