Ухвала суду № 42602289, 13.01.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/23/2015(м)

264/3489/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Одерій С.М.

Категорія 27 Доповідач Баркова Л.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

Гаврилової Г.Л., Сорока Г.П.

при секретарі Одінцові Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про вилучення предмета застави - транспортного засобу та звернення стягнення за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 листопада 2014 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено. Вилучено у ОСОБА_4 та передано в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» предмет застави: автомобіль «BMW», модель: 735і, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4, а також комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля «BMW», модель: 735і, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (НОМЕР_3). В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIV9A8000073845 від 17.04.2008 року в сумі 43 804.39 доларів США, що за курсом 10.38 гривень відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.03.2014 року складає 454 423,11 гривень, звернуто стягнення не предмет застави: автомобіль «BMW», модель: 735і, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (НОМЕР_3), що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 3654 грн. Заборонено ВРЕР ДАІ м.Маріуполя № 1 проводити, за зверненням ОСОБА_4, операції зі зняття з обліку автомобілю «BMW», модель: 735і, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (НОМЕР_3).

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, які неповно з'ясовані.

Відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності третьої особи ОСОБА_5, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи. (а.с.190)

Заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_6, які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Шишелову Н.В., яка просила скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності із положеннями ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень не припиняє заставу, застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи і на неї може бути звернено стягнення з вилученням транспортного засобу у покупця.

Не погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та положенням закону.

За положеннями ст. 1 Закону України «Про заставу», ст.572 ЦК України, застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно із ч. 1 ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1,2 ст. 590 ЦК України).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Як встановлено судом і вбачається за справи, відповідно до кредитно-заставного договору № VIV9A8000073845 від 17.04.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_5, останній отримав кредит у розмірі 20 606,89 доларів США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.04.2013 року. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором ОСОБА_5 передав банку в заставу автомобіль «BMW», модель: 735і, рік випуску: 2000, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належав йому на праві власності. (а.с.18-32)

24 квітня 2008 року на підставі зазначеного договору позивач ПАТ КБ «Приватбанк» зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №7092206 відомості про обтяження застави автотранспорта, а саме: автомобіля «BMW»735і, номер НОМЕР_1, державний реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належав на праві власності ОСОБА_5

Витяг із Державного реєстру при зверненні до суду з даним позовом було надано позивачем суду першої інстанції. Змін відомостей щодо звернення стягнення в Державному реєстрі не зареєстровано. (а.с.33-35)

Відповідно до повідомлення УДАІ УМВС України у Вінницькій області №9/12360 від 29.08.2014 року зазначений автомобіль «BMW», державний реєстраційний номер: НОМЕР_3, зареєстрований на ОСОБА_5 13.10.2009 року було знято з обліку та 20.04.2010 року зареєстровано на підставі біржової угоди №985931 від 17.04.2010 року, виданою Українською товарною біржею за новим власником ОСОБА_8 (а.с.110-116)

Відповідно до повідомлення начальника Центру №1 надання послуг, пов»язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговуванням м.Маріуполя та Новоазовського району при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області №9/4-2027 від 04.09.2014 року, 22.12.2013 року зазначений автомобіль повторно знято з обліку та 02.03.2013 року зареєстровано на підставі довідки-рахунку серії ДПІ №927532, виданою торговельною організацією ТОВ «Авто-Ленд-Інвест» 22.02.2013 року за новим власником, - відповідачем ОСОБА_4 (а.с.127-130)

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання за кредитно-заставним договором по сплаті кредиту, процентів за користування ним належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 25.03.2014 року заборгованість за кредитом складає 9 988,79 доларів США, за відсотками - 3 192,50 доларів США, комісії за користування кредитом - 5 316,52 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 23 197,71 доларів США, штрафи 24,09 доларів США (фіксована частина) та 2 084,78 доларів США (процентна складова), а разом 43 804,39 доларів США, що за курсом 10.38 гривень відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.03.2014 року складає 454 423,11 гривень. (а.с.10-14)

07.03.2014 року за вих. № 30.1.0.0/2-429 позивач ПАТ КБ «Приватбанк» направив рекомендованим листом новому власнику ОСОБА_4 та позичальнику ОСОБА_5 повідомлення щодо необхідності сплати кредитної заборгованості а також попередження про намір звернення стягнення на предмет застави. (а.с.15-17).

09.04.2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом (а.с.2-8).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, перевірив доводи і заперечення сторін, повно і всебічно дослідив матеріали справи і надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку і дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості і доведеності позовних вимог про вилучення предмету застави та звернення на нього стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що на день придбання транспортного засобу, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про його обтяження є неспроможними, спростовуються матеріалами справи та повторним витребуванням із Першої Маріупольської державної нотаріальної контори Витягу з Державного реєстру під час розгляду апеляційної скарги.

Відомостей про припинення обтяження в Державному реєстрі не зареєстровано.

(а.с. 216-217).

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач є добросовісним набувачем спірного автомобіля і цей автомобіль не підлягає у нього вилученню як заставного, що цим порушуються його права власника є також неспроможними, оскільки не відповідають вимогам, передбаченим ст. 27 Закону України "Про заставу".

Належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що в установленому законом порядку заставу визнано недійсною або припинено обтяження, відповідачем не надано як суду першої інстанції, так і апеляційному суду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суди і не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов»язує можливість скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні належних у справі доказів в їх сукупності.

Результати оцінки доказів судом першої інстанції відображені в оскаржуваному рішенні, з якими погоджується колегія суддів. Що стосується помилкового зазначення в мотивувальній частині судового рішення про реєстрацію відомостей щодо звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі нібито 14.03.2014 року, з урахуванням встановлених обставин, на правильність висновків суду не впливає.

Оскаржуване рішення відповідає положенням матеріального і процесуального закону і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.308 ЦПК Україги колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 листопада 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді