Рішення № 42608028, 30.01.2015, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5410/13-ц

№ провадження 2/208/207/15

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2015 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Нельге Д.В.,

при секретарі Севастьяновій Л.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 «Про зміну розміру часток у праві власності, визнання права власності на нерухоме майно та виділення частки майна в натурі; визначення порядку користування земельною ділянкою; зобов'язання відповідача вчинити певні дії», та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про виділ частки зі спільного майна; визнання права власності на житлову будівлю як окремий об'єкт нерухомості; визначення порядку користування земельною ділянкою», -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, у якому, в остаточному варіанті просить суд:

1. Змінити розмірі часток у праві власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за нею право власності на 14/25 часток вказаного будинку у вигляді квартири №1, що складається з: коридору І, кухні 1-1, житлових кімнат 1-2, 1-3, 1-4, загальною площею 45,8 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м, а також на споруди і допоміжні будівлі згідно висновку судово будівельно-технічної експертизи;

2. Виділити позивачу в окремий об'єкт нерухомого майна 14/25 часток вказаного будинку у вигляді квартири №1, що складається з: коридору І, кухні 1-1, житлових кімнат 1-2, 1-3, 1-4, загальною площею 45,8 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м;

3. Визначити порядок користування земельною ділянкою у відповідності до часток співвласників житлового будинку.

4. Зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном позивача, шляхом зобов'язання відповідача демонтувати частину шару зовнішнього утіплення стіни будинку позивача; демонтувати частину шиферного навісу, який розташований над частиною будинку позивача; заборонити відповідачу влаштування стоянки автомобіля з використанням частини земельної ділянки, прилеглої до спальні позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, їй, на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 24.11.2007р. на праві спільної часткової власності належить 11/25 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з: квартири №1, загальною площею 45,8 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м.; вбиральні; гаражу; погрібу; воріт; зливної ями. При цьому, фактично, вона користується частиною житлового будинку, яка за площею, і у процентному співвідношенні також, перевищує 11/25 частин житлового будинку, що дає їй підстави просити суд змінити розміри часток співвласників у праві власності на вказаний житловий будинок, та визнати за нею право власності на 14/25 часток вказаного будинку, які виділити їй в окремий об'єкт нерухомого майна. Крім того, просить суд визначити порядок користування земельною ділянкою у відповідності до часток співвласників житлового будинку, а також усунути перешкоди у користуванні належним їй майном, та зобов'язати відповідача демонтувати частину шару зовнішнього утіплення стіни її будинку; демонтувати частину шиферного навісу, який розташований над частиною її будинку; заборонити відповідачу влаштування стоянки автомобіля з використанням частини земельної ділянки, прилеглої до її спальні.

В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, у якому просить суд виділити їй в натурі належні їй на праві власності 14/25 часток вищевказаного будинку, які складаються з: квартири №2, загальною площею 43,8 кв.м, житловою площею 25,8 кв.м.; літньої кухні, сараю, вбиральні, частини огорожі, тротуару, зливної ями. Також, просить суд визнати за нею в цілому право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: квартири №2, загальною площею 43,8 кв.м, житловою площею 25,8 кв.м.; літньої кухні, сараю, вбиральні, частини огорожі, тротуару, зливної ями. Крім того, просить суд стягнути з позивача ОСОБА_3 на свою користь грошову компенсацію різниці між вартістю належних позивачці ОСОБА_3 11/25 ідеальних часток, та вартістю квартири №1, що виділиться позивачці ОСОБА_3 відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи. Крім того, просить суд визначити варіанти розподілу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, виділивши їй у користування 14/25 частин вказаної земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов свого довірителя у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримала вимоги зустрічного позову, посилаючись на обставини, викладені у позові. Водночас, заперечувала проти задоволення первісного позову, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог позивача.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду, з урахуванням наданих суду доказів, було встановлено, що, позивач ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2007р., є власником 11/25 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, відповідач ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 05.07.2011р., є власником 14/25 частин вказаного житлового будинку.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, вищевказаний житловий будинок А-1 загальною площею 89,6 кв.м., складається з двох ізольованих квартир, а саме:

1) квартира №1, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3, складається з: коридор І, площею 2,7 кв.м; кухня 1-1, площею 13,3 кв.м; житлова кімната 1-2 площею 10,8 кв.м; житлова кімната 1-3 площею 12,7 кв.м; житлова кімната 1-4 площею 6,3 кв.м, загальною площею 45,8 кв.м;

2) квартира №2, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2, складається з: коридор П площею 2,4 кв.м; коридор 2-1 площею 5,8 кв.м; кухня 2-2 площею 9,8 кв.м; житлова кімната 2-3 площею 9,5 кв.м; житлова кімната 2-4 площею 11,4 кв.м; житлова кімната 2-5 площею, 4,9 кв.м, загальною площею 43,8 кв.м.

Користуючись, кожен, ізольованими квартирами, сторони просять суд виділити в натурі належні їм на праві власності частки. При цьому, позивач ОСОБА_3 просить суд змінити частки співвласників, а відповідач - зобов'язати позивача сплатити відповідачу грошову компенсацію різниці між вартістю належних позивачці ОСОБА_3 11/25 ідеальних часток, та вартістю квартири №1, що виділиться позивачці ОСОБА_3

Згідно ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно ст.361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991р. «Про практику застосування законодавства, що регулює права власності громадян на житловий будинок», поділ права спільної власності на житловий будинок можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділена окрема частина будинку із самостійним виходом.

Аналіз положень ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 в частині зміни розміру частки позивача у праві власності на житловий будинок з 11/25 на 14/25 частин є безпідставними, оскільки порядок користування будинком не є визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі.

Крім того, оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно до своєї частки в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки житлового будинку та нежитлових приміщень, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану житлового будинку, перетворення в результаті переобладнання житлових приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як жилі через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи, 11/25 частинам, що належать ОСОБА_3, відповідає площа 39,42 кв.м, а, 14/25 частинам відповідача ОСОБА_2 - відповідає площа 50,18 кв.м.

Разом з цим, як зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи, фактично позивач ОСОБА_3 користується площею у розмірі 45,8 кв.м, яка на (45,8 - 39,42 = 6,38 кв.м) 6,38 кв.м перевищує розмір площі будинку, який відповідає належній їй частці.

Водночас, відповідачка ОСОБА_2 користується площею у розмірі 43,8 кв.м, яка на (50,18 - 45,8 = 6,38 кв.м) 6,38 кв.м менш, ніж розмір площі будинку, який відповідає частці відповідачки.

Крім того, висновком судової будівельно-технічної експертизи надано декілька варіантів розподілу вищевказаного домоволодіння, та один - з урахуванням фактичного порядку користування домоволодінням.

З наведених експертом варіантів більш прийнятним для сторін суд вважає Варіант №1 (а.с.123), а саме варіант, який розподіляє будинок шляхом виділу його частин з урахуванням фактичного користування сторонами житловим будинком, де позивачці ОСОБА_3 виділяється площа у розмірі 45,8 кв.м., а відповідачці Войтко - 43,8 кв.м.

При цьому, вартість квартири №1 власника 11/25 частин домоволодіння разом з надвірними будівлями складає 135 772 грн., що на 6 768 грн. більше 11/25 ідеальних частин. Вартість квартири №2 власника 14/25 частин вказаного будинку складає 157 419 грн., що на 6 768 грн. менше 14/25 ідеальних частин.

З урахуванням зазначеного розподілу, позивач компенсує відповідачу різницю у розмірі площі, яка їй виділяється, та площі, яка відповідає належним позивачці 11/25 частинам, а частка власника квартири №1 - позивача ОСОБА_3 після розподілу буде відповідати 46/100, а відповідача, відповідно - 54/100.

Таким чином, встановивши в ході розгляду справи, що, поділ вищевказаного будинку технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, суд, беручи до уваги варіант розподілу, який відповідає фактичному використанню сторонами площі будинку, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги відповідача в частині виділення їй в натурі квартири №2, розташованої в будинку за адресою: АДРЕСА_1, з одночасним стягненням з позивача за користь відповідача грошової компенсації різниці між вартістю належних позивачці ОСОБА_3 11/25 ідеальних часток, та вартістю квартири №1, що виділиться позивачці ОСОБА_3 відповідно до варіанту розподілу, застосованого судом.

Разом з цим, приймаючи до уваги, що, сторони по справі не надали суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх позовних вимог в частині визначення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до часток співвласників житлового будинку, суд, беручи до уваги, що, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях - приходить до висновку, що, вказані позовні вимоги як позивача, так і відповідача є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому, суд також вважає недоведеним позивачем в ході розгляду справи факт порушення відповідачем права власності позивача внаслідок утіплення стіни будинку; зведення шиферного навісу та побудови автомобільної стоянки, що, в свою чергу, дає підстави суду дійти висновку, що, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача демонтувати частину шару зовнішнього утіплення стіни будинку позивача; демонтувати частину шиферного навісу, який розташований над частиною будинку позивача; заборони відповідачу влаштування стоянки автомобіля з використанням частини земельної ділянки, прилеглої до спальні позивача - є передчасними, та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що, позовні вимоги позивача ОСОБА_3 є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги відповідача суд вважає обґрунтованими частково, а саме в частині поділу спірного будинку зі стягненням грошової компенсації з позивача на користь відповідача.

Таким чином, встановивши в ході розгляду справи, що, кожне з приміщень спірного будинку має набір житлових та допоміжних приміщень для автономної та незалежної одна від одної експлуатації відповідно до будівельних та санітарних норм, й приймаючи до уваги наявність технічної можливості, яка дозволяє виділити споруди у самостійний об'єкт нерухомого майна, суд, керуючись ст.ст.4, 5, 10, 15, 60, 169, 208, 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.361, ч.1 ст.364 ЦК України, п.6 Постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991р. «Про практику застосування законодавства, що регулює права власності громадян на житловий будинок»,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 «Про зміну розміру часток у праві власності, визнання права власності на нерухоме майно та виділення частки майна в натурі; визначення порядку користування земельною ділянкою; зобов'язання відповідача вчинити певні дії» - відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про виділ частки зі спільного майна; визнання права власності на житлову будівлю як окремий об'єкт нерухомості; визначення порядку користування земельною ділянкою» - задовольнити частково.

Розділити належний ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, наступним чином:

- Виділити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в окремий об'єкт нерухомого майна квартиру №1, яка складається з: коридор І, площею 2,7 кв.м; кухня 1-1, площею 13,3 кв.м; житлова кімната 1-2 площею 10,8 кв.м; житлова кімната 1-3 площею 12,7 кв.м; житлова кімната 1-4 площею 6,3 кв.м, загальною площею 45,8 кв.м; а також підвал, ганок, вбиральня Г-1; гараж Е-1; погріб З-1; ворота з хвірткою №2; зливна яма №4; ? частина огорожі №1; ?? частини тротуару літ І;

- Виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в окремий об'єкт нерухомого майна квартиру №2, яка складається з: коридор П площею 2,4 кв.м; коридор 2-1 площею 5,8 кв.м; кухня 2-2 площею 9,8 кв.м; житлова кімната 2-3 площею 9,5 кв.м; житлова кімната 2-4 площею 11,4 кв.м; житлова кімната 2-5 площею, 4,9 кв.м, загальною площею 43,8 кв.м., а також літня кухня Б-1; прибудова б-1; сарай В-1; вбиральня Д-1; хвіртка №6; ? частина огорожі №1; ? частини тротуару літ І.

Перерозподілити частки, визнав за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право спільної часткової власності на 46/100 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право спільної часткової власності на 54/100 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 6 768 (шість тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. - компенсацію різниці між вартістю належних позивачці ОСОБА_3 11/25 ідеальних часток, та вартістю квартири №1, що виділяється позивачу ОСОБА_3 в натурі.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в цілому на окремий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: коридор І, площею 2,7 кв.м; кухня 1-1, площею 13,3 кв.м; житлова кімната 1-2 площею 10,8 кв.м; житлова кімната 1-3 площею 12,7 кв.м; житлова кімната 1-4 площею 6,3 кв.м, загальною площею 45,8 кв.м; підвал, ганок, вбиральня Г-1; гараж Е-1; погріб З-1; ворота з хвірткою №2; зливна яма №4; ? частина огорожі №1; ? частини тротуару літ І;

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в цілому на окремий об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: коридор П площею 2,4 кв.м; коридор 2-1 площею 5,8 кв.м; кухня 2-2 площею 9,8 кв.м; житлова кімната 2-3 площею 9,5 кв.м; житлова кімната 2-4 площею 11,4 кв.м; житлова кімната 2-5 площею, 4,9 кв.м, загальною площею 43,8 кв.м., літня кухня Б-1; прибудова б-1; сарай В-1; вбиральня Д-1; хвіртка №6; ? частина огорожі №1; ? частини тротуару літ І, з присвоєнням окремої поштової адреси.

В іншій частині позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про виділ частки зі спільного майна; визнання права власності на житлову будівлю як окремий об'єкт нерухомості; визначення порядку користування земельною ділянкою» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Нельга Д. В.