Рішення № 42599480, 02.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/67/15 Справа № 205/808/14 Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н.Г. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2014 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс", ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, протоколу прилюдних торгів, акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності на придбане нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 06 грудня 1999 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист №12-166 про стягнення з нього аліментів у розмірі ? частини на користь ОСОБА_7 на утримання дитини ОСОБА_5. Під час примусового виконання виконавчого листа, Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції складено Акт опису й арешту майна від 07 квітня 2004 року, відповідно до якого описано та накладено арешт на майно боржника - ? частку домоволодіння АДРЕСА_1. Рішенням Ленінського районного суду Дніпропетровська від 04 грудня 2001 року право власності по ? частині цього домоволодіння було визнано за ОСОБА_7 та за ним, як на майно, що є спільним майном подружжя. На виконання виконавчого листа №12-166 про стягнення аліментів, державним виконавцем було незаконно підготовлено та здійснено прилюдні торги по реалізації ? частини домоволодіння АДРЕСА_1. Вартість цього майна була оголошена у розмірі 16550 грн. Про підготовку та проведення прилюдних торгів його, як сторону у виконавчому провадженні, і як власника реалізованого майна, не було повідомлено жодним чином. Він не згоден з оголошеною оцінкою вартості цього майна, оскільки вона суттєво занижена, та не відповідає реальній вартості цього майна на той час. Про оцінку майна державний виконавець не повідомив, та данні оцінки не надав. Державним виконавцем порушено вимоги ст. 366 ЦК України, яка регулює порядок звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, оскільки державним виконавцем не враховано думку сторін у виконавчому провадженні, та не вжито заходів щодо з'ясування можливості переведення прав та обов'язків співвласника-боржника, на стягувача, з проведенням відповідного перерахунку. Державним виконавцем не було з'ясовано питання про можливість передачі стягувачу, і одночасно як співвласнику, майна боржника в рахунок погашення боргу з проведенням відповідного перерахунку. При визначенні державним виконавцем експерта, було порушено вимоги ст. 14 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме, копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у 3-денний строк з дня її винесення не надіслана сторонам, що позбавило можливості заявити сторонами відвід експерту або спеціалісту, що вирішується в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону. 05 жовтня 2004 року приватним нотаріусом ДНМО ОСОБА_4 на підставі акту про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна було видано свідоцтво, відповідно до якого право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, яка була ним придбана за 16550 грн. з прилюдних торгів. Просить визнати недійсними та такими, що не відбулися прилюдні торги, проведені Дніпропетровською обласною філією Державного підприємства "Спецсервіс" по реалізації арештованого майна - ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, що належало йому на праві власності, визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів по реалізації майна - ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, що був затверджений відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська 04 жовтня 2004 року та визнати недійсним Свідоцтво від 05 жовтня 2004 року, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про право власності, відповідно до якого право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, яка була придбана з прилюдних торгів.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2014 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвали нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші. Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог частини другої ст.303 ЦПК України, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи та вирішити спір у межах заявлених позовних вимог та зібраних у справі доказів.

Вказаних вимог суд першої інстанції не дотримався, не встановив дійсних обставин справи.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив із того, що умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій визначає Закон № 606-21 квітня 1999 року та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5. Відповідно до цих правових норм, державний виконавець здійснює лише підготовку для проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається договір. ОСОБА_2, оскаржуючи дії органів ДВС, звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" про визнання прилюдних торгів недійсними, порушив встановлений Законом України "Про виконавче провадження" та ЦПК України порядок оскарження дій та бездіяльність органів ДВС. Позивач не навів підстави визнання недійсності правочину щодо відчуження спірного домоволодіння, а можливість визнання прилюдних торгів недійсними не передбачено ні нормативними актами, що регулюють порядок їх проведення, ні іншими актами цивільного законодавства, про що зазначав Верховний Суд України у своїх рішеннях. Тимчасовим положенням "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" передбачена можливість лише визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, але для визнання їх такими передбачені зовсім інші підставі, ніж ті, на які посилається позивач.

Проте, повністю погодитись із висновками суду першої інстанції не можна з огляду на наступне:

Судом встановлено, що Ленінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в ході примусового виконання виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7, 07.04.2004 року було складено Акт опису та арешту майна серії АА №919299, яким описано ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, після чого державним виконавцем підготовлено пакет документів для подальшого передання арештованого майна на реалізацію.

Згідно Акту опису й арешту майна, описане майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1, прийнято на відповідальне зберігання ОСОБА_7 (а.с.11, том 1).

Рішенням Ленінського районного суду Дніпропетровська від 04 грудня 2001 року право власності по ? частині цього домоволодіння було визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_2, як на майно, що є спільним майном подружжя (а.с.12, том 1).

Реалізація арештованого майна боржника ОСОБА_2 ? частини домоволодіння АДРЕСА_1 проводилась організатором торгів а саме: Дніпропетровською обласною філією Державного Підприємства МВС України "Спецсервіс" за договором №2-22/125 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 02 серпня 2004 року, укладеним з ВДВС Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська.

Згідно протоколу № 1 від 14 вересня 2004 року, ОСОБА_3 визнаний переможцем прилюдних торгів, проведених за заявкою ВДВС Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, на належну раніше позивачу ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, сплатив 16550,00 грн. (а.с 64, том 1).

05 жовтня 2004 року приватним нотаріусом ДНМО ОСОБА_4 на підставі акту про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна було видано свідоцтво, відповідно до якого право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, яка була ним придбана за 16550 грн. з прилюдних торгів (а.с.13, том 1).

Встановлено, що виконавчі провадження, які було завершено по 2008 р., були знищенні. Перевіркою книг вхідної кореспонденції та алфавітного покажчика виконавчих документів, книг обліку виконавчих документів переданих державним виконавцям будь-яких матеріалів виконавчого провадження, а також будь-яких матеріалів, що стосуються позовної заяви відсутні (а.с.23, том.1).

Під час підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації майна позивача були допущені порушення вимог законодавства, що могли вплинути та вплинули на результати торгів.

Згідно пункту 3.5. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5 (в редакції, яка діяла на момент проведення прилюдних торгів), спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує за місцезнаходженням нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації. Це інформаційне повідомлення може також бути публічно оголошене в інших засобах масової інформації.

Згідно пункту 3.6. Тимчасового положення, інформаційне повідомлення має містити інформацію такого змісту: найменування, опис і характеристику нерухомого майна; його місцезнаходження; стартову ціну; суму реєстраційного та гарантійного внесків учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка для їх сплати; порядок і строки сплати купівельної ціни; дату, час та місце ознайомлення з майном; дату, час та місце проведення прилюдних торгів; дані про спеціалізовану організацію, яка проводить торги; кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; дані про стягувача та боржника.

На порушення приписів п. 3.5. Тимчасового положення, Дніпропетровська обласна філія Державного Підприємства МВС України "Спецсервіс" не здійснила такого опублікування, що свідчить про необізнаність, на той час, боржника про організацію публічних торгів.

Згідно з пунктом 3.11. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

На порушення наведеної норми боржника не повідомили про дату, час, місце, а також стартову ціну реалізації майна. Матеріали справи не містяться жодного доказу щодо направлення на адресу боржника такої кореспонденції.

На запит апеляційного суду Дніпропетровської області, Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" повідомило про те, що вони не можуть надати інформацію щодо проведення будь-яких видів діяльності у 2004 році Дніпропетровською обласною філією ДП МВС України "Спецсервіс" у зв'язку з відсутністю необхідної документації при прийомі - передачі справ, в тому числі інформацію щодо проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна: ? частини домоволодіння АДРЕСА_1.

У Постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 р. у справі № 6-116цс12, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України зазначено наступне: "Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. ст. 203, 215 ЦК України).

У зв'язку з тим, що за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5".

Відповідно до п.7.1 Прикінцевих положень Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна", прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця.

Згідно акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, на прилюдних торгах по реалізації вказаного арештованого майна приймали участь: ОСОБА_3 та ОСОБА_10. Переможцем торгів став ОСОБА_3, який запропонував ціну 16550 грн. (а.с.61 т.1), а тому відсутні підстави для визнання торгів такими, що не відбулися.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що допущені порушення Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5 при проведенні прилюдних торгів ? частини домоволодіння АДРЕСА_1 призвели до порушення прав позивача, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених Дніпропетровською обласною філією Державного підприємства "Спецсервіс" по реалізації арештованого майна - ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, що належало ОСОБА_2 на праві власності, результати яких оформлено протоколом № 1 прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, що належить ОСОБА_2, від 14 вересня 2004 року; про визнання недійсним акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, що був затверджений начальником відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська 04 жовтня 2004 року; про визнання недійсним Свідоцтва від 05 жовтня 2004 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про право власності, відповідно до якого право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, яка була придбана з прилюдних торгів - підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2014 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсними прилюдні торги, проведені Дніпропетровською обласною філією Державного підприємства "Спецсервіс" по реалізації арештованого майна - 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, що належало ОСОБА_2 на праві власності, результати яких оформлено протоколом № 1 прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, що належить ОСОБА_2, від 14 вересня 2004 року.

Визнати недійсним акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, що був затверджений начальником відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська 04 жовтня 2004 року.

Визнати недійсним Свідоцтво від 05 жовтня 2004 року, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про право власності, відповідно до якого право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, яка була придбана з прилюдних торгів.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова