Ухвала суду № 42590406, 30.01.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/13036/14 Провадження № 22-ц/795/321/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Мороз К. В. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Тагієва С.Р., Шарапової О.Л.,при секретарі:Поклад Д.В.за участю:представника відповідача Данькової К.О., представника третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до КП "Новозаводське" про визнання права користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_7 до КП „Новозаводське" про визнання права користування жилим приміщенням відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати дане рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт наполягає на тому, що він з братом, який був наймачем квартири, жили однією сім'єю, що також було підтверджено показами свідків. Вказує, що він після виписки із квартири продовжував проживати в ній, вів господарство, тому відсутність реєстрації не може бути достатньою підставою для відмови у визнанні його членом сім'ї померлого брата. Апелянт зазначає, що він не має іншого житла, постійно користується спірною квартирою, зазначаючи її адресу як місце свого проживання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів виникнення у нього прав та обов'язків члена сім'ї наймача, визначених ст. 64 ЖК України, тому в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Відповідно до вимог ст.107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім"ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо із жилого приміщення вибуває не вся сім"я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім"ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Як встановлено в суді першої інстанції, позивач ОСОБА_7 28 серпня 2002 року знявся з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1, тобто добровільно залишив квартиру.

Питання про те, щоб знову проживати у зазначеній квартирі при житті її наймача - ОСОБА_8, позивач не ставив.

В своєму позові позивач ОСОБА_7 вказує, що був змушений тимчасово залишити спірну квартиру та виписатись із неї з метою зменшення суми комунальних платежів, проте належних доказів з цього приводу не надано.

Позивачем в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано також доказів того, що померлий ОСОБА_8 чинив перешкоди для його реєстрації в спірній квартирі.

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що предметом доказування у справах про визнання права користування жилим приміщенням є укладення наймачем договору найму жилого приміщення, вселення позивача в спірне жиле приміщення у встановленому законом порядку і фактичне проживання в ньому, умови та порядок вселення позивача і користування ним спірним жилим приміщенням.

Позивачем не було доведено дотримання ним порядку вселення в спірне житлове приміщення, факту того, що квартира є його постійним місцем проживання. Відсутні належні докази ведення спільного господарства разом із наймачем квартири ОСОБА_7

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтвоаного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_7

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, судове рішення відповідає обставинам справи та постановлене з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: