Рішення № 42607834, 28.01.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015 р. Справа № 914/4334/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д. Зубкович розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик", м. Київ;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів, Львівська область;

про: стягнення 54 100 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Поліщук С.М. - представник на підставі довіреності №7 від 27.12.2014 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 11.12.2014 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 54 100 грн. Розгляд справи призначено на 13.01.2015 року.

У судовому засіданні 13.01.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначив про часткове погашення відповідачем заборгованості та подав письмові пояснення по справі. Представник відповідача не з'явився, повідомлення про отримання ним поштового відправлення станом на момент судового засідання не повернулось. Розгляд справи відкладено на 28.01.2015 року.

У судовому засіданні 28.01.2015 року представник позивача подав докази часткової сплати боргу відповідачем та акти звірки взаєморозрахунків. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача, що брав участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

У судовому засіданні 28.01.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" (надалі по тексту рішення - позивач, перевізник) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Галичина" (надалі по тексту рішення - відповідач, замовник) з вимогою про стягнення 54 100 грн. 00 коп. заборгованості за договором перевезення вантажів, укладеним між сторонами 24.05.2013 року.

Згідно з договором перевізник зобов'язався доставити замовнику продукцію, а замовник зобов'язався сплатити перевізнику за перевезення вантажу встановлену плату. Однак, договірні зобов'язання по оплаті наданих послуг замовник виконав лише частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у вказаному вище розмірі.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи у відповідності зі ст. ст. 64 та 86 Господарського процесуального кодексу України, у судові засідання явки представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів спростування наявності боргу не представив, у процесі розгляду справи частково сплатив заборгованість.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. Сторони уклали договір перевезення вантажів № 250513 від 24.05.2013 року (надалі по тексту рішення - договір).

Відповідно до договору (п. 1.1) перевізник взяв на себе обов'язки доставити доставку довірену йому замовником продукцію до пункту призначення та видати її уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а замовник зобов'язався сплатити перевізнику за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору підтверджується складенням транспортної накладної, у якій, серед іншого, зазначається, хто є вантажовідправником, вантажоодержувачем, найменування (вид) вантажу, місце навантаження, пункт призначення.

Перевізником належним чином виконано договірні обов'язки по здійсненню вантажоперевезення, підтвердженням чого є акти виконаних робіт на загальну суму 360 300 грн., копії яких долучено до позовної заяви, а саме № ОУ 4381 від 28.06.2013 року на суму 13 000,00 грн., № ОУ 5046 від 13.07.2013 року на суму 10 800,00 грн., № ОУ 5520 від 15.07.2013 року на суму 10 800,00 грн., № ОУ 8835 від 09.11.2013 року на суму 9 500,00 грн., № ОУ 9353 від 30.11.2013 року на суму 5 600,00 грн., № ОУ 962 від 03.02.2014 року на суму 9 800,00 грн., № ОУ 571 від 10.02.2014 року на суму 9 600,00 грн., № ОУ 859 від 11.02.2014 року на суму 6 000,00 грн., № ОУ 818 від 17.02.2014 року на суму 12 700,00 грн., № ОУ 861 від 17.02.2014 року на суму 9 800,00 грн., № ОУ 926 від 19.02.2014 року на суму 9 800,00 грн., № ОУ 1166 від 26.02.2014 року на суму 10 200,00 грн., № ОУ 1167 від 27.02.2014 року на суму 9 800,00 грн., № ОУ 1124 від 28.02.2014 року на суму 6 000,00 грн., № ОУ 1098 від 01.03.2014 року на суму 6 000,00 грн., № ОУ 1260 від 01.03.2014 року на суму 8 800,00 грн., № ОУ 1363 від 01.03.2014 року на суму 9 800,00 грн., № ОУ 1227 від 04.03.2014 року на суму 6 000,00 грн., № ОУ 1261 від 04.03.2014 року на суму 9 200,00 грн., № ОУ 1352 від 04.03.2014 року на суму 9 700,00 грн., № ОУ 1259 від 06.03.2014 року на суму 9 700,00 грн., № ОУ 1585 від 06.03.2014 року на суму 6 000,00 грн., № ОУ 1877 від 06.03.2014 року на суму 6 000,00 грн., № ОУ 1258 від 07.03.2014 року на суму 6 000,00 грн., № ОУ 1366 від 07.03.2014 року на суму 6 000,00 грн., № ОУ 1262 від 08.03.2014 року на суму 12 700,00 грн., № ОУ 2147 від 10.04.2014 року на суму 9 000,00 грн., № ОУ 2522 від 12.04.2014 року на суму 9 900,00 грн., № ОУ 2450 від 15.04.2014 року на суму 10 200,00 грн., № ОУ 2521 від 16.04.2014 року на суму 13 100,00 грн., № ОУ 2520 від 19.04.2014 року на суму 10 000,00 грн., № ОУ 2519 від 22.04.2014 року на суму 10 700,00 грн., № ОУ 2518 від 28.04.2014 року на суму 13 500,00 грн., № ОУ 2707 від 09.05.2014 року на суму 10 400,00 грн., № ОУ 3211 від 15.05.2014 року на суму 10 200,00 грн., № ОУ 3401 від 26.05.2014 року на суму 10 600,00 грн., № ОУ 3791 від 07.06.2014 року на суму 10 400,00 грн., № ОУ 4315 від 01.07.2014 року на суму 13 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання замовником документів (ТТН, акти виконаних робіт, рахунок, податкова накладна). Однак, 01 квітня 2014 року між сторонами була підписана додаткова угода до договору, якою сторони обумовили новий строк та порядок оплати: з 01 квітня 2014 року оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт підписується протягом 2-х банківських днів з моменту отримання документів. Замовник зобов'язується сплачувати плату за перевезення вантажів згідно з виставленими перевізником актів виконаних робіт та рахунку.

Як зазначено позивачем у акті звірки за період з 01.06.2014 року-27.11.2014 року, замовником частково здійснювались платежі за актами надання послуг, зокрема, на суму 306 200 грн., у зв'язку з чим станом на 27.11.2014 року заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" становить 54 100 грн.

Враховуючи лише часткове виконання грошових зобов'язань замовником, перевізник надсилав йому вимогу-претензію про погашення заборгованості вих. № 4410/1 від 30.07.2014 року, копія якої з доказами надіслання знаходиться в матеріалах справи.

Станом на 19.12.2014 року сторони підписали акт звірки розрахунків та визначили, що заборгованість становить 47 500 грн.

У процесі розгляду справи позивачем подано докази (банківські виписки від 08.12.2014 року на суму 6 600 грн., 26.12.2014 року на суму 5 000 грн., 21.01.2015 року на суму 8 500 грн.) здійснення відповідачем часткової сплати боргу, зокрема, на загальну суму 20 100 грн., відтак, залишилась заборгованість за актами надання послуг № ОУ 3401, № ОУ 3791 та № ОУ 4315 на суму 34 000 грн. (10 600 грн. за актом № ОУ 3401, 10 400 грн. за актом № ОУ 3791, 13 000 грн. за актом № ОУ 4315).

У матеріали справо подано також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, складений та підписаний позивачем, відповідно до якого станом на 26.01.2015 року заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" становить 34 000 грн.

На підтвердження виконання умов п. 4.2 договору позивачем подано докази надіслання відповідачу документів по актах № ОУ 2518, № ОУ 3401, № ОУ 3791 та № ОУ 4315, та повторного надсилання таких документів, хоча у відповідності до додаткової угоди до договору від 01.04.2014 року п. 4.2 викладено у новій редакції і обов'язок здійснення замовником оплати виникає після підписання актів надання послуг, а не отримання документів.

Докази здійснення повної оплати за надані послуги у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документально не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, взаємні права та обов'язки між сторонами виникли внаслідок укладення договору про перевезення вантажів.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Із матеріалів справи судом встановлено, що сторони укладаючи договір перевезення узгодили, що замовник зобов'язується сплачувати плату за перевезення вантажів згідно з виставленими перевізником актів виконаних робіт та рахунку; з 01 квітня 2014 року оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Акту виконаних робіт; акт виконаних робіт підписується протягом 2-х банківських днів з моменту отримання документів.

Підтвердженням належного виконання позивачем договірних зобов'язань по здійсненню перевезення вантажу є належним чином оформлені, підписані представниками обох сторін без зауважень, з відтисками печаток підприємств, акти надання послуг (товарно-експедиційні послуги по території України) на підставі договору № 250513 від 24.05.2013 року та відповідних рахунків на оплату.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч. 7 наведеної статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.2 договору (згідно з додатковою угодою від 01.04.2014 року) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт замовник зобов'язаний здійснити оплату наданих послуг. Як вбачається з претензії, що надсилалася замовнику, з відомостей, відображених у актах звірки, а також не спростовано відповідачем, останній виконував умови договору в частині оплати неналежним чином, у зв'язку з чим і виникла заборгованість по договору перевезення, яка, враховуючи часткове погашення відповідачем на суму 20 100 грн. під час розгляду справи, станом на момент прийняття рішення судом становить 34 000 грн.

Суд зазначає, що позивачем заявлено до стягнення 54 100 грн., однак, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості 08.12.2014 року, 26.12.2014 року та 21.01.2015 року, розмір заборгованості змінився, що є підставою для припинення провадження в частині часткового погашення боргу - 20 100 грн. у відповідності з наступними положеннями.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, враховуючи неспростованість відповідачем поданих позивачем доказів, у відповідності з наведеними вище нормативними та договірними положеннями, суд приходить до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача на отримання грошових коштів за надання обумовлених договором послуг шляхом часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Галичина" (80200, Львівська обл., Радехівський район, місто Радехів, вул.Б.Хмельницького, будинок 120, код ЄДР 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Логістик" (03040, м.Київ, вул. Деміївська, будинок 43, код ЄДР 36958491) 34 000 грн. 00 коп. заборгованості та 1 827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Припинити провадження в частині стягнення 20 100 грн. заборгованості

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 02.02.2015 року.

Суддя Матвіїв Р.І.