Ухвала суду № 42578324, 02.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2013 рокусправа № 2а-0870/11378/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року у справі № 2а-0870/11378/11 за адміністративним позовом Публічної акціонерного товариства ''Веселівський завод сухого знежиреного молока'' до Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2011 року Публічне акціонерне товариство «Веселівський завод сухого знежиреного молока» звернулось до суду першої інстанції із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Веселівському районі Запорізької області від 16.08.2011 № 0000472308.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Веселівський завод сухого знежиреного молока» до Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області від 16.08.2011 № 0000472308 в частині застосування до Публічного акціонерного товариства «Веселівський завод сухого знежиреного молока» суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11482 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 23 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що під час винесення судом першої інстанції постанови, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до не правильного вирішення спору та просив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, на підставі направлень від 10.06.2011 № 0133, 0135, 0136, 0137 згідно п. 20.1 ст. 20 розділу І, статті 77 глави 8, пункту 82.1 статті 82 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, наказу № 237 від 31.05.2011, наказу № 315 від 11.07.2011 про продовження терміну проведення перевірки, проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2011, відповідно до затвердженого плану перевірки, про що складено акт № 330/23/05383661 від 01.08.2011.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, виявлено проведення розрахунків готівкою на загальну суму 18477,00 грн. підзвітними особами без застосування касових товарних чеків, розрахункових квитанцій, інших розрахункових документів, які підтверджували б факт сплати коштів за придбаний товар.

16 серпня 2011 року на підставі акту перевірки ДПІ у Веселівському районі Запорізької області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000472308, яким до ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» (товариство змінило організаційно-правову форму господарювання згідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства») застосовано 18477,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

26 серпня 2011 ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» звернулось до ДПА у Запорізькій області з первинною скаргою на повідомлення-рішення № 0000472308 від 16.08.2011, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги від 21.10.2011 залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

28 жовтня 2011 товариство звернулось із скаргою до ДПА України, яка рішенням від 17.11.2011 № 5787/6/10-2415 залишила скаргу без задоволення, а повідомлення-рішення № 0000472308 від 16.08.2011 - без змін.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» звернулось до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції виходив з того, що при прийняті оскаржуваного рішення в частині застосування до ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» штрафних санкцій в сумі 11482,23 грн. Державна податкова інспекція у Веселівському районі Запорізької області діяла необґрунтовано, тобто прийняла рішення без урахування усіх обставин справи.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Готівковий обіг в Україні регулюється нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення № 637).

Відповідно до п. 2.11 Положення № 637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 7.39 Положення № 637, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Аналогічні положення містяться у Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772.

Відповідно до п. п. 9.10.2 п. 9.10 ст.9 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Таким чином, звіт про використання коштів складається саме після завершення окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

В даному випадку, дата складання звітів передувала самому факту придбання товару, що не відповідає вимогам законодавства. По суті це є аналогічним порушенням вищевикладеному, оскільки до авансового звіту не додані відповідні підтверджуючи документи.

До справи долучені зроблені під час перевірки копії спірних авансових звітів та підтвердних документів, що були до них долучені. Зі свого боку, представник позивача надав суду оригінали (до справи долучені копії) як авансових звітів так і підтвердних документів, які нібито були переплутані. Надані сторонами спірні авансові звіти різняться за датами долучених підтвердних документів.

Однак, суд виходить з того, що, по-перше, представником позивача надані суду зовсім інші (змінені) документи, які відрізняються від тих, що існували на час проведення перевірки; по-друге, з наданих представником оригіналів документів вбачається, що в них робились виправлення, що для касових документів є не припустимим.

Згідно з п. 3.1 Положення № 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

В свою чергу, відповідно до преамбули Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436/95), метою його видання є вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті в Україні.

Статтею 1 Указу № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Зокрема, абзацом 6 статті 1 Указу № 436/95 передбачено, що за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у розмірі сплачених коштів.

Зазначена норма Указу передбачає застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій за порушення ним порядку відображення в облікових документах каси підприємства витраченої підзвітними особами готівки без подання ними підтверджуючих документів (товарного або касового чеку, квитанції до прибуткового ордера, інших письмових документів).

В даному випадку, підзвітні особи ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» подавали до авансових звітів такі письмові документи: товарні чеки, акт приймання та корінці Веселівського цеху природного і зрідженого газу ВАТ «Мелітопольгаз» на придбання зрідженого газу, що не суперечить положенням абз. 6 ст. 1 Указу № 436/95.

Отже, з огляду на диспозицію статті 1 Указу № 436/95, у позивача були наявні оригінали письмових документів, що підтверджували факт витрачання виданої під звіт готівки. Тому, накладення санкцій у розмірі 11482,23 грн. в даному випадку є протиправним та не ґрунтується на нормах законодавства.

Посилання податкового органу на те, що відповідні підтверджуючі документи мають відповідати вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 (далі - Положення № 614), не відповідає дійсності.

Згідно п. 3.2 Положення № 637, касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до преамбули Положення № 614 це Положення розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що не всі касові операції здійснюються із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а тому поширення дії вказаних нормативних документів на порядок оформлення будь-яких документів з придбання товарів, є безпідставним.

Крім того, норма абз. 6 ст. 1 Указу № 436/95 не стосується взаємовідносин між покупцями та продавцями товарів (робіт), послуг при проведенні ними розрахункових операцій. Розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи викладене вище, фінансові санкції на підставі пункту 6 статті 1 Указу застосовуються до суб'єктів господарювання, які ведуть облік касових операцій з порушенням норми, встановленої пунктом 7.41 Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 р. № 637.

Відповідно до п. 7.41 Положення № 637, під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Також, податковий орган посилаючись на те, що товариством не надано до авансових звітів копій Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності та копії Свідоцтва про сплату єдиного податку, копії фіксованого патенту щодо фізичних осіб, у яких проводилась закупівля ТМЦ, не зазначив, якою саме нормою Положення № 637 передбачено необхідність долучення до авансових звітів таких документів.

При цьому ґрунтування таких доводів на положенні п. п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону № 889-ІV є безпідставним, оскільки вказана норма регулює порядок оподаткування доходів отриманих фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, а не порядок здійснення готівкових розрахунків.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду, що при прийняті оскаржуваного рішення в частині застосування до ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока» штрафних санкцій в сумі 11482,23 грн. Державна податкова інспекція у Веселівському районі Запорізької області діяла необґрунтовано, тобто прийняла рішення без урахування усіх обставин справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна