Вирок № 42596786, 06.02.2015, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 1-197/11

провадження № 1-кп/691/2/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарях судових засідань Римар Т.Є., Мельник Т.В.,

Нездолій І.О., Йосипенко І.М.

з участю прокурорів Сухомудренко В.В., Палій О.О.,

Згіблов О.С., Климюк Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городище кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт.Вільшана, Городищенського району, Черкаської області та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, -

встановив :

ОСОБА_7, 13 жовтня 2011 року, під час проведення огляду будинковолодіння по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, працівниками міліції, у верандній кімнаті вказаного будинку зберігав для власних потреб, виявлений та вилучений, медичний шприц з вмістом речовини, яка згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області №2/2364 від 20.11.2011 року в своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій масою 0,013 грам.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1ст.309 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне зберігання наркотичних засобів без мети подальшого збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7, свою вину в пред"явленому обвинуваченні не визнав повністю і суду пояснив, що перебуває у громадянському шлюбі із ОСОБА_8, від якого мають п»ятирічного сина ОСОБА_9.З часом між ними стосунки зіпсувалися і він інколи лише приходив відвідувати сина. 13 жовтня 2011 року до будинку спів жительки прийшли працівники міліції та провели обшук, на той час він також перебував у будинку і знайшли у веранді шприц з вмістом наркотичного засобу, який йому не належить і про його походження нічого пояснити не може, але допускає, що його підкинули або працівники міліції або особи, які перебували на час обшуку у будинку це ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12. На досудовому слідстві слідчому давав визнавальні покази, під тиском працівників міліції, але не знає їх прізвищ і щодо оскарження їх дій нікуди не звертався.Просив звільнити від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження надійшло до суду з обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину за ч.2ст.309 КК України, проте 8 грудня 2014 року прокурор в порядку визначеному ст.338 КПК України, змінив пред»явлене обвинуваченому ОСОБА_7 обвинувачення за ч.2 ст.309 КК України перекваліфікувавши його дії за ч.1 ст.309 КК України. Обвинувачений повідомив суду, що буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, яке йому зрозуміле, але не визнається.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 не визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та враховуючи його покази дані на досудовому слідстві і в суді, які не узгоджувалися між собою через зміну та розбіжності, невідповідність обставинам справи, встановленим як на досудовому слідстві так і перевіреним в ході судового слідства, суд, за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, визнав за доцільним дослідження доказів в повному обсязі.

Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7, склад кримінального правопорушення з кваліфікуючими ознаками незаконне зберігання наркотичних засобів без мети подальшого збуту, що вказує на кваліфікацію діяння за ч.1 ст.309 КК України. В судовому засіданні судом було ретельно досліджено докази, які мають значення для з"ясування змісту і спрямованості умислу винного, зокрема, враховано спосіб, мотив і мету, форму вини, поведінку винного, наявність причинного зв"язку між діями та наслідками. Статтею 94 КПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв"язку і жоден доказ не має наперед встановленої сили. Крім того, на виконання вимог ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань, речей і документів), суд першої інстанції при розгляді справи безпосередньо дослідив докази у справі, шляхом допиту обвинуваченого, свідків, дослідження протоколів слідчих дій, речових доказів та інших доказів. Досліджені судом докази у виді показань, речових доказів, документів, висновків експертів, вказують безпосередньо на ознаки злочину в діях обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України. Судом в повному обсязі досліджені докази, представлені обвинуваченням і обвинуваченим в свій захист, об»єктивний аналіз яких наданий у вироку у сукупності з усіма обставинами справи. Досліджені судом докази відповідно до ст.84 КПК України узгоджуються між собою і підтверджують винність обвинуваченого, вказують безпосередньо на ознаки злочину в діях обвинуваченого в обсязі, встановленому судом у процесі судового розгляду.

У зв»язку з повним не визнанням вини обвинуваченим ОСОБА_7, його вина у скоєнні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1ст.309КК України підтверджується наступними доказами:

- постановою про порушення кримінальної справи по факту незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу ацетильованого опію за ч.2 ст.307 КК України (а.с. 1том 1);

- заявою ОСОБА_7 від 13.10.2011 року про згоду на огляд будинку та особистий обшук (а.с.4том1);

- заявою ОСОБА_10 від 13.10.2011 року про згоду на огляд особистих речей та поверхневий огляд (а.с.6том 1);

- даними протоколу огляду місця події від 13.10.2011 року з фототаблицею (а.с.7-21 том 1);

- заявою ОСОБА_11 від 14.10.2011 року про те, що 13.10.2011 року приїхав до ОСОБА_7 купити раніше замовлений наркотичний засіб (а.с.5том 1);

- явкою з повинною ОСОБА_7 (а.с.32,33 том 1);

- висновком спеціаліста №2/2290 від 16.10.2011 року про те, що надана на дослідження рідина коричневого кольору містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій масою 0,013 грам (а.с.38-40 том 1);

- висновком спеціаліста №2/2298 від 18.10.2011 року про те, що надана на дослідження рідина коричневого кольору містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій (а.с.42-43 том 1);

- висновком спеціаліста №2/2299 від 18.10.2011 року про те, що в змивах наданих на дослідження виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій (а.с.45-46 том 1);

- висновком спеціаліста №2/2300 від 18.10.2011 року про те, що в змивах з одноразового медичного шприца наданих на дослідження виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій (а.с.48-49 том 1);

- даними протоколу огляду предметів про те, що 13 жовтня 2011 року із мобільного телефона ОСОБА_11 були зроблені телефонні дзвінки ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (а.с.57-58 том 1);

- даними постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 23.10.2011 року (а.с.59 том 1);

- даними протоколу огляду предметів від 24.10.2011 року (а.с.61 том 1);

- даними постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 23.10.2011 року (а.с.62 том 1);

- даними протоколу огляду предметів від 24.10.2011 року (а.с.64 том 1);

- даними постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 24 жовтня 2011 року (а.с. 65 том 1);

- висновком експерта №2/2364 від 20.11.2011 року про те, що надана на дослідження рідина коричневого кольору містить

в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій масою 0,013 грам (а.с.70-72 том 1);

- висновком експерта №2/2362 від 21.11.2011 року про те, що в змивах наданих на дослідження виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій (а.с.80-82 том 1);

- висновком експерта №2/2363 від 21.11.2011 року про те, що в змивах наданих на дослідження виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій (а.с.90-92 том 1);

- висновком експерта №2/2361 від 21.11.2011 року про те, що в змивах наданих на дослідження виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій (а.с.100-102 том 1);

- свідченнями свідка ОСОБА_13, про те, що 13 жовтня 2011 року був запрошений працівниками міліції в якості понятого в АДРЕСА_1 в якому проживав обвинувачений. В даному помешканні працівники проводили огляд місця події за фактом виявлення незаконного збуту наркотичного засобу і в його ході оглянули будинок і присутніх в ньому осіб. Так, в його присутності працівниками міліції при огляді будинку зі згоди ОСОБА_7 було виявлено шприц із коричневою рідиною, як вказав обвинувачений, що належав йому із наркотичною сировиною. В ході огляду знайшли іще три медичних шприци в яких малися залишки рідини коричневого кольору. У будинку, крім ОСОБА_7 була спів жителька ОСОБА_8, яка знаходилася в іншій кімнаті та ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, яких він не знає, але від працівників міліції дізнався, що приїхали до будинку обвинуваченого для придбання наркотичного засобу і є особами , які схильні до вживання наркотичних засобів;

- свідченнями свідка ОСОБА_8, про те, що на протязі тривалого часу проживає із ОСОБА_7, з яким виховують спільну дитину.Про схильність ОСОБА_7 до вживання наркотиків догадувалася, але на свої запитання отримала відповідь, що такі сумніви безпідставні. 13 жовтня 2011 року, до їх будинку приїхали працівники міліції і зі згоди її чоловіка, нічого не пояснюючи їй оглянули будинок та знайшли зі слів ОСОБА_7медичні шприци з залишками коричневої речовини. В ході огляду вона присутньою не була, так як знаходилася з дитиною в сусідній кімнаті і всього, що відбувалося не бачила, але періодично виходила, то бачила як відбувалися розмови між присутніми і працівниками міліції. Незадовго до приїзду працівників міліції, до них в будинок прийшли ще якісь хлопці, з якими вона не знайома, як з»ясувалося пізніше це були ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12;

-свідченнями свідка ОСОБА_10, про те, що 13 жовтня 2011 року був присутній у будинку ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 в якому проживав обвинувачений разом зі своєю сім»єю. За період спілкування із ОСОБА_7 він завжди приїздив до нього саме за цією адресою і про інше місце можливого його перебування нічого сказати не може. В його присутності працівники міліції виявили шприц із коричневою рідиною, проте, що пояснював ОСОБА_7 про його приналежність пояснити не може, так як цієї розмови не чув;

-свідченнями свідка ОСОБА_14 про те, що 13 жовтня 2011 року був запрошений працівниками міліції в якості понятого до будинку в якому проживав обвинувачений ОСОБА_7, що у АДРЕСА_1. У його присутності працівники проводили огляд місця події за фактом виявлення незаконного збуту наркотичного засобу у особи яка була присутня в будинку ОСОБА_7, але не знає його прізвища і при цьому оглянули будинок і присутніх в ньому осіб, в тому числі і обвинуваченого. Так, в його присутності працівниками міліції при огляді будинку зі згоди ОСОБА_7 було виявлено шприц із коричневою рідиною, як вказав обвинувачений, що належав йому із наркотичною сировиною. В ході огляду знайшли іще три медичних шприци в яких малися залишки рідини коричневого кольору. У будинку, крім ОСОБА_7 була спів жителька ОСОБА_8, яка знаходилася в іншій кімнаті та ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, яких він не знає, але від працівників міліції дізнався, що приїхали до будинку обвинуваченого для придбання наркотичного засобу і є особами, які схильні до вживання наркотичних засобів;

Та дослідженими в судовому засіданні, зі згоди учасників процесу й визнаними доказами у кримінальному провадженні в розумінні ст.23 КПК України, якою передбачено право суду прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, свідченнями свідків ОСОБА_11, який згідно довідки від 20 листопада 2014 року №95 Міжнародного благодійного Фонду «Варнава» м.Київ знаходиться в Євангельському Центрі соціальної реабілітації хворих на наркоманію та алкоголізм (а.к.п. 33 том 5) та ОСОБА_12, який згідно довідки Городищенського районного військового комісаріату Черкаської області призваний 01.08.2014 року і направлений для проходження військової служби у військову частину А1556 м.Мукачеве Закарпатської області та про проходження служби на території АТО райвійськкомат не володіє, що підтверджено і витягом з наказу військового комісара Городищенського районного військового комісаріату від 01.08.2014 року №78 та довідкою від 05.02.2015 року №127/ОМР (а.к.п.18 том 5):

- свідченнями свідка ОСОБА_11, про те, що 13 жовтня 2011 року він знаходився у будинку в якому проживав обвинувачений ОСОБА_7, що у АДРЕСА_1. У його присутності працівники проводили огляд місця події за фактом виявлення незаконного збуту наркотичного засобу.Огляд проводився зі згоди обвинуваченого. Було виявлено та вилучено шприц у верандній кімнаті.На той час він особисто вживав наркотичні засоби і знав, що ОСОБА_7 теж схильний до їх вживання.До ОСОБА_7 приїхав, щоб з»ясувати чи не має у нього на продаж наркотичного засобу, на що отримав відповідь, що не має. (а.с.152-154 том1, а.с.131-132 том3);

- свідченнями свідка ОСОБА_12, який відмовився від дачі свідчень згідно ст.63 Конституції України на досудовому слідстві та в ході судового розгляду 4 квітня 2012 року посвідчив суду, що йому відомо про обставини справи, так як був із ОСОБА_11, ОСОБА_10 у будинку обвинуваченого 13 жовтня 2011 року що у АДРЕСА_1.В цей день працівники міліції при його огляді виявили у нього шпріци, які придбав у аптеці перед виїздом з м.Городище до ОСОБА_7 і «траву» (а.с142-143 том.1,а.с.50-51 том2).

На виконання вимог ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань, речей і документів), суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження безпосередньо дослідив та оцінив докази у кримінальному провадженні, а тому, зважаючи на викладене, уявляється доцільним вирішувати питання про відповідальність обвинуваченого.

Постільки, обвинувачений ОСОБА_7 незаконно зберігав наркотичні засоби без мети подальшого збуту, то його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до суду 21.01.2015 року з письмовим клопотанням, яке підтримав у судовому засіданні, і просив застосувати до нього вимоги п.2 ч.1 ст.49 КК України, то при прийнятті рішення суд враховує наступне.Так, згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23.12.2005 року №12, суди можуть звільнити особу від кримінального покарання відповідно до ч.ч.5, 6 ст.7 КПК України з передбачених у ст.ст.48,49 КК України підстав.Допитавши обвинуваченого, який вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, враховуючи, що злочин вчинений ОСОБА_7 не є злочином невеликої тяжкості, а є злочином середньої тяжкості, і з дня вчинення ним злочину не минуло п»ять років, як то визначено ст.49 КК України у разі вчинення злочину середньої тяжкості, суд, вважає, що у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 відсутні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності та закриття провадження у справі, остільки відповідно до матеріалів кримінального провадження, злочин за ч.1 ст. 309 КК України був вчинений 13.10.2011 року, з того часу не минуло більше як п»ять років.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Злочин вчинений обвинуваченим ОСОБА_7 за ч.1ст.309 КК України є злочином середньої тяжкості.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» рекомендовано судам при розгляді кримінальних справ, досліджуючи дані про особу підсудного з»ясовувати вік, стан здоров»я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім»ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан. Тому, суд, при призначенні покарання враховує, що ОСОБА_7 виповнилося 46 років, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючий, не перебуває під консультативним наглядом у Городищенському РТМО у лікаря нарколога та лікаря психіатра згідно довідок від 17.10.2011 року №347 та №309, але до 1996 року перебував під диспансерним наглядом у лікаря нарколога і був знятий з обліку у зв»язку з переїздом, зі слів має незадовільний стан здоров»я, зміст характеристики з місця проживання не вказує характеризуючих даних про особу обвинуваченого (а.с.156 том 3), осіб похилого віку на утриманні не має, до кримінальної відповідальності притягується не вперше, із вимоги про судимість, вбачається, що у 1997 році та 2003 році притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проте на шлях виправлення не став і продовжує злочинну діяльність (а.с.129 том 1, а.с.155 том 3), свою вину в скоєнні злочину не визнав, просив не призначати покарання пов»язане із позбавленням волі, мотивуючи бажанням виховувати неповнолітню дитину, необхідністю надання допомоги співжительці у веденні домашнього господарства та погіршенням стану здоров»я.

Обставин, які пом»якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З врахуванням вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що міра покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за своєю суворістю має відповідати тяжкості вчиненого ним злочину та його особі, що виправлення та перевиховання його не можливі без ізоляції його від суспільства, і тому відносно нього обирає покарання у виді позбавлення волі, як необхідне й достатнє для виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів із зарахуванням в термін відбуття покарання час перебування під вартою. На час винесення вироку суду обвинувачений ОСОБА_7 є засудженим за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 17.01.2012 року за ч.2ст.307 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна і на час розгляду кримінального провадження відбуває покарання у Старобабанівській колонії №92 с.Старі Бабани Уманського району Черкаської області, але згідно постанови Городищенського районного суду Черкаської області від 17 травня 2012 року та ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 21 березня 2014 року в ході судового розгляду було змінено міру запобіжного заходу з підписки про не виїзд на тримання під вартою.

У кримінальному провадженні маються судові витрати: 281 грн.28 коп. у зв»язку з проведенням експертного дослідження згідно рахунку №10655 від 16.10.2011 року (а.с.№37 том1); 210 грн.96 коп, у зв»язку з проведенням експертного дослідження згідно рахунку №10720 від 18.10.2011 року (а.с.№44 том1); 210 грн.96 коп., у зв»язку з проведенням експертного дослідження згідно рахунку №10721 від 18.10.2011 року (а.с.№47том1); 281 грн.28 коп., у зв»язку з проведенням експертного дослідження згідно рахунку №11909 від 20.11.2011 року (а.с.№69том1); 210грн.96 коп., у зв»язку з проведенням експертного дослідження згідно рахунку №11931 від 21.11.2011 року (а.с.№79том 1); 210 грн.96 коп., у зв»язку з проведенням судово-хімічної експертизи згідно рахунку №11932 від 21.11.2011 року (а.с.№89том1); 210 грн.96 коп., у зв»язку з проведенням судово-хімічної експертизи згідно рахунку №11925 від 21.11.2011 року (а.с.№99том1), які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь Держави.

При кримінальному провадженні є речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг Дуос», грошова купюра 100грн., які передані для зберігання власнику ОСОБА_10 (а.с.30 том1), три паперові згортки з вмістом речовини рослинного походження в подрібненому стані, які згідно постанови про виділення матеріалів з кримінальної справи від 19 жовтня 2011 року виділені для приєднання до кримінальної справи №0301100170 (а.с.56 том1), мобільний телефон марки «Нокія 2680с-2» переданий для зберігання власнику ОСОБА_11 (а.с60 том1), мобільний телефон марки «Нокія 5450» переданий для зберігання власнику ОСОБА_7 (а.с.63 том1), медичний шприц ємкістю 6 мл. та 3 медичних шприци, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області і не представляють собою цінності, тому їх слід знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив :

визнати ОСОБА_7 винним, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст 309 КК України і призначити йому покарання по даній статті 2 (два ) роки 8 (вісім )місяців 20 (днів) позбавлення волі.

Термін відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з 6 лютого 2015 року, зарахувавши в термін відбуття покарання, перебування під вартою з 17 травня 2012 року по 6 лютого 2015 року.

Враховуючи термін перебування ОСОБА_7 під вартою 2 (два ) роки 8 (вісім ) місяців 20 (днів) визнати його таким, що відбув покарання за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 06 лютого 2015 року.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 тримання під вартою згідно ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 29 грудня 2014 року у кримінальному провадженні : №1-197-11, №1кп/691/2/15, скасувати та перевести засудженого ОСОБА_7 із Черкаського слідчого ізолятора Управління ДПтС України в Черкаській області до Старобабанівсьої колонії №92 с.Старі Бабани Уманського району Черкаської області для відбуття покарання призначеного за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 17.01.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Держави процесуальні витрати в сумі - 1617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) гривень 36 (тридцять шість) копійок за проведення хімічного дослідження та судово-хімічної експертизи, отримувач УК у м.Черкаси 24060300, код отримувача 38031150, розрахунковий рахунок 31116115700002, банк ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Самсунг Дуос», грошова купюра 100грн., повернути за належністю власнику ОСОБА_10, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою, три паперові згортки з вмістом речовини рослинного походження в подрібненому стані, які згідно постанови про виділення матеріалів з кримінальної справи від 19 жовтня 2011 року виділені для приєднання до кримінальної справи №0301100170 залишити зберігати при матеріалах кримінальної справи до вирішення питання судом, мобільний телефон марки «Нокія 2680с-2» повернути за належністю власнику ОСОБА_11, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою, мобільний телефон марки «Нокія 5450» повернути за належністю власнику ОСОБА_7, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою, медичний шприц ємкістю 6 мл. та 3 медичних шприци, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам - на їх вимогу.

Копію вироку суду надіслати до Черкаського слідчого ізолятора Управління ДПтС України в Черкаській області для забезпечення виконання вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 17.01.2012 року.

Суддя О. М. Савенко