Рішення № 42599449, 05.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1953/15 Справа № 203/4605/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Католікян М. О. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" про стягнення заборгованості за депозитним договором, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ "АКБ "Новий" про стягнення заборгованості за депозитним договором, відшкодування моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з ПАТ "АКБ "Новий" на користь ОСОБА_4 відсотки за користування вкладом за договором строкового банківського вкладу (для громадян) № 370413/В2 від 18 березня 2013 року в сумі 679,05 грн., три відсотки річних у сумі 270,18 грн., разом - 949,23 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "АКБ "Новий" на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну оскаржуваного рішення, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Також з вказаним рішенням суду не погодилось, ПАТ "АКБ "Новий", звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2013 р. між сторонами було укладено договір строкового банківського вкладу (для громадян) № 370413/В2, згідно з яким відповідач відкрив депозитний рахунок та прийняв від позивача грошові кошти загальною сумою 9 200,00 доларів США під 9,25 % річних строком до 18.04.2014 р. (а.с. 8, 9). Того ж дня позивач вніс грошові кошти на відкритий депозитний рахунок, що підтверджується квитанцією № TR.148847.535.42 (а.с. 10).

16 квітня 2014 року та 18.04.2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявами про повернення вкладу та відповідних відсотків, проте кошти позивачу були повернуті частками з порушенням строку, встановленого депозитним договором (а.с. 23, 24).

Відповідно до пункту 6 депозитного договору відповідач зобов'язаний повернути вклад, а також нараховані проценти по закінченню строку дії договору.

Зазначені положення договору чітко кореспондуються з нормами цивільного законодавства.

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 1060 ЦК договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Пунктом 5 депозитного договору передбачено, що відповідач щомісячно нараховує плату за користування вкладом із розрахунку 9,25 % річних.

Таким чином, з відповідача у зв'язку з несвоєчасним поверненням депозитних коштів підлягають стягненню відсотки за користування переданими йому коштами в сумі 58,29 доларів США (679,05 грн.)

За правилами ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку та з ним погоджується колегія суддів, що зі змісту укладеного договору, до нього не були включені положення про розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов'язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних обґрунтована й підлягає задоволенню.

Позовна вимога про стягнення інфляційних за несвоєчасне виконання зобов'язань задоволенню не підлягає, оскільки депозит було внесено позивачем в іноземній валюті.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки закон не передбачає таку можливість за наявності договірних відносин.

Стосовно стягнення з відповідача компенсації переданих в якості авансу за придбання автомобіля коштів у сумі 30 000,00 грн. (а.с. 11, 12), ця вимога не обґрунтована відповідно до ст..10, 60 ЦПК, тому суд першої інстанції законно відмовив у її задоволені.

Також, позивачем не доведено факт не придбання автомобіля, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між таким не придбанням та несвоєчасною видачею відповідачем депозитних коштів.

Обгрунтованою є відмова у задоволенні вимоги про відшкодуванні витрат на пальне, яке було витрачено під час поїздок автомобілем до відповідача, оскільки не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між таким витратами, несвоєчасною видачею відповідачем депозитних коштів та необхідністю відвідування відповідача саме автомобілем.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на Постанову Національного банку України, якою тимчасово обмежене банкам право видачі депозитних коштів, оскільки така постанова є підзаконним актом і прямо суперечить приписам ЦК.

Що стосується відшкодування позивачу витрат на правову допомогу (а.с. 25 - 28), то колегія суддів вважає відмову у її задоволенні безпідставною, оскільки матеріали справи свідчать про те, що позивачу надавалась правова допомога протягом всього часу розгляду справи, наявний договір від 29.05.2014 р., а щодо зазначення в ньому Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, то це є помилкою, яка під час розгляду справи виправлена. Адвокат приймав участь у судових засіданнях протягом всього розгляду справи,, що підтверджується журналами судового засідання та процесуальними документами, тому колегія суддів вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Доводи апеляційної скарги позивача стосовно його незгоди з відмовою у задоволенні частини позовних вимог висновків суду першої інстанції не спростовують оскільки не містять будь-яких доводів та доказів, які не були досліджені судом першої інстанції, або їм була надана невірна правова оцінка, а відтак - відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача, щодо необґрунтованого стягнення сум, були предметом дослідження судом першої інстанції, який надав їм повне та вичерпане обгрунтування. Будь-яких інших доводів відповідач не навів та висновки суду першої інстанції не спростував. Апелянт обмежився лише тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд з метою досягти скасування рішення та відмови у задоволенні позову.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витратна правову допомогу підлягає скасування із задоволенням цих вимог, а в решті залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" задовольнити частково..

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2014 року в часині відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу скасувати.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: