Постанова № 42578297, 28.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2015 року

справа № 804/4448/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги

1.Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві

2.Дніпропетровської митниці ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі №804/4448/14

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД»

до

про

1.Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві

2.Дніпропетровської митниці ДФС

визнання нечинним рішення та стягнення коштів з державного бюджету, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» (далі по тексту – Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позов до Дніпропетровської митниці Міндоходів (далі – Відповідач -2), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі – Відповідач-1), в якому просив визнати нечинним рішення Дніпропетровської митниці щодо відмови ТОВ “Вента ЛТД” в повернені надміру сплачених до бюджету податку на додану вартість в розмірі 22 573,71 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Вента. ЛТД” суму надміру сплаченого до бюджету податку на додану вартість в розмірі 22 573,71 грн., який було зараховано до Державного бюджету України. .(а.с. 2-8)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/4448/14. ( а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що ним у 2013 році здійснювалося ввезення на митну територію України лікарського засобу. Внаслідок програмної помилки відбулась надмірна сплата ПДВ до бюджету через ГУ ДКСУ в м. Києві. Після надання ТОВ “Вента. ЛТД” до Дніпропетровської митниці відповідної заяви про повернення надміру сплачених коштів оформленої з доданням оригіналів відповідних документів, як того вимагає законодавство, ТОВ “Вента. ЛТД” має повне право на повернення надміру сплачених грошових коштів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі № 804/4448/14 адміністративний позов задоволено. (суддя –Ніколайчук С.В.) (а.с.94-101)

Відповідач 1 – Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі №804/4448/14 та прийняти нову, якою відмовити у адміністративному позові

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач-1 зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених обов’язкових платежів не підлягають задоволенню, оскільки, приймаючи рішення стягнути суму надміру сплаченого податку на додану вартість, фактично визначається митна вартість ввезеного товару, чим підміняється митний орган.

Відповідач -2 – Дніпропетровська митниця ДФС, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі №804/4448/14 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач-2 зазначає, що суд, не вправі підміняти контролюючий митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачені суми митних платежів, фактично визнаючи при цьому факт застосування пільг в оподаткуванні після завершення митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг.

Позивач по справі на адресу Дніпропетровського апеляційного суду направив письмові заперечення на апеляційні скарги.

Відповідач-1, котрий був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи свого представника для участі в її розгляді не направив, про причини його неявки суд не сповістив, з заявою про розгляд справи за їх обов»язковою участю – не звертався.

За таких обставин, з урахуванням думок представників Позивача та представника Відповідача-2, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника Відповідача-1.

В підготовчій частині судового розгляду від представника Відповідача-2 надійшло клопотання про здійснення процесуального правонаступництва.

Вивчивши надані заявником документи, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво та допустити до участі в справі в якості належного Відповідача-2 - Дніпропетровську митницю ДФС.

У судовому засіданні заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача-2 по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що існують підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга Відповідача-1 - має бути задоволена, в той же час, апеляційна скарга Відповідача-1 - підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Визнання нечинним рішення контролюючого органу щодо відмови в поверненні надміру сплачених до Державного бюджету коштів та їх стягнення з Державного бюджету є предметом судового розгляду.

Сторони щодо встановлених судом фактичних обставин справи, заперечень не заявляли.

Суд розглядає справу в межах апеляційного оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посилання Дніпропетровської митниці в своїй відповіді на заяву Позивача (лист від 30.12.2013 р. №17-11-2/6237), яка обґрунтовується ч. 54.2 ст. 54 ПК України, за якою платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, та на ч. 56.11 ст. 56 ПК України, де встановлено, що податкове зобов'язання, визначене платником податків не підлягає оскарженню та що ці норми перекликаються з положеннями абз. 2 ч. 198.2 ст. 198 та ч. 201.12 ст. 201 ПК України - є безпідставним, оскільки абз. 2 ч. 198.2 ст. 198 та ч. 201.12 ст. 201 ПК України не мають відношення до правовідносин Позивача і Відповідачів, бо регулюють відносини в частині податкового кредиту, а не повернення надміру сплачених сум. Статті 54, 56 ПК України регулюють правовідносини з оскарження рішень, які стосуються податкових зобов'язань, у той час як відносини з повернення надміру сплачених грошових зобов'язань врегульовані п.п. 41.3. ст. 41,.ст. 43 ПК України.

Крім того, суд не погодився з позицією ГУ ДКСУ в м. Києві про необхідність визнання ГУ ДКСУ в м. Києві неналежним відповідачем у справі і залучення в якості відповідача у справі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, оскільки пунктом 3.4. Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення передбачено, що повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами. ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів на: банківські рахунки платників, відкриті в банках. Отримувачем надмірно сплачених коштів згідно платіжного доручення №28706 від 03 вересня 20013 р. є саме ГУ ДКСУ в м. Києві.

З огляду на вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність рішення Відповідача-2, оформленого у вигляді листа №17-11-2/6237) від 30.12.2013 р., на підставі якого Позивачу не було повернуто надміру сплачених коштів під час митного оформлення товару.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у вересні 2013 р. Позивачем здійснювалося ввезення на митну територію України Товару - лікарського засобу “АПІЛАК ГРІНДЕКС”: постачальником товару є Акціонерне товариство “Grindeks” (Латвія, Рига, вул. Крустпилс, 53). Митне оформлення товару відбувалося за декларацією за формою МД-2 № 110080000/2013/123074 (далі – ВМД).

Під час митного оформлення товару Дніпропетровській митниці були надані додаткові документи, які зазначені в графі 44 ВМД, серед яких і реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № UA/4346/01/01, чинне з 08.04.2011 р. і дійсне до 11.04.2016 р.

Позивачем під час митного оформлення товару за вказаною ВМД було здійснено помилкове нарахуванням ПДВ, що відображено в графі 47 ВМД - в колонці “вид” вказано “028”, а в колонці “ставка” - “20%”, а в графі 35 “Преференції” вказано “ 000000000”.

Судом першої інстанції встановлено, що причиною такого заповнення граф ВМД є збій в програмі, за допомогою якої заповнюється ВМД. На підставі цих даних було здійснено сплату ПДВ за товар в розмірі 22573,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 28706 від 3 вересня 2013 р.

В ході апеляційного розгляду справи зазначені факти представником Відповідача-2 не заперечувались.

16.12.2013 р. Позивач звернувся до Дніпропетровської митниці з заявою від 16.12.2013 р. вих. № 1167 “Щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів” з доданням оригіналів відповідних аркушів ВМД, оригіналу платіжного доручення № 28706 від 03 березня 2013 р. та копії реєстраційного посвідчення на товар, в який просив повернути надміру сплачені в якості ПДВ грошові кошти.

За наслідками розгляду заяви Позивача від 16.12.2013 р. вих № 1167 Дніпропетровська митниця направила на адресу останнього лист №17-11-2/6237 від 30.12.2013р. в якому зазначила, що податкове зобов»язання, включаючи ПДВ, за митною декларацією №1100800000\2013\123074 від 03.09.2013р. вважається самостійно нарахованим та узгодженим з дня її подання до митного оформлення товару \а.с.12\.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Форми державного управління – це будь-яке зовнішнє вираження конкретних управлінських дій, які здійснюються органами виконавчої влади для реалізації поставлених перед ними завдань та втілення в життя державної політики.

Правові форми управлінської діяльності фіксують управлінські рішення і дії, які мають юридичний зміст. Вони використовуються, головним чином, при підготовці, прийнятті й виконанні управлінських рішень. Для забезпечення ефективності управлінської діяльності важливо щоб основні дії, відомості, дані, на яких базується те чи інше управлінське рішення, було чітко задокументовано, тобто представлено в належній правовій формі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з того, що лист Дніпропетровської митниці Міндоходів №17-11-2/6237 від 30.12.2013р. за своєю правовою природою не є рішенням суб»єкта владних повноважень, тобто не є актом індивідуальної дії.

Отже, колегія суддів вважає, що обраний Позивачами спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту правовідносин, які виникли між сторонами.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про протиправну бездіяльність Відповідача-2 стосовно неприйняття останнім відповідного рішення за заявою Позивача щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів №1167 від 16.12.2013р. \а.с.10\.

Факт непрйняття такого рішення, в ході апеляційного розгляду справи підтвердив і представник Відповідача-2.

Відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог, колегія суддів, на підставі ст.11 КАС України, зважуючи на необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів Позивача, про захист яких він просить, вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати, в даному конкретному випадку, протиправною бездіяльність Відповідача-2.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно та одностороннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, однак застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 13 червня 2014р. необхідно скасувати, а позовні вимоги – задовольнити частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.160,195,196,198,202,205,207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві - задовольнити.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014р. у справі №804\4448\14 – скасувати.

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської митниці ДФС щодо неналежного розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» №1167 від 2013р. та зобов»язати Дніпропетровську митницю ДФС розглянути вказану заяву та прийняти рішення за результатами її розгляду згідно діючого законодавства України.

В іншій частині позову – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 02 лютого2015р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна