Ухвала суду № 42578299, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/14721/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Євтушенко О.В., дов. від 09.10.14 р.

відповідача: - Мартиненко Ю.О., дов. від 19.01.15 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 р. у справі № 804/14721/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Оріль-Лідер"

до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

про визнання постанов нечинними, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2011 р. Приватне акціонерне товариство з іноземними "Оріль-Лідер" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- постанову Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) від 29.12.2010 р. № 15-5/3.12-080, якою до ПрАТ "Оріль-Лідер" застосовані економічні санкції за перевитрати електроенергії в сумі 1 265 489,23 грн.;

- постанову Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) від 29.12.2010 р. № 15-5/3.12-081, якою до ПрАТ "Оріль-Лідер" застосовані економічні санкції за перевитрати газу в сумі 108680,76 грн.;

- постанову Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) від 29.12.2010 р. № 15-5/3.12-082, якою до ПрАТ "Оріль-Лідер" застосовані економічні санкції за перевитрати електричної енергії в сумі 4 412,35 грн.;

- постанову Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) від 29.12.2010 р. № 5-5/3.12-083, якою до ПрАТ "Оріль-Лідер" застосовані економічні санкції за перевитрати теплової енергії в сумі 142 835,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача щодо перевитрат природного газу, електричної та теплової енергії, та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про енергозбереження» та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», в зв'язку чим спірні постанови є такими, що прийняті протиправно та підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 р. у справі № 804/14721/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що спірні постанови є такими, що винесені передчасно, оскільки Методика визначення неефективного використання ПЕР, відповідно до якої позивачу застосовано економічні санкції, не пройшла процедуру державної реєстрації в установленому порядку, а отже її застосування є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду, Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 січня 2014 р. у справі №804/14721/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права до спірних відносин, не дослідивши в повному обсягу обставини по справі та не приділивши уваги тому факту, що економічні санкції застосовані відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про енергозбереження», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

ПрАТ "Оріль-Лідер" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною. В судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін підтримано правові позиції, визначені сторонами по суті спірних питань, надані пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 р. у даній справі визначено належним позивачем у справі вважати - ПрАТ «Оріль-Лідер», у зв'язку зі зміною найменування з ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» на вказану назву, та здійснено заміну відповідача - Державної інспекції з енергозбереження - на його правонаступника - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності України).

Так, матеріали справи свідчать про те, що Теруправлінням Держінспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області проведено перевірку ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер», за результатами якої складений акт від 29.12.2010 р. № 15-5/3.21-97 (т.1, а. с.9-18).

Даною перевіркою встановлено порушення ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер», зокрема:

- Закону України "Про енергозбереження" - пункту «є» статті 11, абзац 2 пункту «в» ст.17, ст.20, п.а), е), є) ст.27;

- Постанови КМУ «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» № 786 від 15.07.97 р. (п.п.2, 3, 4, 5, 6, 10, 11 «Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві»);

- Наказу Держкоменергозбереження від 22.10.2002 р. № 112 «Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 р. за №878/7166;

- абз.10 п.5.2.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики Україна від 14.02.2007 р. № 71, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 р. за № 197/13464;

- абз.2 п.1.1 Вимог до ефективного використання газу та охорони навколишнього середовища, затверджених Наказом Держкомнафтогазпромом України від 14.02.95 р. № 8, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.05.95 р. за №124/660;

- п.7.6, п.7.9 Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених Наказом Держкоменергозбереження (НАЕР) від 22.10.2002 р. № 112, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 р. за № 878/7166,

- розділу 2 додатку до Постанови КМУ від 02.09.93 р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві»;

- Наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. № 19 «Про затвердження Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.02.2002 р. за № 93/6381;

- розділу 10 п.10.2 абз.8 Правил користування електричною енергією», затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.96 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 02.08.96 р. за № 417/1442.

В порушення цих норм перевіркою встановлено:

- перевитрати природного газу за рахунок перевищення встановленої норми питомої витрати палива на розведення птиці свійської за результатами роботи у 2009 році,

- перевитрати теплової енергії, спричинені недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування - неповне повернення конденсату в деаератор згідно проекту),

- перевитрати електричної енергії за рахунок перевищення встановленої норми питомої витрати електричної енергії на розведення птиці свійської за результатами роботи у 2009 році,

- перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos (tg) до cos (tg).

Тобто Теруправлінням Держінспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області під час перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів встановлено факти нераціонального використання Товариством паливно-енергетичних ресурсів, що є порушенням вищенаведених норм чинного законодавства, і тягне за відповідальність, передбачену абз.3 розділу ІІ Постанови КМУ від 02.09.93 р. № 699.

