Постанова № 42612624, 03.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2014 рокусправа № 804/1760/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року по справі №804/1760/14 за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Недзевецького Сергія Вікторовича, Першого заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Фененко Володимира Івановича, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування припису, постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати дії посадової особи - Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Недзвецького Сергія Вікторовича (далі - відповідач-1) по складанню ним документів - акту обстеження земельної ділянки в районі буд. АДРЕСА_1 від 19.11.2013 року, протоколу про адміністративне правопорушення відносно мене, за ознаками ст. 53-1 КУпАП та п. "б" ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України від 19.11.2013 року за № 32/7, припису, винесеного відносно мене, від 19.11.2013 року реєстраційний номер 462/32 та уніфікованої форми акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 19.11.2013 року № 691/32 - нечинними та скасувати вказані документи адміністративного провадження;

- в постанові про закриття справи, винесеній 28.11.2013 року № 321 першим заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Фененко Володимиром Івановичем (відповідач-2), визнати нечинним та скасувати рішення (два абзаци) стосовно наявності доказів моєї вини щодо самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,1963 га по АДРЕСА_1 та наявності в моїх діях ознак складу злочину, передбаченого ст.197-1 Кримінального кодексу України, щодо зайняття земельної ділянки за вказаною адресою.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі фактично не виходили на позапланову перевірку щодо законності влаштування майданчика для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1. Позивача не повідомляли про час та місце проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення. Від підпису протоколу про адміністративне правопорушення позивач не відмовлявся, оскільки не був присутнім під час його складання. Через вказані обставини позивач був позбавлений можливості захищати свої права та охоронювані законом інтереси за допомогою захисника.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року по справі №804/1760/14 позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення від 28.11.2013 року № 321, яка винесена першим заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Фененко Володимиром Івановичем.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч.4 ст 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області ( далі відповідач -3) на підставі листа Прокуратури Дніпропетровської області від 16.10.2013 року № 07/1/5-5186-13 (а.с.63) було прийнято наказ від 11.11.2013 року № 1479 "Про проведення позапланової перевірки щодо законності влаштування майданчика для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1". Період перевірки був встановлений з 11.11.2013 року по 19.11.2013 року (а.с.68).

На підставі наказу № 1479 від 11.11.2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетрвській області було виписано Головному спеціалісту відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Недзвецькому Сергію Вікторовичу направлення від 11.11.2013 року № 1479 на проведення позапланової перевірки встановлений з 11.11.2013 року по 19.11.2013 року (а.с.69).

За наслідками перевірки відповідачем-1 складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 19.11.2013 року № 631/32, у якому вказано про те, земельна ділянка площею 0,2366 га (за результатами вимірів мірною стрічкою) по АДРЕСА_1 огороджена залізобетонним парканом та використовується під влаштування майданчика для паркування автомобільного транспорту. Частина вказаної земельної ділянки площею 0,0402 га є майданчиком для паркування автомобільного транспорту, який надано позивачу у користування згідно договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування від 08.08.2013 року № 244 АП, що укладений між Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпропетровської міської ради та позивачем, інша частина зайнята позивачем самовільно.

У вказаному акті зазначено про те, що позивач відмовився від його підписання.

Також перевіряючим було складено акт обстеження земельної ділянки від 19.11.2013 року за адресою АДРЕСА_1, площею 0,2366 га. У акті обстеження земельної ділянки від 19.11.2013 року відображена план-схема земельної ділянки у вигляді фото, яке взято з мережі Інтернет.

На підставі акту 19 листопада 2013 року відповідачем-1 було винесено припис № 462/32, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушенням протягом 30-ти днів.

Також інспектором було складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної позивачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

На підставі вищезазначених документів інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення № 32/7 стосовно позивача. В протоколі вказано про те, що земельна ділянка площею 0,1963 га (за результатами вимірів мірною стрічкою) по АДРЕСА_1 огороджена залізобетонним парканом та використовується позивачем за відсутності відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у оренду та за відсутності відповідного правочину щодо вказаної земельної ділянки, що є порушенням ст.53-1 КУпАП (а.с. 15-16). Від підпису цього протоколу позивач відмовився, про що зроблено відповідний запис та засвідчено свідками - ОСОБА_6 та ОСОБА_5

В даному протоколі позивача також було повідомлено про час, дату та місце розгляду справи.

20.11.2013 року відповідачем-3 складено супровідний лист, який адресовано позивачу із зазначенням дати та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, та направлено поштою за адресою місця проживання позивача 23.11.2013 року, що підтверджується фіскальним чеком відділення зв'язку від 23.11.2013 року № 7774.

Вказане поштове відправлення 08.01.2014 року повернулося відповідачу-3 із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання", що вбачається з інформації розміщеної на сайті УППЗ "Укрпошта", роздруківка з якого знаходиться у матеріалах справи.

28.11.2013 року відповідач- 2 розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно позивача та виніс постанову про закриття справи від 28.11.2013 року № 321, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.32-33).

Суд першої інстанції приймаючи рішення дійшов висновку, що відповідач-1 та відповідач-3 діяли правомірно та в межах своїх повноважень. Так відповідачем-3 на підставі звернення прокуратури було видано наказ на проведення перевірки від 11.11.2013 № 1479 і направлення на перевірку від 11.11.2013 року № 1479, а відповідачем -1 було проведено перевірку, за результатами якої було винесено у відповідній формі рішення щодо позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру" вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони земель, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", які, зокрема встановлюють порядок, умови та вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Зокрема положеннями статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) і засвідчується печаткою.

Статтею 10 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Наведене дає підстави вважати, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Отже, суб'єкт господарювання може реалізувати своє право стосовно не допуску посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), у разі коли такі посадові особи фактично з'явилися для проведення перевірки суб'єкта господарювання.

Згідно статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено повноваження державних інспекторів у сфері держаного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Так, державні інспектори мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства

України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання

вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до

законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Винесення припису від 19.11.2013 року реєстраційний номер 462/32 є правомірним, оскільки судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено факт здійснення обмірів земельної ділянки, які відображені у актах від 19.11.2013 року, на підставі яких приймався оскаржуваний припис і на підставі того, що фактична площа земельної ділянки, яку використовує позивач, згідно даних обміру мірною стрічкою, є більшою ніж виділена останньому за договором про організацію та експлуатацію майданчика для паркування від 08.08.2013 року № 244 АП, копією свідоцтва про реєстрацію майданчика для паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську.

Судом першої інстанції також встановлено і підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що припис від 19.11.2013 року реєстраційний номер 462/32 разом із складеними відповідачем 1 актами від 19.11.2013 року було направлено позивачу листом від 23.11.2013 року, який повернувся із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовної вимоги - скасувати припис від 19.11.2013 року реєстраційний номер 462/32.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Статтею 287 КУпАП визначено, що Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також

потерпілим.

В свою чергу ст. 288-289 КУпАП визначено порядок і строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, дійшов висновків, що повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке відображено у протоколі про адміністративне правопорушення № 32/7 від 19.11.2013 року, не може вважатись належним доказом повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а отже суд першої інстанції виходячи за межі позову дійшов висновку, що постанова про закриття справи від 28.11.2013 № 321 підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає помилковими з такі висновки суду першої інстанції, оскільки суд не вмотивовано вийшов за межі позову і при цьому не врахував того, що зазначеною постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача було закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач -2 діяв в межах своїх повноважень, за якими він повинен передавати до органів прокуратури акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення, а оскільки було встановлено факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки площею 0,1963га, то відповідачем-2 правомірно було прийнято рішення щодо направлення справи до прокуратури м. Дніпропетровська.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови відповідача щодо доводів суду стосовно порушення відповідачем права позивача на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення само по собі не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення та не є підставою для його скасування.

Обставини, які б спростували висновки відповідача, що викладені у постанові про закриття справи від 28.11.2013 року № 321 судом не встановлені та відповідними доказами з боку позивача не підтверджені.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування постанови Дніпропетровського окружного апеляційного суду від 04 квітня 2014 року в частині визнання протиправною та скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 28.11.2013 року №321, яка винесена першим заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Фесенко Володимиром Івановичем. В іншій частин постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року по справі № 804/1760/14 - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року по справі № 804/1760/14 в частині визнання протиправною та скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 28.11.2013 року №321, яка винесена першим заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Фесенко Володимиром Івановичем - скасувати.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2014 року по справі № 804/1760/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай