Рішення № 42597422, 02.02.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/80/15

Справа №754/4953/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

02.02.2015 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

при секретарі Самойловій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м.Києві, 3-особа: Інспектор ДПС ВСП ДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Києві Нестеренко Євгеній Володимирович про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок незаконних дій службових осіб органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м.Києві про відшкодування шкоди, матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В процесі розгляду справи позивач збільшила заявлені первинні позовні вимоги, остаточно позивач звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м.Києві, 3-особа: Інспектор ДПС ВСП ДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Києві Нестеренко Є.В. про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок незаконних дій службових осіб органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень та просила суд стягнути за рахунок державного бюджету на її користь матеріальну шкоду у розмірі 40.773 грн. 31 коп., моральну шкоду у розмірі 500.000 грн., посилаючись на той факт, що внаслідок неправомірних дій службових осіб Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м.Києві було спричинено збитків належному їй на праві власності транспортному засобу - автомобілю "Хундай акцент" та спричинено моральних страждань, а тому вона змушена звертатись до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні позивач та її представник - ОСОБА_3 остаточні позовні вимоги підтримали у повному обсязі посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача - Варава Р.С. позовні вимоги не визнав, зазначив суду, що дії службових осіб Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м.Києві під час вчинення виконавчих дій, відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження", будь-яких порушень з боку відповідача не було, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

3-особа: Інспектор ДПС ВСП ДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Києві Нестеренко Є.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначив суду, що вилучення ним транспортного засобу позивача відбулось на підставі постанови Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м.Києві про розшук майна боржника, після чого автомобіль був доставлений на евакуатором на штрафмайданчик, будь-яких порушень прав позивача з його боку не було.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін по справі, 3-особи, дослідивши письмові докази, зібрані по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з Судовим наказом Деснянського районного суду м.Києва від 23 вересня 2011 року з ОСОБА_1 на користь ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" стягнута заборгованість за комунальні послуги та користування житлом за період з листопада 2010 року по серпень 2011 року у сумі 1755 грн. 69 коп., індекс інфляції - 03 грн. 51 коп., 3% річних - 52 грн. 67 коп., а всього стягнуто 1.811 грн. 87 коп. (а.с.10).

Як вбачається з копії виконавчого провадження, наданого суду відповідачем, на підставі заяви представника ДП "ЕКОС" Федусової К.О., вказаний судовий 05.12.2011 року було подано до виконання та згідно з Постановою від 08.12.2011 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження (а.с.2, 3 додатку Копія виконавчого провадження).

18 квітня 2012 року до Деснянського РУЮ у м.Києві представником позивача (боржника за судовим наказом) - ОСОБА_3 подано заяву боржника про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з наміром оскаржити вищевказаний судовий наказ (а.с.52 зворотна сторона т.1).

Згідно з копією ухвали Деснянського районного суду м.Києва від 18.07.2012 року, судовий наказ Деснянського районного суду м.Києва від 23.09.2011 року - скасовано (а.с.55 т.1).

У ході здійснення заходів примусового виконання по виконавчому провадженню, 04.03.2013 року Державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві Варавою Р.С. винесено постанову про розшук майна боржника (а.с.12 додатку Копія виконавчого провадження).

Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 10.04.2013 року про негайне скасування постанови про розшук майна боржника, позивач повідомила ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві про скасування судового наказу, додала копію вищевказаної ухвали суду та просила про скасування постанови (а.с.18, 19-20 додатку Копія виконавчого провадження).

Як вбачається з копії листа від 19.04.2013 року №534/2 ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві здійснив запит про надання належним чином посвідченої копії ухвали про скасування судового наказу (а.с.134 т.1).

Разом з тим, згідно з копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції, заяву ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві про надання копії рішення за заявою ОСОБА_1 до Деснянського районного суду м.Києва було подано лише 30.04.2013 року (а.с.29 додатку Копія виконавчого провадження).

На вказаний запит, належним чином посвідчена копія ухвали Деснянського районного суду м.Києва від 18.07.2012 року надійшла 17.05.2013 року(а.с.137-138 т.1).

Відповідно до постанови Державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві Варави Р.С. від 17.05.2013 року, виконавче провадження з примусового виконання судового наказу було закінчено, припинено арешт майна боржника та знято з розшуку автомобіль "Хундай акцент" д.н.з.НОМЕР_1 (а.с.140 т.1).

Як вбачається з копії супроводжуючого листа, вказану постанову 17.05.2013 року було направлено сторонам виконавчого провадження, до Деснянського районного суду м.Києва та УДАІ ГУ МВС України в м.Києві (а.с.139).

