Постанова № 42610268, 03.02.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. Справа № 914/3630/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання І.О.Борщ

за участю представників сторін:

від прокурора (апелянта) - Гончар Б.С.

від позивача - Прийма І.С. (представник за довіреністю)

від відповідача - Сапрун М.М. (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів, Львівська область, № 06-43 вих15 від 05.01.2015 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.12.2014 року про залишення позову без розгляду (головуючий суддя Петрашко М.М.)

у справі № 914/3630/14

за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів Львівська область

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів,

про стягнення вартості недоотриманої електричної енергії в розмірі 242 079,62 грн.

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду Львівської області від 24.12.2014 року у справі № 914/3630/14 позов Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах в особі Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району залишено без розгляду.

Ухвалу мотивовано тим, що прокурором не зазначено, в чому полягало порушення матеріальних або інших інтересів держави та необхідність їх захисту; наявність яких обставин свідчить про те, що позивач не може самостійно звернутись до суду за захистом своїх прав, враховуючи те, що даний спір виник у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, та беручи до уваги те, що відповідно до п.п. 3.1, 3.2. та 5.1. Положення про Яворівську квартирно-експлуатаційну частину району, установа є юридичною особою, веде самостійний баланс, має власний рахунок та несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного їй майна, не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, має право укладати договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у судових органах. Крім того, позивач не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В апеляційній скарзі скаржник (прокурор) просив скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 24.12.2014 року у справі № 914/3630/14, мотивуючи це тим, що позивач входить у структуру квартирно-експлуатаційних органів Збройних сил України, являється органом військового управління, наділений функціями органу виконавчої влади, покликаний для реалізації державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, все майно, що облікується за позивачем, перебуває у державній власності.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення мотивуючи це тим, що позивач не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а є лише державною установою, що не наділена владними повноваженнями, а прокурору не надано право пред'являти позови в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, тому заступник прокурора не мав право підписувати позовну заяву.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши пояснення присутніх представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Встановлено, що позов про стягнення вартості недоотриманої електричної енергії в розмірі 242 079,62 грн. заявлено заступником військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, - Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району.

Згідно із п.3 ч.1 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною 3 ст.2 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.

Відповідно до пунктів 1,2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурори та їх заступники подають позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності; під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

.Відтак, дослідженню підлягає статус органу, за захистом прав якого прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави, а відтак, і підставність звернення прокурора за захистом інтересів держави в особі такого органу.

Згідно п. 3.1. Положення про Яворівську квартирно-експлуатаційну частину району установа є юридичною особою.

Відповідно до п. 3.2. Положення про Яворівську квартирно-експлуатаційну частину району, остання є установою, яка веде самостійний баланс, має власний рахунок та несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного їй майна. При цьому вона не несе відповідальності за зобов'язаннями держави.

Пунктом 5.1. Положення встановлено, що установа має право укладати договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у судових органах.

Так, прокурор зазначає, що орган, на захист інтересів якого подано позов, є бюджетною установою, однак прокурором не доведено, що такий є органом державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Крім того, цього не вбачається і з наявних матеріалів даної справи.

Як вбачається з позовної заяви, підставою позову є неправомірне відключення відповідачем позивача від електропостачання у порушення умов Договору про постачання електричної енергії від 29.09.2006р. №№90100, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 242 079,62 грн. недопоставленої електроенергії, що є, на думку позивача, відповідальністю відповідача за перерву у постачанні електроенергії з вини постачальника.

Відтак, даний позов пред'явлено в інтересах самостійного суб'єкта господарювання у спорі, що виник з господарських правовідносин при виконанні господарського договору. При виконанні даного договору про постачання електричної енергії позивач не реалізовував політики держави, не здійснював управлінсько-виконавчих функцій. В даному випадку стягувана сума не є кредиторською заборгованістю позивача за договором, а відтак, заборгованістю перед державним бюджетом, а є майновою відповідальністю відповідача за порушення інтересів позивача.

У позовній заяві прокурор зазначає, що спори, які виникають щодо недоотримання коштів бюджетною організацією порушують економічні інтереси держави, що у відповідності до вимог чинного законодавства покладає на прокуратуру України представництво інтересів держави в суді.

Однак, прокурором не зазначено, в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, а саме яким чином у даному випадку порушуються економічні інтереси держави у зв'язку з недоотриманням бюджетною організацією електричної енергії.

Крім того, слід зазначити, що у матеріалах даної справи є копія рішення господарського суду Львівської області від 03.03.2014 року у справі № 914/9/14 за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів, Львівська область, до Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів, про відшкодування 55 650,48 грн. суми недоотриманої електроенергії. Підставою позову є порушення Договору про постачання електричної енергії від 29.09.2006р. № №90100, укладеного між тими ж сторонами, що й даній справі. Тобто спір у справі № 914/9/14 виник між тими ж сторонами, що у даній справі, на підставі того ж Договору, лише розмір недооблікованої енергії розраховано за інший період. Як вбачається з наведеного, позивач самостійно звернувся з позовом у справі № 914/9/14 до суду, а не через органи прокуратури.

Відтак, враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що прокурором неправильно визначено орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК. (п.3 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ).

Згідно п.1 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції про залишення позову заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів Львівська область, прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підлягає залишенню без змін.

Судові витрати в розмірі 609,0 грн. за подання прокурором апеляційної скарги на ухвалу суду, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на визначеного прокурором позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ухвалу господарського суду Львівської області від 24.12.2014 року у справі № 914/3630/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу заступника військового прокурора Львівського гарнізону № 06-43 вих. 15 від 05.01.2015 року - без задоволення.

Стягнути з Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів Львівська область (81000, Львівська обл., Яворівський район, м.Яворів, вул. Львівська, буд. 19; код ЄДРПОУ 07930854) 609, 0 грн. (шістсот дев'ять гривень) судового збору в доход Державного бюджету України.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 06.02.2015 р.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

Суддя С.М. Бойко

Суддя Г.Г. Якімець