Ухвала суду № 42583477, 05.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1878/15 Справа № 209/1721/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ковальова А. Б. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря Самокиші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 квітня 2014 року

у цивільній справі за позовом Дніпродзержинської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року Дніпродзержинська міська рада звернулась до суду з позовом про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою (а.с. 1-3).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 квітня 2014 року позовну заяву Дніпродзержинської міської ради повернуто для подання до належного суду (а.с. 4).

В апеляційній скарзі Дніпродзержинська міська рада посилається на порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини які виникли між сторонами по справі, повинні розглядатись за правилами господарсько-процесуального судочинства.

Проте, повністю з такими висновками суду погодитись не можна.

Предметом регулювання Господарського кодексу України являються господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання за положеннями ст. 2 ГК України є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

За ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом і, відповідно до ч. 1 цієї статті не є предметом регулювання цього Кодексу майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Учасниками цивільних відносин, як зазначено в ч. 1 ст. 2 ЦК України, є фізичні особи та юридичні особи.

З матеріалів позовної заяви та додатків до неї вбачається, що позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2, як фізичної особи, за період з 2010 по 2013 роки суму коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій розміщено належне їй нерухоме майно, оскільки договір оренди даної земельної ділянки, який був укладений 11 червня 2003 року між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2 закінчив свою дію 25 березня 2008 року, інші правові підстави на право користування земельною ділянкою відповідач не оформила.

Таким чином, повертаючи позовну заяву для подання до належного суду, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_2 підлягають розгляду за нормами Господарського кодексу України.

За таких обставин відповідно до ст. 312 ЦПК України ухвала суду першої підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02 квітня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді