Постанова № 42611932, 09.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2015 р. Справа № 17/913/1125/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

1-ої третьої особи - не з’явився

2-ої третьої особи - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№4098Л/1-8) на рішення господарського суду Луганської області від 05 червня 2014 року у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "УМТ", м. Київ

до Комунального закладу "Алчевська центральна міська лікарня", м. Алчевськ, Луганська область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – 1. Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сватове, Луганська область;

2. Управління Державної казначейської служби України у м. Алчевську Луганської області, Луганська область, м. Лисичанськ

про стягнення 4982251,25 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "УМТ", звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, в якому після уточнень просив стягнути з КЗ "Алчевська центральна міська лікарня" борг за договором №41 про закупівлю товарів за державні кошти від 19.09.2012 р. в сумі 4982251,25 грн., який складається з суми основного боргу – 4274600,00 грн., інфляційних втрат – 286398,20 грн., 3% річних – 155993,62 грн., пені – 265259,42 грн.; судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.06.2014 р. у справі №17/913/1125/14 (суддя Фонова О.С.) у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладено на позивача.

ПАТ "УМТ" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення його від виконання умов договору та від відповідальності за порушення договірного зобов’язання. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Судові витрати за подачу позову в розмірі 73080,00 грн. та апеляційної скарги в розмірі 36540,00 грн. просить покласти на відповідача.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2014 р. у справі №17/913/1125/14 (головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Бойченко К.І., суддя Діброва Г.І.) апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 16.07.2014 р. об 13:30.

07 липня 2014 року зборами суддів Донецького апеляційного господарського суду, з метою забезпечення безпеки працівників суду та учасників судових процесів, прийнято рішення призупинити з 08 липня 2014 року роботу Донецького апеляційного господарського суду до завершення активної фази антитерористичної операції на території Донецької області та створення належних умов для функціонування судових установ.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014 р. за №1632-VII змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 р. визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

В зв’язку з тим, що господарська справа №17/913/1125/14 не була передана Донецьким апеляційним господарським судом за підсудністю до Харківського апеляційного господарського суду через відсутність фізичної можливості та механізму вирішення цього питання на даний момент, ПАТ "УМТ" просило Харківський апеляційний господарський суд прийняти до розгляду матеріали по справі №17/913/1125/14 за вже поданою апеляційною скаргою позивача на підставі наданих ним копій документів.

З огляду на наведене та враховуючи приписи абз. 2 ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги ПАТ "УМТ" за поданими документами.

На виконання ухвали суду від 29.01.2015 р. позивачем надані докази направлення другій третій особі копій позовної заяви та апеляційної скарги з додатками до них.

Управління Державної казначейської служби України у м. Алчевську Луганської області письмові пояснення стосовно суті спору не надало.

Учасники судового процесу своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2012 р. між КЗ "Алчевська центральна міська лікарня" (покупець) та ПАТ "УМТ" (постачальник) укладено договір №41 про закупівлю товарів за державні кошти, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язався у вересні-грудні 2012 року поставити покупцю товар, визначений в асортименті за цінами, які зазначені у специфікації згідно медико-технічних вимог конкурсної пропозиції, що додається до договору про закупівлю (додаток №1) і є його невід’ємною частиною, а покупець прийняти та оплатити такий товар (а.с.47-52).

Найменування товару: устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне. Кількість товарів: лот №1 – апаратура рентгенівська стаціонарна – 4 найменування (4 од.).

Ціна товару згідно п. 3.1. договору становить 12577600,00 грн., в т.ч. ПДВ – 20000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору покупець здійснює оплату за товар в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Розрахунки за товар здійснюються відповідно до п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України шляхом 100% попередньої оплати, згідно наданого постачальником рахунку, на строк не більше трьох місяців. Покупець не несе відповідальності перед постачальником за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань у разі затримки бюджетного фінансування, та зобов’язується здійснити розрахунок за поставлений товар протягом 10-ти банківських днів з дня отримання на свій реєстраційний рахунок бюджетних асигнувань для здійснення закупівлі.

Надання товару здійснюється протягом 45 робочих днів з дня письмового замовлення покупця та проведення 100% передоплати згідно п. 4.1. договору (п. 5.1. договору).

Строк дії договору, встановлений п. 10.1., - до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Постачальник зобов’язання за договором виконав своєчасно та в повному обсязі, поставлений товар був отриманий покупцем за довіреністю №456 від 21.11.2012 р. відповідно до виписаної видаткової накладної №264 від 26.11.2012 р. на суму 3777600,00 грн., та за довіреністю №475 від 06.12.2012 р. відповідно до виписаної видаткової накладної №279 від 06.12.2012 р. на суму 8800000,00 грн. (а. с. 52-55).

Факт приймання-передачі поставленого за договором товару підтверджується затвердженим та підписаним обома сторонами актом (а. с. 56).

