Рішення № 42596797, 05.02.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Шимківа С.С.

суддів: - Бондаренко Н.В., Малько О.С.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом кредитної спілки "Пріоритет" до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2014 року позов кредитної спілки "Пріоритет" до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (НОМЕР_2), ОСОБА_4 (НОМЕР_3), ОСОБА_5 (НОМЕР_4), ОСОБА_6 (НОМЕР_5) на користь кредитної спілки "Пріоритет" заборгованість по договору в сумі 28493 (двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 54 коп..

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (НОМЕР_2), ОСОБА_4 (НОМЕР_3), ОСОБА_5 (НОМЕР_4), ОСОБА_6 (НОМЕР_5) на користь кредитної спілки "Пріоритет" витрати по сплаті судового збору в сумі 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 94 коп..

Вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 оскаржили його в апеляційному порядку.

________________________

Справа № 569/4443/14-ц Головуючий в суді І інстанції - Харечко С.П.

Провадження № 22-ц/787/174/2015 Суддя-доповідач - Шимків С.С.

Вказують, що суд неналежно перевірив та не в повній мірі дослідив питання підставності, правильності і повноти наданих позивачем доказів, зокрема, періоду виникнення кредитного боргу, правомірності пред'явлення позовних вимог до поручителя в солідарному порядку за договором поруки, строк позовної давності якого минув.

Додають, що відповідно до змісту п. 1.1., наданого позивачем в суд першої інстанції додаткового договору № 1 від 08.09.2009 року до договору кредиту № 19-02/08 від 08.02.2008 року, строк дії вказаного договору кредиту було продовжено до 42 місяців, тобто з 08.02.2008 року по 08.09.2011 року.

Проте, жодних змін до договору поруки від 08.02.2008 року, в частині продовження терміну дії кредитного договору та строку повернення кредиту, між ними та позичальником не узгоджувалося, жодних додаткових угод з кредитором не укладали.

Вказують, що внесення змін до кредитного договору про зміну зобов'язання, забезпеченого порукою, зокрема, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховують проценти за користування чужими грошовими коштами, без згоди поручителя є підставою для визнання поруки такою, що припинена.

Додають, що з наданої позивачем довідки про заборгованість за кредитним договором вбачається, що позичальником за кредитним договором починаючи з 31.07.2011 року по 22.09.2011 року, взяті на себе зобов'язання по здійсненню погашення кредиту та процентів за користування кредитом не виконувались. А, відтак, починаючи з 31.07.2011 року, у позивача виникло право на пред'явлення до поручителя позову про стягнення кредитної заборгованості за позичальника, згідно умов договору поруки.

Проте позивач, таким правом не скористався, належної судової вимоги до боржника та поручителя у встановлені законом терміни не пред'явив.

Зазначають, що звернення до суду після спливу передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку є підставою для відмови у позові у зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Пред'явлення позивачем солідарного позову до всіх поручителів одночасно є істотним порушенням процесуального права, оскільки кредитором було укладено договори поруки окремо з кожним поручителем, умовами яких не передбачено спільної поруки. А отже, у цьому разі кредитор повинен пред'явити вимогу до кожного із поручителів на підставі відповідного договору.

Просять суд скасувати оскаржуване рішення в частині солідарного стягнення з кожного з них заборгованості за договором кредиту № 19-02/08 від 08.02.2008 року, в сумі 28 493 грн. 54 коп. та судовий збір в сумі 284 грн. 94 коп. і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні в цій частині позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності, а також здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

ОСОБА_7 рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувала.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 08 лютого 2008 року між КС "Пріоритет" та ОСОБА_7 було укладено договір кредиту № 19-02/08, згідно з умовами якого кредитна спілка надала позичальнику кредит у розмірі 60 тис. грн. під 25 % річних, а остання зобов'язувалася повернути кредит та сплатити відсотки за його користування до 08 лютого 2011 року (а.с. 2).

На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 19-02/08 від 08.02.2008 року укладено:

- договір поруки від 08 лютого 2008 року, укладений між КС "Пріоритет" та ОСОБА_3, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях боржника - ОСОБА_7, що випливають з указаного кредитного договору (а.с. 5);

- договір поруки від 08 лютого 2008 року, укладений між КС "Пріоритет" та ОСОБА_4, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях боржника - ОСОБА_7, що випливають з указаного кредитного договору (а.с. 6);

- договір поруки від 08 лютого 2008 року, укладений між КС "Пріоритет" та ОСОБА_5, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях боржника - ОСОБА_7, що випливають з указаного кредитного договору (а.с. 7);

- договір поруки від 08 лютого 2008 року, укладений між КС "Пріоритет" та ОСОБА_6, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях боржника - ОСОБА_7, що випливають з указаного кредитного договору (а.с. 8).

08 вересня 2009 року між КС "Пріоритет" та ОСОБА_7 укладено додатковий договір № 1 до договору кредиту №19-02/08 від 08.02.2008 року, яким продовжено строк дії договору кредиту - до 08 серпня 2011 року (а.с. 106).

Обґрунтовуючи підставність позову, КС "Пріоритет" покликалася на те, що ОСОБА_7 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 25 березня 2014 року виникла загальна заборгованість за кредитом у розмірі 28 493 грн. 54 коп..

Колегія суддів апеляційного суду вбачає покликання поручителів в апеляційних скаргах на припинення поруки, у зв'язку з укладенням без їх згоди додаткового договору № 1 від 08.09.2009 року до договору кредиту № 19-02/08 від 08.02.2008 року, що фактично призвело до збільшення обсягу їх відповідальності, таким, що відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Зі змісту договорів поруки, укладених між КС "Пріоритет" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вбачається відсутність домовленості сторін стосовно зміни зобов'язання без згоди поручителя, зокрема на продовження строку дії кредитного договору.

Додатковий договір № 1 від 08 вересня 2009 року до договору кредиту № 19-02/08 від 08.02.2008 року, яким продовжено строк дії договору кредиту укладено між КС "Пріоритет" та ОСОБА_7 без погодження з поручителями.

Таким чином, внесення змін до договору кредиту № 19-02/08 від 08.02.2008 року, а саме продовження строку його дії, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителів, а саме збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами, без згоди поручителів є підставою для визнання поруки такою, що припинена.

Також, окрім припинення поруки у зв'язку зі зміною зобов'язання без згоди поручителів, внаслідок чого збільшився обсяг їх відповідальності, в даному випадку також є підстави для визнання поруки припиненою за ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки КС "Пріоритет" пропущено строк пред'явлення вимоги до поручителів.

Пунктами 3.1. договорів поруки від 8 лютого 2008 року, укладених між КС "Пріоритет" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (а.с. 5, 6, 7, 8).

Умови договорів поруки про припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

За своєю правовою природою, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк, є преклюзивним (припиняючим), протягом якого поручитель вважається зобов'язаним здійснити виконання за боржника на користь кредитора, а кредитор має право звернутися з вимогою про виконання.

Суд першої інстанції дійшов хибного висновку про застосування до правовідносин стосовно стягнення з поручителів заборгованості за договором кредиту загального строку позовної давності у три роки, оскільки, згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України у даному випадку строк пред'явлення вимоги до поручителів становить шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Оскільки, в договорах поруки, що містяться в матеріалах справи не встановлено строку припинення поруки, а договором кредиту № 19-02/08 від 08.02.2008 року встановлено строк виконання основного зобов'язання до 8 лютого 2011 року (а.с. 2), то кредитор КС "Пріоритет" мав право звернутися з вимогою до поручителів до 08 серпня 2011 року.

Окрім того, при прийнятті рішення у справі судом першої інстанції не було прийнято до уваги той факт, що відповідачі - поручителі у даному випадку не можуть нести солідарну відповідальність перед позивачем з огляду на те, що вони не перебувають між собою у договірних стосунках.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми вбачається, що поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання ч. 3 ст. 554 ЦК України до даних правовідносин не застосовується.

У такому випадку кредитор мав право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники.

Оскільки, кожен з поручителів укладав з КС "Пріоритет" окремі договори поруки, то поручителі не несуть солідарної відповідальності перед кредитором, так як відсутня їх спільна порука.

Задовольняючи позов КС "Пріоритет" в частині стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за договором кредиту № 19-02/08 від 08.02.2008 року, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги ґрунтуються на законі.

Рішення суду в цій частині не оскаржувалося і судом апеляційної інстанції не переглядається.

Ураховуючи те, що судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі ст.ст. 252, 554, ч. 1, 4 ст. 559, керуючись ст.ст. 303, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2014 року скасувати.

Позов кредитної спілки "Пріоритет" до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1) на користь кредитної спілки "Пріоритет" заборгованість за договором кредиту в сумі 28 493 (двадцять вісім тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 54 коп., а також витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції у сумі 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 94 коп..

У задоволенні інших позовних вимог кредитної спілки "Пріоритет" відмовити.

Стягнути з кредитної спілки "Пріоритет":

на користь ОСОБА_3 142 (сто сорок дві) грн. 47 коп. у відшкодування понесених ним судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції;

на користь ОСОБА_4 142 (сто сорок дві) грн. 47 коп. у відшкодування понесених ним судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції;

на користь ОСОБА_5 142 (сто сорок дві) грн. 47 коп. у відшкодування понесених ним судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції;

на користь ОСОБА_6 142 (сто сорок дві) грн. 47 коп. у відшкодування понесених нею судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним чинності.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Бондаренко Н.В.

Малько О.С.