Ухвала суду № 42612639, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 року

справа № 808/2875/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент»

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі № 808/2875/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов’язання вчинити певні дії та повернення надмірно сплачених коштів, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням змін та доповнень (а.с.79, 102) просило:

§ визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості від 26.04.2013 року № 112050000/2013/000317/2;

§ визнати протиправною та скасувати картку відмови від 26.04.2013 року №112050000/2013/00402;

§ зобов’язати Запорізьку в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення ТОВ «Технохімреагент» з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів в сумі 9287,52грн.;

§ повернути з державного бюджету 9287,52грн. надмірно сплачених податків.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року позов залишено без розгляду, у зв’язку з пропуском строку звернення до суду з позовом.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач – ТОВ «Технохімреагент», подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої невірно визначено час, з якого починає перебіг строк звернення до суду, оскільки суд не врахував того, що підприємством вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, вказаною нормою права визначено, що перебіг строку звернення до суду починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на зміст та обсяг заявлених вимог вбачається, що порушення своїх прав та законних інтересів позивач пов’язує з прийняттям Запорізькою митницею рішення про коригування митної вартості від 26.04.2013 року № 112050000/2013/000317/2.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не оспорюються позивачем, свідчать про те, що рішення Митниці про коригування митної вартості, як і картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, позивач отримав 26.04.2013р.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції правильно вказав на те, що визначений ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до суду, у спірному випадку, починає перебіг з 26.04.2013р., тобто з дня коли позивач дізнався про порушення своїх справ.

При цьому, суд першої інстанції надав належну правову оцінку доводам позивача щодо досудового врегулювання спору.

Так, суд першої інстанції вказав на те, що відповідно до ст. 26 Митного кодексу України вимоги до форми та змісту скарг громадян, строки її подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, пов’язані з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України «Про звернення громадян». Якщо інше не передбачено законом, скарги підприємств подаються і розглядаються у такому самому порядку і в ті самі строки, що й скарги громадян.

У свою чергу, статтею 17 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що отримавши оскаржені рішення 26.04.2013р. позивач звернувся із скаргою до Міністерства доходів і зборів України лише 04.03.2014р., тобто поза межами строку, який визначено ст..17 Закону України «Про звернення громадян», про що зазначено і у відповіді Міністерства доходів і зборів України на скаргу підприємства (а.с.7).

Пунктом 4 статті 99 КАС України, на який посилався позивач, визначено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Тобто, місячний строк звернення до суду законодавець пов’язує по-перше: з тим, що законом повинна бути передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, по-друге: позивач повинен скористатися встановленим порядком досудового вирішення спору.

У спірному випадку законом передбачена можливість досудового вирішення спору, а саме така можливість передбачена ст.26 МК України, ст..17 Закону України «Про звернення громадян», при цьому, окрім такої можливості, вказаними нормами права, визначено порядок реалізації особою свої прав, у тому числі і строки подання скарг.

Як зазначено вище, позивач не скористався встановленим порядком досудового вирішення спору, оскільки подав скаргу поза межами визначеного строку для подання скарги з метою досудового вирішення спору.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши дату отримання позивачем оскаржених рішень (26.04.2013р.) та дату звернення з позовом до суду (29.04.2014р.), дійшов обґрунтованого висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, при цьому не встановив обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, що б могло слугувати для поновлення строку звернення з позовом до суду.

Крім цього, вказуючи на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що позивач вже неодноразово звертався з позовами про оскарження вказаних рішень Митниці, але такі позови залишення судами без розгляду.

Враховуючи наведе, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення без розгляду позову, в частині заявлених вимог щодо скасування рішення Митниці про коригування митної вартості, як і картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову і в частині заявлених вимог щодо зобов’язання Митницю скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення ТОВ «Технохімреагент» з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів в сумі 9287,52грн.; та повернення з державного бюджету 9287,52грн. надмірно сплачених податків, оскільки такі вимоги є похідними від вимог щодо скасування рішення Митниці про коригування митної вартості, так як саме з огляду на таке рішення Митниці позивач пов’язує наявність надміру сплачених митних платежів, які різниці між тими платежами, що підлягали сплаті у випадку визначення митної вартості позивачем та платежами, що підлягали сплаті, у зв’язку з прийняттям Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі № 828/2875/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 06.02.2015 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк