Ухвала суду № 42578320, 20.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2015 рокусправа № 808/4634/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі № 808/4634/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області №00003908262201 від 20.02.2014, №00003808262201 від 20.02.2014 та №00003708262201 від 20 лютого 2014 року. В обґрунтування позовних вимог зазначало про безпідставність висновків відповідача про непідтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій. Також позивач стверджує про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо заниження платником податків доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та щодо завищення підприємством витрат.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, не врахувавши доводи відповідача щодо непідтвердження належними та допустимими доказами фактичне виконання господарських договорів. Крім того, первинні документи, які були надані в ході перевірки, оформлені не належним чином, тобто не несуть юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя" перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області. Відповідачем проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя", за результатами якої складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 24.01.2014 №4/08-26-22-01/24912705. На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 20.02.2014 №00003708262201 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3635871 грн. 25 коп., у тому числі: за основним платежем - 2908697 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 727174 грн. 25 коп., від 20.02.2014 №00003808262201 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 55863 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем - 37242 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18621 грн. 00 коп. та від 20.02.2014 №00003908262201 форми "В1", яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10873 грн. 00 коп., штрафні (фінансові) санкції - 5436 грн. 50 коп. Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 на загальну суму у розмірі 2908697 грн. 00 коп., в тому числі: за 1 квартал 2012 року на суму у розмірі 208337 грн. 00 коп., за 1 півріччя 2012 року на суму у розмірі 330947 грн. 00 коп., за 3 квартали 2012 року на суму у розмірі 2757619 грн. 00 коп., за 2012 рік на суму у розмірі 2908697 грн. 00 коп.; пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму у розмірі 37242 грн. 00 коп., в тому числі: квітень 2012 року - 13636 грн. 00 коп., червень 2012 року - 14196 грн. 00 коп., липень 2012 року - 9410 грн. 00 коп.; завищено "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" всього на суму у розмірі 23963 грн. 00 коп., в тому числі по періодах: лютий 2012 року - 5667 грн. 00 коп., березень 2012 року - 5206 грн. 00 коп., грудень 2012 року - 13090 грн. 00 коп.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, зміст апеляційної скарги повністю відтворює зміст письмових заперечень на адміністративний позов (т. 1 а.с.160-165). Апелянт вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не пославшись, при цьому, на жодний нормативно-правовий акт, положення якого невірно застосовані судом. У свою чергу доводи апелянта, як відповідача по справі, були вивчені судом першої інстанції, який задовольнив позовні вимоги, дійшовши висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень. Судом була здійснена перевірка правомірності висновків відповідача щодо допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, у тому числі, заниження доходу на суму 11481360 грн., завищення валових витрат на суму 2369578 грн., завищення податкового кредиту на суму 61205 грн., завищення бюджетного відшкодування на суму 10873 грн.

Так, в Акті перевірки зазначено, що позивачем у 3 кварталі 2012 року задекларовано у додатку ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства у рядку 1.1 "доходи звітного (податкового) періоду" суму 10768230 грн. 00 коп. та у рядку 01.2 "витрати звітного (податкового) періоду" суму 10768230 грн. 00 коп. Прибуток (+) та збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у вказаному додатку дорівнює "0". Відповідач стверджує, що в період з 2006 року по 1 квартал 2011 року, 2-4 квартали 2011 року позивачем не проводилось декларування операцій з придбання цінних паперів, корпоративних прав, проте в разі фактичного понесення витрат, пов'язаних з придбанням корпоративних прав позивач повинен був відобразити у додатку К№ до рядку 01.4 Декларації з податку на прибуток, а від'ємний фінансовий результат врахувати в розрахунках фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами майбутніх періодів. Позивач стверджує, що право на відображення витрат, пов'язаних із придбанням акцій українських підприємств до 01.04.2011 року, виникає лише в момент здійснення їх продажу.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пунктом 4 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що операції з цінним паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів. Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Підпунктом 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Отже, у разі придбання цінних паперів до 01.04.2011 р., у тому числі при первинному розміщенні, вартість придбаних цінних паперів відображаються в окремому податковому обліку відповідно до п. п. 7.6.1 та 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону. Витрати на придбання цінних паперів до 01.04.2011 р. відображаються у додатку КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства в момент отримання доходів від подальшого продажу цінних паперів. У разі продажу цінних паперів, що придбані до 01.04.2011 р. під час первинного розміщення, після цієї дати до складу доходів в окремому обліку операцій з цінними паперами включаються доходи від такого продажу та, одночасно, до складу витрат витрати на придбання таких цінних паперів.

Таким чином, лише в момент здійснення продажу акцій українських підприємств позивач має право на відображення витрат, пов'язаних із придбанням таких акцій, а також доходів від їх продажу, що і було здійснено ТОВ «Інтер-Запоріжжя». Факт придбання акцій до 01.04.2011 року, які були відчуженні в подальшому у 3 кварталі 2012 року, апелянтом не оспорюється. Спір виник з приводу застосування норм матеріального права в частині декларування витрат на придбання цінних паперів.

Крім того, апелянт стверджує, що договори купівлі-продажу корпоративних прав не мають нотаріального посвідчення, що суперечить частині 3 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Слід зазначити, що судом першої інстанції надана оцінка цим доводам відповідача і враховано, що відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, як це передбачено приписами статті 18 вказаного вище Закону.

Апелянт зазначає, що позивачем занижено дохід на суму 713130 грн. у зв'язку із безоплатно отриманими корпоративними правами ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», оскільки не надано документів на підтвердження розрахунку за договором від 23.09.2011 року. Проте, судом першої інстанції в оскарженому рішенні (т.2 а.с.40) здійснено аналіз доводів відповідача, досліджені докази, надані сторонами. Судом встановлено, що у позивача наявна кредиторська заборгованість на суму 713130 грн. перед ТОВ «Агро-Перспектива» за договором від 23.09.2011 року, що підтверджується відповідними журналом-ордером. Крім того, відповідачем під час перевірки не враховано, що придбана частка у статутному капіталі ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» продана за договором від 25.08.2012 року ТОВ «Інтер».

Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, які придбані після 01.04.2011 р., здійснюються згідно з п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України. Згідно з п. 153.8 ст. 153 Кодексу під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. Отже, після 01.04.2011 р. витрати на придбання цінних паперів, крім придбаних при первинному розміщенні, відображаються в момент отримання доходів від подальшого продажу цінних паперів.

Станом на час проведення перевірки ТОВ «Інтер» не розрахувалось із позивачем за вказаним договором, строк позовної давності за примусовим стягненням суми боргу не сплинув, тому відображення витрат на придбання корпоративних прав ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» буде здійснено в момент отримання доходів від їх продажу.

Щодо посилань відповідача на не підтвердження позивачем витрат, понесених на придбання корпоративних прав СТОВ "Авіс", ТОВ "Агрофірма Дніпропетровська", ТОВ "АФ "Дніпропетровська", ТОВ "Птахофабрика Зарічна" , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено в Акті перевірки ТОВ "Інтер-Запоріжжя" придбало частину корпоративних прав СТОВ "АВІС" у фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу частини частки в Статутному фонді СТОВ "Авіс" від 03.10.2006. Розрахунки з фізичними особами за корпоративні права також було проведено у 2006 році. Понесення витрат позивачем підтверджується: платіжним дорученням №214 від 09.10.2006; платіжним дорученням №199 від 03.10.2006; платіжним дорученням №205 від 04.10.2006; платіжним дорученням №208 від 06.10.2006; платіжним дорученням №216 від 09.10.2006; платіжним дорученням №244 від 13.10.2006; платіжним дорученням №259 від 17.10.2006; платіжним дорученням №86 від 03.10.2006; платіжним дорученням №87 від 04.10.2006 (а.с. 89-96 том 1).

Таким чином, ТОВ "Інтер-Запоріжжя" у повному обсязі розрахувалось з фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу частини частки в Статутному фонді СТОВ "Авіс" від 03.10.2006.

В Акті перевірки також зазначено, що ТОВ "Інтер-Запоріжжя" не підтверджено витрати, понесені на придбання корпоративних прав ТОВ "Агрофірма Дніпропетровська", а саме не надано первинних документів, які б свідчили про понесення витрат.

Так, 10.11.2008 Загальними зборами ТОВ "Інтер-Запоріжжя" прийнято рішення про збільшення частки в статутному капіталі ТОВ "АФ "Дніпропетровська" шляхом внесення нерухомого майна на загальну суму 9100059 грн. 91 коп. (Акт перевірки на сторінці 18). Рішення прийнято протоколом Загальних зборів № 5 від 10.11.2008, результатом прийняття якого стало затвердження статуту ТОВ "АФ "Дніпропетровська" в новій редакції, зареєстровано 30.12.2008 номер запису 12031050006001262.

Передання нерухомого майна від ТОВ "Інтер-Запоріжжя" до статутного капіталу ТОВ "АФ "Дніпропетровська" відбулось 30.01.2009 на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 30.01.2009 (а.с. 97 том 1), а придбало це нерухоме майно ТОВ "Інтер-Запоріжжя" за договором купівлі-продажу від 13.06.2005. Таким чином, перевіряючими зроблено помилковий висновок, що ТОВ "Інтер-Запоріжжя" взагалі не понесло витрати на придбання основних засобів, що передавались до статутного капіталу ТОВ "АФ "Дніпропетровська". Тобто, нерухоме майно перейшло у власність ТОВ "АФ "Дніпропетровська" за актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.01.2009.

В Акті перевірки також зазначено, що ТОВ "Інтер-Запоріжжя" не підтверджено витати, понесені на придбання корпоративних прав ТОВ "Птахофабрика Зарічна".

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Інтер-Запоріжжя" придбало 99,2667617977% частки у статутному капіталі ТОВ "Птахофабрика Зарічна" на підставі договору купівлі- продажу частки від 23.09.2011 у ОСОБА_3 (яка діє від імені ОСОБА_4) (а.с. 99 том 1).

Згідно з пунктом 3.1. Договору від 23.09.2011 за домовленістю сторін ціна продажу (відступлення) частки у розмірі 99,2667617977% статутного капіталу Товариства складає суму у розмірі 793000 грн. 00 коп. та має бути переказана Покупцем на рахунок Продавця. Повний розрахунок за цим Договором Покупець зобов'язаний здійснити до 31.03.2012 (пункт 3.2 Договору).

У зв'язку з тим, що перевірка проводилась за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 перевіряючими не було досліджено операції за 2011 та 2013 рік. Однак, перевіряючими зроблено помилковий висновок, що ТОВ "Інтер-Запоріжжя" взагалі не понесло витрати на придбання корпоративних прав ТОВ "Птахофабрика Зарічна", понесення витрат підтверджується наступними документами: видатковий касовий ордер №397 від 14.08.2013 на суму 100000 грн. 00 коп.; видатковий касовий ордер №407 від 19.08.2013 на суму 100000 грн. 00 коп. грн.; видатковий касовий ордер №412 від 23.08.2013 на суму 100000 грн. 00 коп.; видатковий касовий ордер №425 від 27.08.2013 на суму 100000 грн. 00 коп.; видатковий касовий ордер №427 від 30.08.2013 на суму 93000 грн. коп. (а.с. 204-208 том 1). Також між сторонами укладено договір про залік однорідних вимог від 04.03.2012 (а.с. 201 том 1).

Таким чином, ТОВ "Інтер-Запоріжжя" сплатило ОСОБА_4 493000 грн. 00 коп, що підтверджується видатковими касовими ордерами. Остаточну суму кредиторської заборгованості ТОВ "Інтер-Запоріжжя" перед ОСОБА_4 у сумі 300000 грн. 00 коп. було погашено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Інтер-Запоріжжя" та ОСОБА_4

Щодо договору купівлі-продажу від 10.01.2011 №2, укладеного між позивачем та ПП "Агро-Компелекс", колегія суддів зазначає, що на підтвердження виконання умов даного договору надано наступні первинні документи: податкова накладна від 21.12.2012 №7 на суму 39804 грн. 00 коп.; податкова накладна від 10.12.2012 №3 на суму 38734 грн. 70 коп., податкова накладна від 28.11.2012 №8 на суму 37975 грн. 00 коп., податкова накладна від 27.11.2012 №7 на суму 41337 грн. 30 коп., податкова накладна від 21.11.2012 №6 на суму 38041 грн. 81 коп., податкова накладна від 19.11.2012 №5 на суму 37944 грн. 10 коп., податкова накладна від 15.11.2012 №4 на суму 36791 грн. 30 коп., податкова накладна від 01.11.2012 №1 на суму 39342 грн. 00 коп., податкова накладна від 30.10.2012 №15 на суму 37785 грн. 00 коп., податкова накладна від 25.10.2012 №13 на суму 37107 грн. 00 коп., податкова накладна від 12.10.2012 №7 на суму 37408 грн. 19 коп., податкова накладна від 23.07.2012 №5 на суму 28824 грн. 00 коп., податкова накладна від 11.07.2012 №3 на суму 27633 грн. 10 коп., податкова накладна від 26.06.2012 №6 на суму 28521 грн. 20 коп., податкова накладна від 11.06.2012 №2 на суму 28202 грн. 00 коп., податкова накладна від 01.06.2012 №1 на суму 28451 грн. 00 коп., податкова накладна від 27.04.2012 №15 на суму 28499 грн. 20 коп., податкова накладна від 18.04.2012 №12 на суму 28860 грн. 00 коп., податкова накладна від 03.04.2012 №3 на суму 24456 грн. 00 коп., податкова накладна від 14.02.2012 №8 на суму 20669 грн. 00 коп., податкова накладна від 03.02.2012 №3 на суму 13335 грн. 00 коп., податкова накладна від 12.01.2012 №2 на суму 22705 грн. 00 коп. (а.с. 209-230 том 1).

Також в матеріалах справи наявні: видаткова накладна від 21.12.2012 №РН-0000130 (а.с. 231 том 1), видаткова накладна від 10.12.2012 №РН-0000126 (а.с. 233 том 1), видаткова накладна від 28.11.2012 №РН-0000123 (а.с. 235 том 1), видаткова накладна від 27.11.2012 №РН-0000122 (а.с. 237 том 1), видаткова накладна від 21.11.2012 №РН-0000121 (а.с. 239 том 1), видаткова накладна від 15.11.2012 №РН-0000119 (а.с. 1 том 2), видаткова накладна від 01.11.2012 №РН-0000116 (а.с. 3 том 2), видаткова накладна від 30.10.2012 №РН-0000115 (а.с. 5 том 2), видаткова накладна від 25.10.2012 №РН-0000113 (а.с. 7 том 2), видаткова накладна від 12.10.2012 №РН-0000104 (а.с. 9 том 2), видаткова накладна від 23.07.2012 №РН-0000084 (а.с. 11 том 2), видаткова накладна від 11.07.2012 №РН-0000082 (а.с. 13 том 2), видаткова накладна від 26.06.2012 №РН-0000078 (а.с. 15 том 2), видаткова накладна від 11.06.2012 №РН-0000071 (а.с. 17 том 2), видаткова накладна від 01.06.2012 №РН-0000070 (а.с. 19 том 2), видаткова накладна від 27.04.2012 №РН-0000060 (а.с. 21 том 2), видаткова накладна від 18.04.2012 №РН-0000057 (а.с. 23 том 2), видаткова накладна від 03.04.2012 №РН-0000050 (а.с. 25 том 2), видаткова накладна від 29.03.2012 №РН-0000046 (а.с. 27 том 2), видаткова накладна від 14.02.2012 №РН-0000020 (а.с. 29 том 2), видаткова накладна від 03.02.2012 №РН-0000015 (а.с. 30 том 2), видаткова накладна від 12.01.2012 №РН-0000002 (а.с. 32 том 2).

До видаткових накладних також надані товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт транспортування придбаних відповідно до договору товарів (а.с. 232, 234, 236, 238, 240 том 1, а.с. 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 31, 33 том 2).

Відтак, віднесення позивачем до складу витрат сум, сплачених на оплату вартості товару, поставленого від ПП «Агро-Комплекс» не суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Щодо посилань відповідача на вчинення позивачем правочинів, які не спрямовані на настання реальних наслідків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити що, законом не передбачена можливість визначення податковим органом правочину нікчемним під час проведення перевірки суб'єкта господарювання на підставі припущень, що відповідні господарські операції проведені з певними контрагентами було здійснено без наміру створення правових наслідків. Факт недійсності правочину може бути встановлено рішенням суду. Крім того, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним правочином є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Натомість відповідачем не були надані відповідні судові рішення щодо визнання, укладених правочинів недійсними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не можуть бути підставами для скасування оскарженого судового рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі № 808/4634/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко