Постанова № 42593661, 30.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 січня 2015 року 08:35 справа №826/17851/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельник”

про

стягнення коштів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – позивач, ДПІ у Святошинському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельник” (далі по тексту – відповідач, ТОВ “Будівельник”), в якому просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 23 788,09 грн. з рахунків відповідача у банках.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/17851/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року призначено справу №826/17851/14 до судового розгляду.

В судовому засіданні 19 січня 2015 року представником позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому зазначає про зменшення суми заборгованості та просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 18 576,05 грн.; представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 19 січня 2015 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ “Будівельник” зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Святошинському районі.

За даними інтегрованих карток ТОВ “Будівельник” має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 38,76 грн., з орендної плати з юридичних осіб у сумі 17 909,84 грн. та земельного податку з юридичних осіб у розмірі 627,45 грн., всього у сумі 18 576,05 грн.

Оскільки в добровільному порядку сума податкового боргу відповідачем не сплачена, ДПІ у Святошинському районі просить стягнути зазначений податковий борг з рахунків відповідача у судому порядку.

Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому вказував про відсутність у нього податкового боргу з тих підстав, що він не є користувачем земельної ділянки.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із позовними вимогами ДПІ у Святошинському районі, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що спірна сума заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 38,76 грн. виникла внаслідок несплати ТОВ “Будівельник” суми податкового зобов’язання, визначеної у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік; сума заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у сумі 17 909,84 грн. виникла внаслідок несплати податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік та згідно з податковими повідомлення-рішеннями ДПІ у Святошинському районі від 21 лютого 2013 року №000471540, №000481540 та від 03 жовтня 2014 року №0035941503; спірна сума заборгованості із земельного податку виконала внаслідок несплати відповідачем податкового зобов’язання із земельного податку, визначеного у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік та згідно з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Святошинському районі від 06 жовтня 2014 року №0036551503 та №0036561503.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначає, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи підтверджують, що у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік відповідачем задекларовано суму податкового зобов’язання на рівні 48,00 грн.; у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік відповідач задекларував суму податкового зобов’язання з орендної плати за 2013 рік у розмірі 17 362,76 грн. та земельного податку у розмірі 1 340,99 грн.

У встановлені строки сума самостійно визначеного податкового зобов’язання ТОВ “Будівельник” не сплачена, тобто є податковим боргом.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі від 21 лютого 2013 року №000471540, №000481540, від 03 жовтня 2014 року №0035941503, від 06 жовтня 2014 року №0036551503 та №0036561503 отримані отримано представником позивача 15 вересня 2014 року, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленнях про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах справи; доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем матеріали справи не містять; таким чином, сума податкового зобов’язання, визначена у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях, є узгодженою.

Доказів сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати та земельного податку протягом 10 календарних днів, наступних за днем її узгодження, відповідачем до суду не надано, а тому вказана сума вважається податковим боргом.

Як зазначає заявник, у зв’язку із наявністю в інтегрованих картках суми переплати, сума податкового боргу з податку на прибуток, орендної плати та земельного податку однак частково зменшилась внаслідок наявності переплати із відповідних платежів у інтегрованій картці.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що він не є користувачем земельної ділянки, оскільки ТОВ “Будівельник” самостійно визначило суму орендної плати у податковій декларації та не скористалось правом на оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми податкового зобов’язання з орендної плати; у свою чергу правомірність визначення про визначення суми податкового зобов’язання з орендної плати не є предметом даного спору.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Так, ДПІ у Святошинському районі 31 січня 2014 року надіслано ТОВ “Будівельник” листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 24 січня 2014 року №24-15 на суму податкового боргу у розмірі 14 803,25 грн.; вказану податкову отримано представником відповідача 17 лютого 2014 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд звертає увагу, що на момент вирішення спору докази сплати відповідачем спірної суми податкового боргу матеріали справи не містять.

За приписом пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Святошинському районі на суму стягнення у розмірі 18 576,05 грн. є доведеними та підтверджуються необхідними доказами, а тому у цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельник” (ідентифікаційний код 14290237; 01134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2-а) суму податкового боргу у розмірі 18 576,05 грн. (вісімнадцять тисяч п’ятсот сімдесят шість гривень п’ять копійок), з яких: податок на прибуток у сумі 38,76 грн. (тридцять вісім гривень сімдесят шість копійок) на р/р 31118009700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 1102100, одержувач – УДКСУ у Святошинському районі, ідентифікаційний код 37962074; орендна плата з юридичних осіб у сумі 17 909,84 грн. (сімнадцять тисяч дев’ятсот дев’ять гривень вісімдесят чотири копійки) на р/р 33217812700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 13050200, одержувач – УДКСУ у Святошинському районі, ідентифікаційний код 37962074; земельний податок з юридичних осіб у сумі 627,45 грн. (шістсот двадцять сім гривень сорок п’ять копійок) на р/р 33218811700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 1102100, одержувач – УДКСУ у Святошинському районі, ідентифікаційний код 37962074.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко