Постанова № 42610500, 03.02.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 року Справа № 904/59/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання Малик С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вовчук М.В. представник, довіреність №4139/14 від 19.09.14;

від відповідача: Носова В.І. представник, довіреність №53/юр-3/71 від 12.11.14;

від ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області: Кравченко О.І. провідний спеціаліст відділу аналітики та статистики, посвідчення №2406 до 03.02.2016 року

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України Бойка О.М. у справі № 904/59/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавловська Борщагівка

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 500 000 дол. США, 555 895,81 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014 року у справі № 904/59/14 (суддя Колісник І.І.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" задоволено.

Визнана незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України стосовно примусового виконання судового наказу господарського суду Дніпропетровської області у господарській справі № 904/59/14.

Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вчинити виконавчі дії відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні № 43698755, спрямовані на повне примусове виконання судового наказу господарського суду Дніпропетровської області у господарській справі № 904/59/14.

Ухвала мотивована тим, що повне виконання судового рішення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 року мало бути завершено 17.12.2014 року. Однак жодних дій, передбачених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем не вчинено, хоча судом встановлено, що добровільно боржником сплачена лише частина заборгованості. Невиконана частина рішення господарського суду Дніпропетровської області становить:

- за простроченою заборгованістю за основною сумою кредиту - 482 411,65 доларів США;

-за простроченими процентами - 5 283,41 доларів США.

Також суд зазначив, що всупереч роз'ясненню судового рішення, проведеного за заявою державного виконавця, ним не враховано постанову Вищого господарського суду України від 15.10.2014 року у даній справі та після її прийняття жодні дії примусового виконання рішення також не вчинялись.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить дану ухвалу скасувати, відмовити позивачу в задоволені скарги.

Апелянт зазначає на порушення судом норм матеріального та процесуального права: вимог ст.533 Цивільного кодексу України та ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Вважає, що ним у добровільному порядку повністю сплачена сума заборгованості, визначена у наказі господарського суду у гривневому еквіваленті, будь-які порушення вимог діючого законодавства відсутні, отже, відсутні підстави для задоволення скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, спростовує доводи апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Державна виконавча служба України у поясненні на апеляційну скаргу зазначає на відповідність дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М. вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та просить задовольнити апеляційну скаргу відповідача, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року, позов у справі № 904/59/14 задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" заборгованість за кредитом у сумі 1 378 180,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 11 015 792,74 грн., заборгованість з процентів за користування кредитом у сумі 15 093,93 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 120 645,78 грн., штраф у сумі 239 790,00 грн., пеню у сумі 316 105,81 грн., судовий збір у сумі 68 820,00 грн.

28.05.2014 року судом на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року видано наказ із строком пред'явлення його до виконання до 22.05.2015 року (а.с. 52 том 2).

04.06.2014 року Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" подано до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України заяву №1854/14 від 04.06.2014 року про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 року з клопотанням про накладення арешту на майно та грошові кошти боржника (а.с. 6 том 3).

До державного виконавця зазначений судовий наказ надійшов 13.06.2014 року, що вбачається з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 25.12.2014 року (а.с. 161 том 3).

17.06.2014 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43698755. Боржнику запропоновано самостійно виконати рішення суду у 7-ми денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 8, 162 том 3).

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2014 року стягувач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про роз'яснення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року у справі №904/59/14 щодо його виконання або винесення додаткового рішення щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" коштів у розмірі 451 104, 85 дол. США.

Позивач посилався на те, що сплачена боржником заборгованість у розмірі 11 136 438,52 грн. з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США становить 942 169,08 дол.США, а не 1 393 273,93 дол.США., як то передбачено судовим рішенням.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2014 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2014 року, було роз'яснено, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014 року за результатом розгляду справи № 904/59/14 стосується стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" грошових коштів як у іноземній валюті, а саме: заборгованість за кредитом у сумі 1 378 180,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 11 015 792,74 грн., заборгованість з процентів за користування кредитом у сумі 15 093,93 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 120 645,78 грн., так і у національній валюті: штраф у сумі 239 790,00 грн., пеня у сумі 316 105,81 грн., судовий збір у сумі 68 820,00 грн. Зазначений при цьому у резолютивній частині рішення гривневий еквівалент доларів США не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті, а відображає лише величину заборгованості з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 03.02.2014 року, що у свою чергу зазначено у мотивувальній частині рішення.

Залишаючи без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2014 року, Вищий господарський суд України в постанові від 15.10.2014 року у справі №904/59/14 зазначив, що відповідно до ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Матеріали справи свідчать, що за платіжним дорученням № 14206 від 27.06.2014 року Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський трубний завод" у порядку добровільного виконання судового рішення було перераховано на рахунок Державної виконавчої служби України 11 761 154,33 грн., після чого 03.07.2014 року боржник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою № 53/юр-62 від 27.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з добровільним виконанням судового наказу (а.с. 10, 11 том 3).

Грошові кошти у сумі 11 761 154,33 грн. в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" перед ПАТ "Радикал Банк" по кредитному договору № КЛ-4649/1-840 від 19.11.2012 року згідно наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 року № 904/59/14 надійшли на рахунок стягувача 05.08.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням від 07.07.2014 року (а.с. 15 том 3).

Матеріали справи свідчать, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. 28.11.2014 року звертався до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду у даній справі щодо встановлення валюти, яка підлягає стягненню з боржника на погашення заборгованості за кредитом та заборгованості з процентів за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2014 року провадження з розгляду вказаної заяви було припинено (а.с.122 - 123 том 3).

Колегією суддів встановлено, що до теперішнього часу виконавче провадження з примусового виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 року є відкритим.

15.12.2014 року Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М., у якій скаржник просить визнати бездіяльність головного державного виконавця незаконною та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вчинити дії у виконавчому провадженні № 43698755, спрямовані на примусове виконання судового наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/59/14.

Колегія суддів погоджується з висновками прийнятої за результатом розгляду вказаної скарги ухвали господарського суду від 25.12.2014 року та вважає безпідставними доводи апелянта в силу наступного:

Згідно з частиною першою статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Доводи апелянта про пропуск стягувачем визначеного даною процесуальною нормою строку є безпідставними, оскільки відповідно до ч.3 п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст.30 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, доводи боржника щодо пропуску строку на оскарження дій державного виконавця знайшли свою правомірну оцінку при постановленні оскаржуваної ухвали.

Оскільки строк вчинення дій з примусового виконання рішення суду обмежується шестимісячним терміном, то звернення стягувача до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця вчинена без пропуску процесуального строку на оскарження.

Щодо посилання апелянта на порушення судом норм матеріального права, а саме ст. 533 Цивільного кодексу України, то вони також є безпідставними з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вищий господарський суд України в постанові від 15.10.2014 року у даній справі №904/59/14 зазначив саме на необхідність такого порядку визначення розміру виконаного боржником за рішенням суду.

Саме звернення державного виконавця до суду з питання роз'яснення способу та порядку виконання рішення, відкрите до теперішнього часу виконавче провадження та пояснення представника Державної виконавчої служби України у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги свідчать про те, що виконання проведено не в повному обсязі.

Відсутність будь-яких дій з примусового виконання рішення суду після спливу терміну на добровільне виконання рішення правомірно визначено судом першої інстанції як підстава для задоволення вимог скаржника.

Оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, оскаржувана ухвала постановлена у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апелянта не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014 року у справі № 904/59/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 06.02.2015 року.