Також 29.12.2010 р. Теруправлінням Держінспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області видано припис про усунення виявлених перевіркою перевитрат електроенергії, в якому від Товариства вимагається:

- розробити, погодити та затвердити в установленому порядку норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на всі види продукції - термін виконання 01.03.2011 р.;

- усунути перевитрати електроенергії в електричних електромережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos ц1 (tg ц1) до cos ц2 (tg ц2) які були викликані недодержанням технологічної дисципліни - термін виконання 31.01.2011 р.;

- усунути перевитрати теплоенергії, спричинені недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування - неповне повернення конденсату в деаератор згідно проекту) - термін виконання 31.01.2011 р.

Водночас, 29.12.2010 р. на підставі вказаного акта Теруправлінням Держінспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області винесено постанови про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів):

- № 15-5/3.12-080, яким до ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» в сумі 1265489,23 грн.,

- № 15-5/3.12-081, яким до ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» в сумі 108680,76 грн.,

- № 15-5/3.12-082, яким до ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» в сумі 4412,35 грн.,

- № 15-5/3.12-083, яким до ЗАТ з ІІ «Оріль-Лідер» в сумі 142835,34 грн. (т.1, а. с.19-22).

ПрАТ «Оріль-Лідер», вважаючи незаконними вказані вище постанови про застосування економічних санкцій від 29.12.2010 р., звернулось з позовом до адміністративного суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Держенергоефективності України не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно ч.1 ст.27 Закону України "Про енергозбереження" від 01.07.94 р. № 74/94-ВР (в редакції на момент проведення перевірки, далі - Закон № 74) порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність.

За приписами ч.1 Закону № 74 державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно абз.3 п.1 Постанови КМУ від 02.09.93 р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» здійснення державного контролю за раціональним і ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями), покладено на Державну інспекцію з енергозбереження.

Наказом Держкомітету України з енергозбереження від 04.08.2000 р. № 64, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2000 р. за № 653/4874, затверджено Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання (далі - Порядок № 64).

Згідно положень п.1, п.4 даний Порядок № 64 установлює механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкованості, які проводяться державними інспекторами з енергозбереження.

У відповідності до положень п.12 Порядку № 64 за результатами перевірки інспектор складає акт (додаток 1). У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством (додаток 2).

Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії (п.13 Порядку № 64).

Згідно п.14 Порядку № 64 залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання ПЕР коригуються таким чином:

у разі невиконання робіт - до їх початкового обсягу додаються перевитрати та прямі втрати, що виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт;

у разі часткового виконання робіт - цей обсяг визначається як перевитрати та прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт;

у разі виконання робіт - обсяги неефективного використання анулюються.

У відповідності до п.15 Порядку № 64 рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати (додаток 3). Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

З наведених положень Порядку № 64 вбачається, що, якщо за результатами перевірки виявлено порушення з питань енергозбереження, інспектором складається припис і у разі складення такого припису постанова про сплату підвищеної плати має виноситись в залежності від результатів виконання припису.

З вищевикладених обставин вбачається, що акт перевірки № 15-5/3.21-97, припис, в якому встановлено термін усунення допущених позивачем порушень та спірні постанови №15-5/3.12-080, №15-5/3.12-081, №15-5/3.12-082, №15-5/3.12-083 складені відповідачем одночасно - 29.12.2010 р.

Таким чином, винесення спірних постанов в один день з актом перевірки № 15-5/3.21-97, без урахування результатів перевірки виконання припису, яка здійснюється після закінчення терміну для усунення підконтрольним підприємством порушень, свідчить про наявність вчинення відповідачем дій, що суперечать приписам Порядку № 64.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що постанови відповідача від 29.12.2010 р. № 15-5/3.12-080, № 15-5/3.12-081, № 15-5/3.12-082, №15-5/3.12-083 винесені передчасно та з порушенням процедури і порядку застосування до суб'єкта господарювання економічних санкцій.

Також, з огляду на вищенаведені норми, колегія суддів бере до уваги, що саме в залежності від можливості (неможливості) усунення виявлених перевіркою порушень відповідачем повинна встановлюватись наявність підстав для прийняття постанови про сплату підвищеної плати.

Так, п.п."є", "є" ст.11 Закону № 74 передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження у вигляді:

є) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Також у розділі ІІ «Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання» Додатку до Постанови КМУ від 02.09.93 р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» визначено наступне:

За перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.

Отже, плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) стягується в залежності від наявності обставин, що спричинили порушення, та можливості їх усунення.

Стосовно суті виявлених порушень щодо перевитрат ПЕР, то судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що при визначенні величини втрат інспектором використовувалась Методика визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, затверджена Наказом Держкомітету України з енергозбереження від 26.10.2001 р. № 113 та перезатверджена Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 р. № 89, яка не зареєстрована згідно з вимогами законодавства в Міністерстві юстиції України (далі - Методика).

Відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 р. №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій встановлено обов'язкову реєстрацію нормативно-правових актів, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю. Відповідно до п.2 вказаного Указу органом державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю є Міністерство юстиції України.

Відповідно до абз.1, 2 п.15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Вищевказана Методика в Міністерстві юстиції України не зареєстрована, що також підтверджується листом НАЕР від 18.02.2010 р. № 106-01/12/3-10.

16.11.2001 р. Міністерство юстиції України відмовило у державній реєстрації зазначеної Методики з посиланням на те, що вона має нормативно-технічний характер - встановлює механізм визначення обсягу неефективного використання ПЕР на промислових об'єктах, що виробляють і споживають електричну та теплову енергію.

Указом Президента України від 31.12.2005 р. № 1900/2005 утворено Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, нормативно-правові акти якої згідно п.7 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 03.04.2006 р. № 412, підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

Як зазначено вище, Наказом від 13.12.2006 р. № 89 Агентство перезатвердило Методику, проте, всупереч п.7 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку її не подало.

Зі змісту цієї Методики вбачається, що сфери її застосування поширюється на всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню ПЕР, розміщених на території України, а також на окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ та їх філій незалежно від форм власності, що виробляють або споживають електричну та теплову енергію, а також інші ПЕР, і застосовується ця Методика для виконання розрахунків перевитрат ПЕР, для контролю за додержанням норм законодавства про енергозбереження на підприємстві, контролю за виконанням вимог нормативних документів щодо підтримання та підвищення технічного рівня енергоефективності обладнання та систем енергопостачання тощо.

Отже, колегія суддів вважає правомірною позицію суду першої інстанції про те, що застосування Методики можливе лише після її державної реєстрації в установленому законодавством порядку, що, в свою чергу, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з аналогічного питання, висловленою у постанові від 04.06.2013 р. по справі №21-140а13 (номер у ЄДРСР 31931659), яка в силу приписів згідно ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України.

Доводи скаржника про те, що спірні постанови про застосування економічних санкцій за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 29.12.10 р. № 15-5/3.12-080, № 15-5/3.12-081, № 15-5/3.12-082, №15-5/3.12-083 на підставі вищезазначених нормативно-правових актів, а не на підставі Методики, а Методика у даному випадку була використана як, методичний посібник для розрахунків, колегія суддів вважає надуманими, оскільки вказана Методика визначає саме порядок (принцип, формулу) розрахунку, яка, відповідно, впливає на кінцевий розмір санкції.

Як зазначає відповідач, перевіркою встановлено, що перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, а саме перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного значення cos ц1 (tg ц1) до cos ц2 (tg ц2) були викликані недодержанням технологічної дисципліни.

Позивач, в свою чергу, зазначає, що відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення cos ц1 (tg ц1) до cos ц2 (tg ц2) на підприємстві місце не мало.

У Законі України "Про енергозбереження" наведено визначення наступних термінів:

паливно-енергетичні ресурси - це сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві (далі ПЕР).

прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

Згідно п.8 вищезазначеного Порядку № 64 за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать:

прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників;

марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів;

споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено суду, що відхилення коефіцієнта потужності системи електропостачання від величини нормативного (граничного) значення cos ц1 (tg ц1) до cos ц2 (tg ц2) були викликані саме недодержанням технологічної дисципліни і що таке недодержання є тотожним марнотратному споживанню ПЕР.

Крім того, позивач зазначає : про зафіксовані в акті перевірки № 15-12/063 від 29.12.2010 р. перевитрати ПЕР понад встановлені показники норм питомих витрат, тобто про те, що Товариством спожито ПЕР понад встановлені показники питомих витрат, останнє дізналось після отримання акту перевірки.

Після аналізу причин перевитрат Товариством виявлено помилки при заповненні звіту форми статистичної звітності № 11-МТП за 2009 рік (т.1, а. с.23-26), про що повідомлений відповідач з наступним поданням до Державних органів статистики уточненого звіту форми статистичної звітності № 11-МТП за 2009 рік, який прийнято останнім, що скаржником не спростовується.

Твердження позивача про некоректність даних, вказаних в первісному звіті форми № 11-МТП підтверджується іншими формами статистичної звітності, поданими Товариством до органів статистики у встановленому законом порядку.

Зокрема, згідно річного звіту форми № 24 «Стан тваринництва за 2009» розділ 1 «Виробництво продукції тваринництва за 2009 р.» код рядка 20 підприємством виведено здорового молодняку 29141017 голів, а в помилковому звіті форми № 11-МТП вказано 29059000 голів. Також в розділі 8 акту перевірки відповідач підтверджує витрати на відпуск теплової енергії промислово-виробничими котельнями електроенергії в розмірі 37,6 кВт год./Гкал і природного газу в розмірі 161,0 кг.у.п./Гкал на одиницю виробленої продукції, а в розділі 4 всю спожиту за рік електроенергію відносить на виробництво однієї продукції - розведення птиці свійської. При коректному ж заповненні статистичного звіту форми 11-МТП витрати електроенергії на одиницю виробленої продукції (птиця свійська) становлять 663,6 квт.г при нормі 667,4 квт.г, витрати газу на одиницю виробленої продукції (птиця свійська) становлять 258 кг умовного палива при нормі 258 кг умовного палива.

Отже, наявність перевитрат Товариством ПЕР понад встановлені показники норм питомих витрат у 2009 році матеріалами справи не підтверджується.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за приписами п.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V, посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Разом з тим, в акті перевірки від 29.12.2010 р. (т.1, а. с.10) чітко не визначено у чому саме полягає перевищення питомих витрат палива та енергії, не встановлено належним чином причину такого перевищення, що є визначальною обставиною для застосування санкцій, оскільки з акта перевірки незрозуміло, чи перевищення витрат електроенергії сталось внаслідок недодержання технологічної дисципліни (що тягне за собою застосування санкцій) чи внаслідок недосконалості технологічних процесів, чи в наслідок інших причин (що звільняє від такої відповідальності).

При цьому, відповідачем не спростовано, що у даному випадку мало місце порушення заповнення статистичної звітності, за яке Законом України "Про енергозбереження" та вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.93 р. відповідальність не передбачена.

Також не підтверджуються зафіксовані в акті перевірки від 29.12.2010 р. перевитрати теплової енергії спричинені недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування - недоповернення конденсату в деаератор згідно проекту - т.1, а. с.12).

Позивач зазначає, що йому невідомо, на який проект у даному випадку посилається відповідач, оскільки згідно листа від 28.04.2011 р. № 01-20/319 ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут Полтаваагропроект» проект Орільської птахофабрики розроблено більше 25 років, тобто неіснуючим на цей час інститутом «Укррадгосппроект», і документація в архіві не збереглась.

Відповідачем не надано суду пояснень згідно якого проекту існує недоповернення конденсату в деаератор.

Водночас, позивачем зазначається, що для виконання вимог відповідача про повернення конденсату в деаератор необхідно здійснити реконструкцію діючого об'єкту за новим проектом на реконструкцію і це потребує значних матеріальних та фінансових ресурсів та часу, в зв'язку чим застосування відповідачем підвищеної плати за ПЕР на підставі абз.2 розділу II додатка до Постанови КМУ від 02.09.93 р. № 699 позивач вважає неправомірним.

Позивач вважає, що у даному випадку необхідно застосувати абз.3 розділу II додатка до вищевказаної Постанови КМУ, згідно приписів якої, якщо перевитрати газу та інших ПЕР викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні та фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. І тільки у разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших ПЕР в подвійному розмірі встановленої на них ціни.

Відповідачем такі доводи позивача не спростовані, що, на думку колегії суддів, враховуючи вищенаведене, свідчить про наявність можливого усунення описаного порушення без винесення постанови про застосування економічних санкцій.

Тим більш, що відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що на сьогоднішній час згідно виготовленого та погодженого в установленому законом порядку проекту реконструкції котельної, Товариством проведені роботи по переобладнанню котельної підприємства з ціллю повернення пароконденсату в деаераторний бак.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи спірні постанови про застосування економічних санкцій від 29.12.2010 р. № 15-5/3.12-080, № 15-5/3.12-081, № 15-5/3.12-082, №15-5/3.12-083, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому вона є незаконною та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог ПрАТ «Оріль-Лідер».

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 р. у справі № 804/14721/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 р. у справі № 804/14721/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко