Ухвала суду № 42609032, 22.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року м. Київ К/800/7108/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді -Загородній А.Ф., Заїка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську звернулось до суду з позовом про визнання незаконною та скасування вимоги про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №22 від 01.02.2011р. сумі 719,34 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013р., позовні вимоги задоволено.

З такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до положень пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01.01.2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно підпункту 4 пункту 8 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно з положенням статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції станом до 01.01.2011р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в у м. Світловодську та Світловодському районі та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем страхові внески за 4 квартал 2010 року не сплачувались, у зв'язку з чим управління Пенсійного фонду України в у м. Світловодську та Світловодському районі зобов'язало ОСОБА_1 сплатити страхові внески у розмірі 719,34 грн вимога №22 від 01.02.2011р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не сплатив суму заборгованості зі сплати страхових внесків за 2010 рік, а тому вимога про стягнення спірних внесків є законною та обґрунтованою.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів своєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2012р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013р. у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: А.Ф. Загородній

М.М. Заїка