На виконання умов договору постачальник надав покупцю рахунки на оплату товару: №309 від 19.09.2012 р. на суму 1227600,00 грн., №375 від 03.10.2012 р. на суму 2550000,00 грн., №307 від 19.09.2012 р. на суму 8680000,00 грн., №308 від 19.09.2012 р. на суму 120000,00 грн. (а. с. 57-60).

Покупець за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, здійснивши 08.10.2012 р. часткову оплату в сумі 8303000,00 грн., про що свідчать банківські виписки з особового рахунку постачальника (а. с. 61-63), що призвело до виникнення у КЗ "Алчевська центральна міська лікарня" заборгованості перед ПАТ "УМТ" за договором №41 від 19.09.2012 р. в розмірі 4274600,00 грн., що підтверджується актом звіряння №1 від 14.01.2014 р., підписаним уповноваженою особою покупця, а також довідкою ПАТ "УМТ" від 18.04.2014 р. за №2 (а. с. 64,66).

Вказані обставини стали підставою для звернення ПАТ "УМТ" до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з КЗ "Алчевська центральна міська лікарня" за договором №41 від 19.09.2012 р. суми основного боргу – 4274600,00 грн., інфляційних втрат – 200051,28 грн., 3% річних – 157047,63 грн., пені – 581579,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ "УМТ" посилається на порушення КЗ "Алчевська центральна міська лікарня" умов п. 6.1.1. договору та вимог чинного законодавства щодо виконання зобов’язання.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про зменшення суми розміру позовних вимог, яка була задоволена господарським судом. В заяві просив стягнути з КЗ "Алчевська центральна міська лікарня": основного боргу – 4274600,00 грн., інфляційних втрат – 286398,20 грн., 3% річних – 155993,62 грн., пені – 265259,42 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд, зазначивши, що строк виконання зобов’язання з оплати не настав, оскільки станом на день звернення позивача до суду та слухання справи, відповідачем не було отримано на реєстраційних рахунок бюджетних асигнувань для здійснення закупівлі, дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення суми основного боргу та похідних від нього нарахувань.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно вимог статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось вище, відповідач товар отримав, оплату за нього в повному обсязі до моменту звернення ПАТ "УМТ" з позовом до суду не здійснив. Факт несплати отриманого товару в повному обсязі відповідачем не заперечується.

Враховуючи наведене, а також відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати поставленого товару, колегія суддів зазначає про наявність порушення покупцем зобов’язання за договором №41 від 19.09.2012 р., в зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 4274600,00 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати товару (партії товару) покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від загальної суми договору. Сплата штрафу не звільняє сторони від виконання умов договору.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене та перевіривши правильність нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 286398,20 грн. інфляційних втрат, 155993,62 грн. 3% річних, 265259,42 грн. пені законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем вживались заходи для виконання зобов’язання з оплати поставленого товару, зокрема, численні звернення до органів державної та комунальної влади, оскільки з матеріалів справи вбачається, що кредиторська заборгованість в сумі 4274600,00 грн., не була зареєстрована відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тому і не була передбачена ані у державному, ані у міському бюджетах. Таким чином, доки вказана заборгованість не буде зареєстрована розпорядником бюджетних коштів, відповідач не зможе отримати на свій реєстраційний рахунок бюджетне фінансування для погашення кредиторської заборгованості.

Крім того, відсутність бюджетного фінансування не може бути обґрунтованою підставою для звільнення відповідача від обов’язку оплатити надані позивачем в повному обсязі послуги щодо отриманого товару, оскільки в разі відсутності коштів на оплату відповідач був вправі та мав фактичну можливість зменшити обсяг закупівлі у разі зменшення обсягу бюджетних коштів для оплати поставленого товару (п.1.3 договору), а не отримувати його та використовувати за цільовим призначенням (аналогічна позиція викладена в оглядовому листі ВГСУ від 18.02.2013 р. за №01-06/374/2013).

Отже, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання за договором.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення від 05.06.2014 р. у справі №17/913/1125/14 господарський суд Луганської області неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга ПАТ "УМТ" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.06.2014 р. у справі №17/913/1125/14 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу "Алчевська центральна міська лікарня" (вул. Леніна, буд. 4-а, м. Алчевськ, Луганська обл., 944207, код за ЄДРПОУ 02006969, р/р 35427019003636 УДКСУ в м. Алчевську , МФО 804013 в ГУДКСУ Луганській області) на користь Приватного акціонерного товариства "УМТ" (вул. Срібнокільска, 22, оф. 172, м. Київ, 02095, код за ЄДРПОУ 23718196, р/р 260023012758 в АТ "Єврогазбанк" в м. Києві, МФО 380430) за договором №41 про закупівлю товарів за державні кошти від 19.09.2012 р. суму основного боргу – 4274600,00 грн., інфляційних втрат – 286398,20 грн., 3% річних – 155993,62 грн., пені – 265259,42 грн., судові витрати сплачені за подачу позову та апеляційної скарги в сумі 109620,00 грн.

Господарському суду Харківської області на виконання постанови видати наказ.

Повна постанова складена 09.02.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.