Вирок № 42606630, 14.01.2015, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2499/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. Суми

Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Дашутіна І.В., за участю секретаря Макошенець С.І., прокурора Ниділько Г.О., захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколаївка Сумського району, громадянина України, українця, одруженого, з середньою освітою, який перебуває в цивільному шлюбі, працюючого різноробочим в АФ ТОВ "Вперед", мешканця: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Гульбахор Янгиюльського району Ташкентської області Узбекистану, громадянина Узбекистану, росіянина, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, мешканця: АДРЕСА_2, раніше судимого: 1) 14.11.2006 Сумським районним судом за ч. 1 ст.122 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, звільнений 01.10.2007 умовно-достроково за постановою Конотопського районного суду від 21.09.2007 з не відбутим строком 4 місяці, 24 дні; 2) 27.11.2008 Сумським районним судом за ч. 1 ст.185 КК України до арешту на строк 3 місяці; 3) 21.03.2013 Сумським районним судом за ч. 1 ст.185 КК України до 130 годин громадських робіт; 4) 02.10.2013 Сумським районним судом за ч.2 ст.389, 71 КК України до арешту на строк 1 місяць, на підставі сі.71 КК України приєднано не відбута частина покарання у вигляді 34 годин громадських робіт по вироку цього ж суду від 21.03.2013, що згідно ст.72 ч. 1 п.4 КК України відповідно 4 дня арешту і остаточно до відбуття 1 місяць 4 дні арешту; 5) 10.04.2014 Сумським районним судом за ч.2 ст.186, 69, ч.2 ст.296, ч.1 ст.70 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 7 місяців, згідно ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення вироку цього ж суду від 02.10.2013, остаточно до відбуття покарання визначено 1 рік 7 місяців обмеження волі, зараховано в строк відбуте покарання по вироку від 02.10.2013 у вигляді 1 місяця 4 дні арешту,

за ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Так, 10 жовтня 2014 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_3 разом зі ОСОБА_4 сиділи біля магазину "Корона" в с. Миколаївка Сумського району, де вживали спиртне та спілкуватися.

В ході спілкування ОСОБА_4, достеменно знаючи, що в с.Миколаївка Сумського району мається зариблений ставок, який перебуває в оренді у ОСОБА_2, запропонував ОСОБА_3 таємно викрасти з вказаного ставка рибу.

На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_3 погодився. Після чого вони обговорили схему скоєння крадіжки та не розподіляючи між собою ролі, вирішили викрасти рибу із зазначеного ставку.

Цього ж дня близько 19 години ОСОБА_4 попрохав свого знайомого ОСОБА_6 допомогти перевезти рибу, яка як він пояснив останньому, належить йому, не повідомляючи при цьому, що планується викрадення риби. Після чого, отримавши згоду ОСОБА_6, на автомобілі останнього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою скоєння крадіжки приїхали до ставка, орендованого ОСОБА_2

Для успішного здійснення свого злочинного наміру ОСОБА_4 взяв 3 мішки, куди було заплановано складати викрадену рибу та перевозити до місця продажу, після чого ОСОБА_3 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, впевнившись, що їх дії непомітні для сторонніх осіб, залишився біля автомобіля спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_4, взявши заздалегідь підготовані для цього мішки, пішов до ставка, де шляхом вільного доступу з сачка викрав рибу породи "Короп" вагою 50 кг вартістю 25 грн. за 1 кг та рибу породи "Товстолоб" вагою 50 кг вартістю 12 грн. за 1 кг, які поскладав в 3 мішки, які по одному переніс до машини, після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6, якому було невідомо про дійсні наміри ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і вважав, що риба належить саме ОСОБА_4, повантажили викрадену рибу в мішках в автомобіль.

Таким чином ОСОБА_3 за попередньою змовою зі ОСОБА_4 таємно викрали майно ОСОБА_2 на загальну суму 1850 грн.

З викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, в подальшому розпорядилися викраденим на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав себе винним та пояснив, що дійсно у вечірній час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він разом з ОСОБА_4 здійснили крадіжку риби з ставку, який орендує ОСОБА_2 в с. Миколаївка.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним та пояснив, що у вечірній час він разом з ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, здійснили крадіжку риби з ставку, який орендує ОСОБА_2 в с. Миколаївка, яку вони перевезли з місця злочину в трьох мішках.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він являється орендатором зарибленого ставку с. Миколаївка Сумського району, і що 10 жовтня 2014 року з його ставку викрали рубу породи "Короп" вагою 50 кг та породи "Товстолоб" вагою 50 кг.

Аналізуючи в сукупності вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинувачених в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого є попередня змова групи осіб.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, кваліфікуючими ознаками якого є повторність та попередня змова групи осіб.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, дані про особи обвинувачених, їх характеризуючі дані.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених являються: з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинувачених є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і до нього можливо застосувати положення ст. 75 КК України.

Крім цього, суд вважає, що для виховання обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно обрати покарання у вигляді обмеження волі, оскільки встановлено, що саме він запропонував вчинити крадіжку, був неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності.

Цивільний позов у справі незаявлений.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в дольовому порядку на користь держави (рахунок: 31114115700355, код бюджетної класифікації: 24060300, одержувач: УК у Сумському р/Сумський р/24060300, банк: ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО: 837013, код банку: 37970621, назва податку: інші надходження) - 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 84 коп. за проведення експертиз.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 2106, належний ОСОБА_6 - залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Дашутін