Постанова № 42609649, 31.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2015 року № 826/15678/14

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., суддів: Кротюка О.В., Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві,

2) Міністерство фінансів України

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до суду з позовом про стягнення з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України суми боргу в розмірі 8 072 380 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Бюджетний кодекс України, Податковий кодекс України, Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174, та зазначає, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України має заборгованість перед державою в розмірі 8 072 380 грн., яка виникла на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 року № 566 про продовження дії постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1998 року № 109.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Бюджетного кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України "Про джерела фінансування органів державної влади", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 382/2011, Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002 року № 538-р, Правил складання паспортів бюджетних програм та інформації про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року № 1098, Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, та зазначив, що нормами чинного законодавства не передбачено стягнення в примусовому порядку видатків Державного бюджету України, які виділені Міністерству енергетики та вугільної промисловості України на конкретні цілі. Також представник відповідача вказав про відсутність доказів на підтвердження передачі заборгованості Міністерству енергетики та вугільної промисловості України на облік чи на баланс, яка виникла згідно постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1998 року № 109. Разом з тим, відповідач зазначає про непідсудність справи адміністративному суду та наявність судового рішення, яка набрало законної сили, між тими ж сторонами та про той же предмет. Також представник відповідача зазначає про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві підтримала позицію Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з огляду на положення Цивільного кодексу України, Бюджетного кодексу України, Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174, та вказала, що заборгованість Міністерства енергетики та вугільної промисловості України складає 8 072 380 грн., що включає лише суму основного боргу, оскільки пеня та відсотки на основний борг не нараховувалися.

Представник Міністерства фінансів України підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174, та вказала, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України має заборгованість перед бюджетом в розмірі 8 072 380 грн., яка виникла відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 № 109 "Про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України для придбання засобів захисту працівників шахт", згідно якої надано підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, фінансову допомогу в сумі 15,6 млн. гривень для придбання найнеобхідніших засобів індивідуального та колективного захисту працівників шахт.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 №109 "Про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України для придбання засобів захисту працівників шахт" надано підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, фінансову допомогу в сумі 15,6 млн. гривень для придбання найнеобхідніших засобів індивідуального та колективного захисту працівників шахт та зобов'язано Міністерство фінансів профінансувати ці витрати за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України з наступним поверненням цих коштів за рахунок фонду охорони праці.

Дію вказаної постанови продовжено на 1999 рік з метою завершення фінансування передбаченого нею придбання найнеобхідніших засобів індивідуального та колективного захисту працівників шахт, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 року № 566.

12 жовтня 2012 року Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулося до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про необхідність ведення претензійно-позовної роботи про стягнення простроченої перед державою за кредитами заборгованості та про необхідність звернутися до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про стягнення простроченої заборгованості.

11 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва надіслано Міністерству енергетики та вугільної промисловості України податкову вимогу № 5255 від 25 жовтня 2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 5255/24-128 від 25 жовтня 2012 року.

Вказана податкова вимога отримана відповідачем 14 грудня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

13 червня 2014 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості" внесено до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва поданням № 1051 про здійснення заходів щодо стягнення з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України простроченої заборгованості (сплати основного боргу за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду державного бюджету, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 року № 566), розмір якої станом на 1 червня 2014 року складає 8 072 380 грн.

Відповідно до частини дев'ятої статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої і заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

3 метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 2 березня 2011 року № 174, якою затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (надалі - Порядок №174).

Згідно даного Порядку облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Міністерством фінансів України та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 174 дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

Бюджетна позичка/фінансова допомога - це сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Так, відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №174 Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:

- інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені;

- нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Як встановлено під час розгляду справи, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на виконання вищезазначених норм звернулось до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві м. Києва із поданням № 1051 від 13 червня 2014 року про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості із Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у розмірі 8 072 380 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до акту майнового стану Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17 липня 2014 року та довідки про розрахунок податкової заборгованості, заборгованість Міністерства енергетики та вугільної промисловості України станом на 17 липня 2014 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1998 року № 566 та подання від 13 червня 2014 року № 1051, складає 8 072 380 грн.

Проте, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України сума боргу не погашена, вимога відповідачем не оскаржене. Доказів зворотнього суду не пред'явлено.

Під час розгляду судової справи, представником відповідача не спростовано розрахунки, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, які базувались на даних, що проведені Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, інших доказів, які мали спростувати наведені позивачем розрахунки, відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2013 року № 853, Національний банк України, банки та інші фінансові установи не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття/закриття рахунків платників податків (включаючи день відкриття/закриття) подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет на адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України.

У разі відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків банки направляють Повідомлення на адресу Міндоходів у порядку, визначеному цим пунктом.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (код ЄДРПОУ 37471933) має в банківських установах наступні рахунки, а саме: в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172: р/р 31252221278449 (українська гривня); р/р 31255221178449 (українська гривня); р/р 31259221378449 (українська гривня); р/р 35216021078449 (українська гривня); р/р 35221221078449 (українська гривня); р/р 35220114078449 (українська гривня); р/р 35222316078449 (українська гривня); р/р 35213002078449 (українська гривня); р/р 35211004078449 (українська гривня); р/р 35212003078449 (українська гривня); р/р 35214001078449 (українська гривня); р/р 35224110078449 (українська гривня); р/р 37115014004110 (українська гривня); р/р 37119009004110 (українська гривня); р/р 37119010004110 (українська гривня); р/р 37312011004110 (українська гривня) та в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313: р/р 25301010057483 (євро); р/р 25204010057483 (євро).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України простроченої заборгованості за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду Державного бюджету, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 №109 "Про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України для придбання засобів захисту працівників шахт" у розмірі 8 072 380 грн. шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України не виступало позичальником бюджетних позик у 1993-1998 роках, оскільки створене у 2010 році, згідно Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", виходячи з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 №109 "Про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України для придбання засобів захисту працівників шахт" фінансову допомогу надано підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості.

Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України та Міністерство вугільної промисловості України.

Пунктом 5 даного Указу передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно з цим Указом.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є належним відповідачем по справі, так як являється правонаступником усіх прав та обов'язків Міністерства вугільної промисловості України.

Відносно доводів відповідача про непідсудність справи адміністративному суду, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 підрозділу 19 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Ця глава регулює питання погашення податкового боргу платника податку.

Відповідно до викладеного розглядувані законодавчі норми хоча й не перетворюють заборгованість суб'єктів господарювання перед державою на різновид грошових зобов'язань із податків, але встановлюють, що така заборгованість погашається в однаковому з податковим боргом порядку.

При цьому органами стягнення є органи доходів та зборів, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених Податковим кодексом України.

Позови, спрямовані на погашення податкового боргу, підлягають розгляду адміністративними судами на підставі пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи тотожність порядку погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), справи за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою, зазначеної в Перехідних положеннях до Податкового кодексу України, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Зазначена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2013 року № 1385/12/13-13.

Таким чином, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо наявності судового рішення, яка набрало законної сили, між тими ж сторонами та про той же предмет з огляду на наступне.

Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 червня 2012 року, предметом розгляду справи Господарського суду міста Києва № 11/35-А за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Міністерства палива та енергетики України було стягнення заборгованості, яка виникла відповідно до укладеного договору між Міністерством фінансів України та Міністерством енергетики та електрифікації України від 5 січня 1995 року № 09-505/2 та договору, укладеного між Державним комітетом України по нафті і газу та Міністерством фінансів України від 25 березня 1994 року, проте предметом розгляду даної адміністративної справи є стягнення заборгованості з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яка виникла відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1998 року № 109.

Разом з тим суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропуск строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, згідно пункту 9 статті 17 Бюджетного кодексу України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що строки встановлені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються на спірні правовідносини.

З огляду на встановлене та беручи до уваги те, що суму боргу за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду Державного бюджету, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 №109 "Про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України для придбання засобів захисту працівників шахт" у розмірі 8 072 380 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, ідентифікаційний код 37471933, р/р 31252221278449 (українська гривня); р/р 31255221178449 (українська гривня); р/р 31259221378449 (українська гривня); р/р 35216021078449 (українська гривня); р/р 35221221078449 (українська гривня); р/р 35220114078449 (українська гривня); р/р 35222316078449 (українська гривня); р/р 35213002078449 (українська гривня); р/р 35211004078449 (українська гривня); р/р 35212003078449 (українська гривня); р/р 35214001078449 (українська гривня); р/р 35224110078449 (українська гривня); р/р 37115014004110 (українська гривня); р/р 37119009004110 (українська гривня); р/р 37119010004110 (українська гривня); р/р 37312011004110 (українська гривня) ) в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, р/р 25301010057483 (євро); р/р 25204010057483 (євро) в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313) прострочену заборгованість за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду Державного бюджету, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 №109 "Про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України для придбання засобів захисту працівників шахт" у сумі 8 072 380 (вісім мільйонів сімдесят дві тисячі триста вісімдесят) грн. на рахунок № 31135414741026, одержувач: Державна казначейська служба України, код одержувача 37567646, банк одержувача державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172, код бюджетної класифікації 00264200, символ звітності 414.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий М.А. Бояринцева

Судді О.В. Кротюк

А.С. Мазур