Ухвала суду № 42578379, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18379/14 Головуючий у 1-й інстанції:Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року в справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до суду з позовом з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 78 314 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 04108, АДРЕСА_1.

24 жовтня 2013 року Головним управлінням Міндоходів у м. Києві складено акт № 0035/26-15-21-01-13 про результати перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яким встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимоги статей 11, 15 Закону України "Про регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: суб'єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Також перевіркою встановлено зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку та встановлено, що суб'єктом господарювання здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесені рішення про застосування фінансових санкцій:

- № 0000096/26-56-17-01-09 від 22 листопада 2013 року, яким за порушення постанови Кабінету Міністрів України 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених роздрібних мінімальних цін застосовано до ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5 000 грн.

- № 0000097/26-56-17-01-09 від 22 листопада 2013 року, яким за порушення статті 11, абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка застосовано до ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.

- № 0000098/26-56-17-01-09 від 22 листопада 2013 року, яким за порушення абзацу п'ятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії застосовано до ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 56 090,50 грн.

- № 0000099/26-56-17-01-09 від 22 листопада 2013 року, яким за порушення статті 15, абзацу п'ятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії застосовано до ОСОБА_2 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями про застосування фінансових санкцій фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржила їх до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2014 року у справі № 826/7302/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування рішень про застосування фінансових санкцій, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Як встановлено судом першої інстанції, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання у розмірі 78 314 грн.

З метою стягнення податкового боргу позивачем направлено відповідачу податкову вимогу від 16 травня 2014 року № 1403-25, яка була отримана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 21 травня 2014 року.

Проте, станом на день розгляду спору заборгованість в розмірі 78 314 грн. відповідачем не сплачена та податкова вимога не оскаржена.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Однак, як було встановлено судом першої інстанції та що не заперечується сторонами по справі, заборгованість в розмірі 78 314 грн. відповідачем не сплачена.

Доводи апелянта щодо безпідставності звернення податкового органу до суду з вимогами про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу в розмірі 78 314 грн., оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2014 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року не приймаються до уваги колегією суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно підпункту 20.1.34. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 22 листопада 2013 року № 0000096/26-56-17-01-09, № 0000097/26-56-17-01-09, № 0000098/26-56-17-01-09 та № 0000099/26-56-17-01-09 є узгодженими з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2014 року у справі № 826/7302/14 законної сили, відповідно Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві правомірно та в межах своїх повноважень звернулась до суду з позовними вимогами про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості.

У разі подальшого скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції Вищим адміністративним судом України фізична особа-підприємець ОСОБА_2 наділена правом звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, як це передбачено статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що суму боргу у розмірі 78 314 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, тому постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Оружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 04 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.