Разом з тим, внаслідок дослідження журналів вихідної кореспонденції ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві за період травня-червня 2013 року, судом було встановлено, що до УДАІ ГУ МВС України в м.Києві постанову Державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві Варави Р.С. про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2013 року направлено не було.

Як вбачається з Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, 19.05.2013 року 3-особою: Інспектором ДПС ВСП ДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Києві Нестеренко Є.В., відповідно до ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" та постанови Державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві Варави Р.С. про розшук майна боржника від 04.03.2013 року було здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу позивача - автомобіля "Хундай акцент" д.н.з.НОМЕР_1 для подальшого доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку за адресою: м.Київ вул.Бальзака,16 (а.с.60 т.1).

24.05.2013 року від Полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Києві на адресу ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві надійшов лист-повідомлення про затримання належного позивачу транспортного засобу та з вимогою його отримання Відділом у встановленому законом порядку в найкоротший термін (а.с.34 додатку Копія виконавчого провадження).

В свою чергу 31.05.2013 року Відділом ДВС Деснянського РУЮ у м.Києві на ім'я Полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м.Києві було направлено лист-повідомлення про закінчення виконавчого провадження та припинення чинності арешту та розшуку автомобіля "Хундай акцент" д.н.з.НОМЕР_1, з повідомленням про повернення транспортного засобу власнику (а.с.35 додатку Копія виконавчого провадження).

Як було встановлено судом, 19.03.2014 року у м.Києві по вул.Бальзака,16 за участю представників ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві було складено Акт огляду транспортного засобу, за наслідками якого автомобіль "Хундай акцент" д.н.з.НОМЕР_1 був повернутий власнику - позивачу по справі (а.с.6-7).

Як зазначили суду позивач та її представник, внаслідок неналежного зберігання транспортного засобу на майданчику тимчасового зберігання по вул.Бальзака,16 у м.Києві, було спричинено збитки автомобілю позивача.

Згідно з попереднім нарядом-замовленням №БА-0004345 від 19.03.2014 року попередня вартість робіт і матеріалів склала 4.803,81 грн. (а.с.5 т.1).

29.03.2014 року між позивачем та ТОВ "Богдан АВТО" було укладено договір замовлення, відповідно до якого складено попередній наряд - замовлення на виконання ремонтних робіт, загальна вартість яких, з урахуванням матеріалів, склала 25.988,26 грн. (а.с.20-21 т.1).

Згідно з рахунком - фактурою від 29.03.2014 року вартість 4-х шин для транспортного засобу склала 3.120 грн. (а.с.22 т.1).

30.10.2014 року ТОВ "Богдан АВТО" було здійснено діагностування транспортного засобу та складено рахунок-фактуру на загальну суму 966,34 грн. (а.с.63 т.2).

Крім того, як зазначили суду позивач та її представник, ТОВ "Богдан АВТО" за зберігання належного позивачу автомобілю "Хундай акцент" на території сервісного центру, було складено рахунок-фактуру на загальну суму 10.658,72 грн. (а.с.62 т.2).

Таким чином, загальна сума, спричинених ОСОБА_1 збитків внаслідок зберігання належного їй транспортного засобу на спеціальному майданчику за адресою: м.Київ вул.Бальзака,16, склала 40.773 грн. 31 коп..

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України,шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як роз'яснено у п. 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України, статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", частини другої статті 87 Закону України "Про виконавче провадження", а також з положень статей 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.

Відповідно до постанови Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві №180/13 від 19.12.2013 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження дії Державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м.Києві Варави Р.С. при примусовому виконанні судового наказу Деснянського районного суду м.Києва від 23.09.2011 року №2н-2628 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП "Екос" коштів у розмірі 1.811,87 грн., визнано такими, що вчинені в порушення вимог ст.ст.11, 30 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.48 т.1).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст.23 ч.1, 2 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п.3 Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, у порушенні нормальних життєвих зв"язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем в ході розгляду справи, доведено в повному обсязі спричинення матеріальних збитків, внаслідок незаконних дій службових осіб органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, суд виходить зі ступеню спричинених моральних страждань та психологічного стресу позивача та приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 на відшкодування спричиненої моральної шкоди коштів у розмірі 5.000 грн., розмір моральної шкоди, визначений позивачем 500.000 грн., суд вважає явно завищеним.

Відшкодування судового збору у розмірі 457 грн. 73 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 61, 88, 212 - 215 ЦПК України ст.22, 23, 1173, 1174 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", п.3 Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", п. 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у загальному розмірі 40.773 грн. 31 коп. та моральну шкоду у розмірі 5.000 грн., а всього стягнути 45.773 грн. 31 коп..

Відшкодування судового збору у розмірі 457 грн. 73 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Деснянського

районного суду м. Києва Т.А.Зотько