Єдиний унікальний номер № 285/246/15-к
Провадження № 1-кп/0285/70/15
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2015 року
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді Верозуб О. А. ,
за участю секретаря Касянчук І.В.,
прокурора Хотько В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 285/246/15-к (12014060090001389) по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ярунь, Новоград-Волинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 19.02.2004 року Новоград-Волинським міським судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
2) 26.05.2004 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
3) 20.10.2006 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
4) 26.05.2010 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі. Звільнився з місць позбавлення волі 15.12.2010 року умовно-достроково на 4 місяці 26 днів;
5) 30.05.2011 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71, 72 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 18.03.2014 року за відбуттям строку покарання;
6) 21.10.2014 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 12 грудня 2014 року, знаходячись в с. Ярунь, Новоград-Волинського району, Житомирської області вирішив вчинити крадіжку чужого майна з приміщення сараю, розташованого по АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, цього ж дня, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, прийшов на подвір'я ОСОБА_2, що по АДРЕСА_2, де, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, пересвідчившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, відчинивши металеву защіпку на дверях до приміщення сараю, розташованого на вказаному подвір'ї, через вхідні двері проник до приміщення сараю, звідки умисно, таємно, повторно викрав майно ОСОБА_2, а саме : 1 індика вагою 7 кг. вартістю 300 грн., 1 індика вагою 7,5 кг. вартістю 321 грн. та 2 курей, вартістю 70 грн. кожна.
Після чого, ОСОБА_1 зник з місця вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 761 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся у скоєному.
Покази обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням їй частково відшкодована, претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має, цивільний позов не заявляла, при призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його умисні дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, поєднаними з проникненням в інше приміщення за ч. 3 ст. 185 КК України.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілої.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.
При обранні виду і мири покарання суд бере до уваги те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, останній раз 21.10.2014 року, вчинив тяжкий злочин, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, вину визнав, розкаявся, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, хворіє на відкриту форму туберкульозу, за місцем проживання характеризується посередньо, неповнолітніх дітей на утриманні не має, заподіяну шкоду відшкодував частково, потерпіла не наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.
Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 21.10.2014 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання, з 13.01.2015 року.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 196, 56 грн. судових витрат за проведену судово-товарознавчу експертизу (отримувач: УДКСУ у м. Житомирі,банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок: 31117115700002, код класифікації доходів: 24060300).
Речові докази:
- гіпсовий зліпок зі слідом низу підошви взуття, рюкзак чорно-сірого кольору, мішок білого кольору та пір'їну, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Новоград Волинського MB УМВС України в Житомирській області - знищити;
- два індики, які знаходяться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_2, - залишити ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий:
Судове рішення № 42595363, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області) було прийнято 02.02.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 285/246/15-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: