ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.02.15р. Справа № 904/9979/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м.Дніпропетровськ
про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу у сумі 14 123,84 грн.
Суддя Крижний О.М.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Миколайчук С.В., довіреність від 15.09.2014 року, представник.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулося до господарського суду із позовом, у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 14 123,84 грн., яка виплачена позивачем власному страхувальнику внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини страхувальника відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору добровільного страхування наземних транспортів, які є предметом застави № 202.12.2135896 від 07.09.2012 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" та Кравченком Валерієм Володимировичем, застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем ЗАЗ/TF69Y0, державний номер АН3203ІВ, 2012-го року випуску, стався страховий випадок, внаслідок якого згідно страхового акту № 3.13.2196-1 від 11.07.2013 року виплачено страхове відшкодування у розмірі 14 633,84 грн. Оскільки страхова подія, внаслідок якої було здійснено страхову виплату, виникла з вини Братчикової М.С., відповідальність якої, як зазначає позивач, застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Дніпроінмед" згідно полісу серії АВ №6212384, розмір франшизи за яким становить 510,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресної вимоги, за вирахуванням наведеної суми франшизи, у розмірі 14 123,84 грн.
Відповідач проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити. У відзиві на позов відповідач зазначає, що страхувальник не повідомляв страховика про настання страхового випадку, що згідно чинного законодавства, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
03.02.2015 року до господарського суду від позивача надійшла письмова заява із проханням здійснювати розгляд справи № 904/9979/14 без участі представника позивача.
Під час розгляду справи оголошувалася перерва з 22.01.2015 року по 05.02.2015 року.
У судовому засіданні 05.02.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2013 року в м. Маріуполі по вул. Орджонікідзе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ/TF69Y0 (державний номер АН3203ІВ, 2012-го року випуску, власник Кравченко В.В.) під керуванням власника -Кравченко В.В. та автомобіля "Daewoo Matiz" (державний номер - АН 9976 НТ) під керуванням Братчикової М.С.
Згідно довідки Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Маріуполя та автомобільної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, виданої Кравченко В.В., автомобіль марки Део Ланос (номерний знак АН3203ІВ) отримав механічні пошкодження, а саме: деформавано заднє праве крило, деформовано задні праві двері та порог (а.с. 21).
Пошкоджений автомобіль належить Кравченко В.В., який застраховано в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 202.12.2135896 від 07.09.2012 року (далі - Договір).
Вигодонабувачем за даним договором є ПАТ "Альфа-Банк" (ідентифікаційний код 23494714).
Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 10.09.2012 року по 24 год. 00 хв. 09.09.2017 року (п. 9 Договору). Строк дії договору відповідає строку дії періодів страхування, зазначених у п. 11 частини А Договору, за умови сплати страхувальником кожного наступного страхового платежу.
Згідно постанови Іллічівського районного суду м Маріуполя (суддя Мірошниченко Ю.М.) від 22.07.2013 року Братчикову Марину Сергіївну визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн.
Отже, вина Братчикової М.С. у дорожньо-транспортній пригоді встановлена у судовому порядку.
Дорожньо-транспортна пригода, яка спричинила пошкодження автомобіля марки ЗАЗ (номерний знак АН3203ІВ), що належить Кравченко В.В., відповідно до умов Договору є страховим випадком.
Згідно рахунку калькуляції № КА-0001310 від 10.07.2013 року філії "Макіївський Авто-Центр" ПАТ "Донецьк-Авто" вартість ремонту складає 15 241,04 грн.
11.07.2013 року позивачем складено страховий акт № 3.13.2196-1, згідно якого сума страхового відшкодування становить 14 633,84 грн.
Згідно Звіту № 07/131 експертного автотоварознавчого дослідження по факту нанесення матеріальної шкоди власнику автомобіля від 02.08.2013 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю марки ЗАЗ (номерний знак АН3203ІВ), складає 16 895,19 грн.
Наданий позивачем у якості доказу Звіт № 07/131 експертного автотоварознавчого дослідження по факту нанесення матеріальної шкоди власнику автомобіля від 02.08.2013 року складений фізичною особою-підприємцем Меладзе Володимиром Іллічем (сертифікат Фонду державного майна України № 10056/10 від 22.10.2010 року).
На підставі страхового акту № 3.13.2196-1 від 11.07.2013 року, а також відповідно до заяви страхувальника від 08.07.2013 року (а.с. 19), згідно платіжного доручення № 11438 від 16.07.2013 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 59), позивачем було перераховане страхове відшкодування в сумі 14 633,84 грн. на користь філії "Макіївський Авто-Центр" ПАТ "Донецьк-Авто" - особи, що здійснювала відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу та є авторизованою (профільною) СТО.
Отже, сума виплаченого страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземних транспортів, які є предметом застави № 202.12.2135896 від 07.09.2012 року, складає 14 633,84 грн.
Відповідно до полісу серії АВ № 6212384 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед", як страховиком, та Оньковою Мариною Сергіївною, як страхувальником, застраховано цивільно-правову відповідальність останньої щодо транспортного засобу "Daewoo Matiz" (державний номер - АН 9976 НТ).
Поліс діючий на 07.07.2013 року.
Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 50 000,00грн.
Франшиза становить 510,00 грн.
Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.993, п.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що у нього, як страховика за договором майнового страхування та особи, що виплатила страхове відшкодування, є право зворотньої вимоги до винної особи в розмірі виплаченого страхування, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.
Частиною першою статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", яка узгоджується з положеннями статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач вірно зазначає статті законодавства, на підставі яких звертається до суду, однак у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Таким чином, у даному випадку наявний інститут суброгації, а не регресу.
Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеною у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 року, винесеній за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2014 року у справі №910/17223/13.
За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 названого Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За визначеннями, наведеними у ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як встановлено вище, цивільно-правова відповідальність особи, винної в дорожньо-транспортній пригоді, за шкоду, заподіяну майну третіх осіб під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед".
Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді.
30.09.2013 року позивач звернувся до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" із заявою № 3.2196 про відшкодування шкоди по полісу АВ/6212384, як до страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність транспортного засобу - "Daewoo Matiz" (державний номер - АН 9976 НТ), власником якого є Онукова М.С. та яким керувала Братчикової М.С., яка була визнана винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Претензія про виплату страхового відшкодування відповідачем залишена без відповіді. Доказів виплати страхового відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі або іншій погодженій з нею особі відповідач не надав.
Заперечення відповідача проти позовних вимог є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
Обов'язок повідомити відповідача про страховий випадок встановлено ст.26 Закону України "Про страхування" для страхувальника, а не для відповідача.
Обставини неповідомлення відповідача його страхувальником про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки, визначені у пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (редакція на дату виникнення спірних правовідносин) не є підставою для відмови у виплаті відповідачем позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові Верховного Суду України від 26.09.2012р., винесеній за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2012р. у справі № 4/17-3520-2011.
У разі неповідомлення у встановлений строк страховика про настання ДТП в останнього виникає право на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив ДТП (правова позиція Верховного Суду України, наведена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 року, винесеній за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2014 року у справі № 914/3831/13).
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно платіжного доручення № 14 633,84 від 16.07.2013 року позивачем було виплачено 14 633,84 грн.
Відповідно до наданих позивачем до суду відомостей щодо полісу серії АВ № 6212384 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить 510,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь відшкодування завданої шкоди у розмірі виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи у сумі 14 123,84 грн.
Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність винної у скоєнні ДТП особи на момент настання страхової події була застрахована відповідачем за полісом серії АВ № 6212384 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимоги позивача до відповідача про відшкодування завданої шкоди у розмірі виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи підлягають задоволенню повністю у сумі 14 123,84 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 827,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, к. 307, ідентифікаційний код 21870998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 36086124) виплачене страхове відшкодування у сумі 14 123,84 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 05.02.2015 року
Суддя О.М. Крижний
Судове рішення № 42607719, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 05.02.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/9979/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: