Рішення № 42610659, 03.02.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. Справа № 911/5233/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські технології будівництва», м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 337790,90 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Українські технології будівництва» (далі – позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (далі – відповідач) про стягнення 337790,90 грн., з яких 260142,13 грн. інфляційних втрат та 77648,77 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. у справі № 5023/4617/12, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. та Вищого господарського суду України від 09.04.2014 р., стягнуто з ТОВ «Австрія» на користь ТОВ «Українські технології будівництва» 1369169,14 грн. заборгованості за договором підряду № 8 від 20.01.2012 р., 90551,12 грн. пені та 20585,98 грн. 3% річних. Однак, за твердженнями позивача, відповідач не виконав рішення суду та не погасив заборгованість за договором підряду № 8 від 20.01.2012 р. у сумі 1369169,14 грн., в зв’язку з чим позивачем на підставі ст. 625 ЦК України донараховано відповідачу 260142,13 грн. інфляційних втрат та 77648,77 грн. 3% річних.

29.01.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 11 від 26.01.2015 р. про залучення додаткових письмових доказів, в якій позивач зазначив, що виданий 19.09.2013 р. на виконання рішення суду від 24.12.2012 р. у справі № 5023/4617/12 наказ господарського суду Харківської області перебуває на виконанні в управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (зведене виконавче провадження № 34478408), проте станом на даний час заборгованість відповідача за вказаним наказом не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, а в судові засідання 23.12.2014 р. та 03.02.2015 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань позивач був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судові засідання 23.12.2014 р., 20.01.2015 р. та 03.02.2015 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 47020113 та № 47021780. Відповідач вимог ухвал суду не виконав, відзив на позов суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Українські технології будівництва» (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Австрія» (замовник) було укладено договір підряду № 8 (договір), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого підрядник зобов’язується своїми силами і засобами виконати будівельно-монтажні роботи на умовах договору, а замовник зобов’язується своєчасно оплачувати будівельно-монтажні роботи, передбачені договором, і у випадку їх належного виконання прийняти і здійснити остаточний розрахунок на умовах договору.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. у справі № 5023/4617/12, ТОВ «Українські технології будівництва» виконало взяті на себе зобов'язання за додатковими угодами № 1-5 до договору підряду № 8 від 20.01.2012 р. на загальну суму 1369169,14 грн., однак в порушення умов договору ТОВ «Австрія» не оплатило виконані будівельно-монтажні роботи, в зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 1369169,14 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. у справі № 5023/4617/12, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. та Вищого господарського суду України від 09.04.2014 р., стягнуто з ТОВ «Австрія» на користь ТОВ «Українські технології будівництва» заборгованість за виконані будівельно-монтажні роботи за додатковими угодами № 1-5 до договору підряду № 8 від 20.01.2012 р. в сумі 1369169,14 грн., пеню за період з 18.05.2012 р. по 18.11.2012 р. в сумі 90551,12 грн. та 3% річних за період з 18.05.2012 р. по 10.12.2012 р. в сумі 20585,98 грн.

Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 Господарського кодексу України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, на момент звернення позивача до суду рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. у справі № 5023/4617/12 відповідачем не виконано, заборгованість за додатковими угодами № 1-5 до договору підряду № 8 від 20.01.2012 р. у сумі 1369169,14 грн. не погашено, в зв’язку з чим позивач не позбавлений права на донарахування відповідачу суми інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язальні правовідносини сторін договору підряду № 8 від 20.01.2012 р. не припинились.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 260142,13 грн. інфляційних втрат та 77648,77 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 260142,13 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 13.10.2012 р. по 31.10.2014 р. на заборгованість відповідача у сумі 1369169,14 грн.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Враховуючи викладене, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період, що становить менше місяця, а саме з 13.10.2012 р. по 31.10.2012 р.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за період листопад 2012 р. – жовтень 2014 р. на заборгованість відповідача у сумі 1369169,14 грн., інфляційні втрати становлять 269476,53 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 260142,13 грн. інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 77648,77 грн. 3% річних, нарахованих за період з 11.12.2012 р. по 31.10.2014 р. на заборгованість відповідача у сумі 1369169,14 грн.

Враховуючи те, що рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. у справі № 5023/4617/12 стягнуто з ТОВ «Австрія» 20585,98 грн. 3% річних за період з 18.05.2012 р. по 10.12.2012 р., то наданий позивачем розрахунок 3% річних обґрунтовано здійснений позивачем за період з 11.12.2012 р. по 31.10.2014 р., а оскільки він є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача 77648,77 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, 5, код 37461972) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські технології будівництва» (61033, Харківська обл., м. Харків, Київський район, вул. Луганська, 31, код 35247879) 260142,13 грн. (двісті шістдесят тисяч сто сорок дві грн. 13 коп.) інфляційних втрат, 77648,77 грн. (сімдесят сім тисяч шістсот сорок вісім грн. 77 коп.) 3% річних та 6755,82 грн. (шість тисяч сімсот п’ятдесят п’ять грн. 82 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 06.02.2015 р.