Вирок № 42597291, 05.02.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12254/14-к

провадження № 1-кп/753/81/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді Сизової Л.А., за участю секретаря Мельничук Т.І., прокурора Облетова А.І., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Велика Доч, Борзнянського району, Чернігівської обл., українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2., раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4, 16.01.2014 року близько 22 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21099», д.з. НОМЕР_1, рухаючись проїзною частиною вул. Бориспільська від станції метро «Червоний хутір», в напрямку вул. Привокзальна в м. Києві, допустив порушення вимог п.п. 2.3.6, 2.9, 12.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України, а саме:

2.3.6. ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

2.9 ПДР України - водієві забороняється : керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також .особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

11.3 ПДР України - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутністю суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виразилось в тому, що він, керуючи вказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, під час руху проявив неуважність та необачність, не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, рухаючись проїзною частиною вул. Бориспільська в районі буд.19 в м. Києві, допустив виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху, де в подальшому скоїв зіткнення з автомобілем марки «Фіат Добло», д.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку та мав перевагу в русі. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 21099» ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4, знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме заподіянням пасажиру ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №365/Е від 18.03.2014 року потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, які виразилися у закритій травмі правого плеча: перелому проксимальної третини діафізу правої плечової кістки (зі зміщенням уламків).

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 185/ат від 05.05.2014 року невідповідності дій водія автомобіля «ВАЗ 21099», д.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4 вимогам пунктів 12.1 та 11.3 ПДР України, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 15.01.2014 року він приїхав автомобілем «ВАЗ 21099», яким керував на підставі довіреності, до м. Києва. Оскільки його звільнили з роботи, то він вживши спиртні напої 16.01.2014 року, сів за кермо автомобіля та рухався по вул. Бориспольській зі швидкістю приблизно 60км/год. В салоні автомобіля також був його знайомий ОСОБА_5 та двоє пасажирів на задньому сидінні, яких він не знає. Проїжджаючи біля буд.19 по вул. Бориспільська, він загальмував і автомобіль став некерованим. Автомобіль занесло і сталося зіткнення з автомобілем "Фіат Добло". Після удару він (ОСОБА_4) втратив свідомість і прийшов до тями вже в лікарні.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 та позов прокурора в інтересах лікарні визнав повністю.

Інші докази по справі відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися.

Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, з"ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз"яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає вину ОСОБА_4 доведеною у вчиненні порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження , тобто злочину , передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до злочину невеликого ступеню тяжкості, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, раніше не судимий, характеризується позитивно , має постійне місце проживання та реєстрації , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, і вважає можливим обрати йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

З урахуванням обставин , що пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , його особи, що щиро кається , суд вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком. , що, на думку суду, є необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, суд виходить з вимог ст. ст. 128, 129 КПК України, якими регламентовано, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Потерпілий ОСОБА_3 подав цивільний позов, де зазначив як цивільного відповідача ОСОБА_6 (транспортне) страхове бюро України та на підставі Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить стягнути з них матеріальну шкоду в розмірі 50000грн. та з обвинуваченого в сумі, що не покриває страхове відшкодування, в розмірі 56975грн.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а саме обов"язок відшкодування завданої матеріальної шкоди в повному об"ємі повинен нести обвинувачений ОСОБА_4 , діями якого заподіяна шкода. В стягненні матеріальної шкоди з МТСБУ необхідно відмовити, оскільки потерпілий ОСОБА_3. не дотримався вимог, передбачених Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для звернення за регламентною виплатою.

Цивільний позов прокурора прокуратури Дарницького району м. Києва в інтересах КМКЛШМД підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 366-368 КПК України , суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні злочину , передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання , якщо він протягом двох років іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки .

На підставі ст. 76 КК України зобов»язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися в інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати: вартість автотехнічної експертизи в сумі 983грн.84коп. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 106975грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Київської міської клінічної лікарні ШМД ( р/р № 35423201054556 в ГУДКСУ м. Києва, МФО 820019, код по АКПО-00184945) вартість лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 2151грн.71коп.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту його проголошення.

СУДДЯ: