Рішення № 42576687, 27.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.15р. Справа № 904/8913/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕНС", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 13 680,96 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Єрмократьєва М.Д., довіреність № 33 від 01.12.2014 року, представник;

від відповідача: Кузниченко Д.Л., довіреність № 257 від 25.12.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕНС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" про стягнення 1заборгованості у загальному розмірі 13 680,96 грн., який складається з сум: 10 579,92 грн. - основна заборгованість, 819,06 грн. - пеня, 268,39 грн. - 3% річних, 2 013,59 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 465 на придбання сировинних, паливно - енергетичних або матеріально - технічних ресурсів від 12.01.2011р., позивачем передано у власність відповідачу ресурси на загальну суму 439 435,16 грн. Відповідачем прийнято товар, але у встановлений договором термін не здійснено оплату за поставлений товар в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕНС" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (Покупець) укладено договір ТП № 1057 від 08.11.2012р.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На умовах, викладених в розділах даного договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (далі - товар). Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначені в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, що є його невід'ємною його частиною (п.1.1. договору).

За своєю правовою суттю договір ТП № 1057 від 08.11.2012р. є договором поставки.

Ціна товару, що поставляється за даним договором, визначається в гривнях і зазначена в Специфікаціях до даного договору (п.2.1. договору).

Згідно Специфікації № 5 (а.с.21) позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 11 181,18 грн.

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 11 181,18 грн., згідно наступних видаткових накладних:

№ 794 від 16.09.2013р. на суму 4 506,06 грн. (а.с.27);

№ 10922 від 25.11.2013р. на суму 6 675,12 грн. (а.с.30).

Товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника відповідача у видаткових накладних та довіреностями на отримання товаро - матеріальних цінностей (а.с.28,31).

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку та строки, передбачені відповідною Специфікацією.

Відповідно до умов специфікації № 5, оплата за отриманий товар здійснюється покупцем протягом 60 календарних днів з моменту його поставки та надання рахунку.

У встановлений договором термін відповідач за поставлений позивачем товар в повному обсязі не розрахувався.

Відповідачем було частково сплачено 19.11.2013р. заборгованість згідно видаткової накладної № 794 від 16.09.2013р. у розмірі 601,26 грн.

Таким чином, сума основного боргу відповідача за поставлений позивачем товар складає 10 579,92 грн. (11 181,18 грн. - 601,26 грн. = 10 579,92 грн.).

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо прострочення кредитора в зв'язку з неотриманням ним рахунків на оплату отриманого товару з огляду на таке.

Договором не визначений особливий порядок передачі рахунків. За твердженням позивача, повний пекет документів, у відповідності до вимог п. 3.4. договору, було передано відповідачу разом з товаром. Доказів звернення до позивача щодо відсутності рахунків або інших документів, за відсутності яких (або до отримання яких) відповідач не може здійснити оплату отриманого ним товару, суду не надано. Накладна на відпуск товару містить всю необхідну інформацію для здійснення оплати, в тому числі посилання на рахунок № 1404 від 16.09.2013р. Більш того, відповідачем була здійснена часткова оплата отриманого товару з посиланням на зазначений рахунок. Тобто доказів неможливості виконати зобов'язання з оплати отриманого товару відповідачем не надано.

Статтею 546 ЦК України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5. договору у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Таке визначення розміру пені в договорі відповідає вимогам п.6 ст. 231 Господарського кодексу України, яким встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не предбачено законом або договором.

За розрахунком позивача (а.с.5) пеня складає загальний розмір 819,06 грн. (нарахування здійснювалось наступним чином: за поставлений товар згідно видаткової накладної № 494 від 16.09.2013р. пеня обрахована з суми 4 506,06 грн. за період прострочення з 16.11.2013р. по 18.11.2013р. складає 4,81 грн. та за період прострочення з 20.11.2013р. по 16.05.2014р. складає 201,66 грн.; за поставлений товар згідно видаткової накладної № 10922 від 25.11.2013р. пеня обрахована з суми 6 675,12 грн. за період прострочення з 25.01.2014р. по 24.07.2014р. складає 547,55 грн.).

Перевіривши правильність нарахування пені, суд знайшов їх розрахунок невірним, тому, що позивачем при їх нарахуванні не було враховано положення ст.253 ЦК України, а саме нарахування здійснювалось з кінцевої дати поставки товару, тоді як повинно здійснюватись з наступного дня після кінцевого строку поставки, відповідно суму пені також підраховано невірно.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок.

За розрахунком суду пеня складає 818,84 грн. (за поставлений товар згідно видаткової накладної № 494 від 16.09.2013р. пеня обрахована з суми 4 506,06 грн. за період прострочення з 17.11.2013р. по 18.11.2013р. складає 3,21 грн. та за період прострочення з 20.11.2013р. по 16.05.2014р. складає 268,09 грн.; за поставлений товар згідно видаткової накладної № 10922 від 25.11.2013р. пеня обрахована з суми 6 675,12 грн. за період прострочення з 26.01.2014р. по 24.07.2014р. складає 547,54 грн.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 268,39 грн. (розрахунок (а.с.6)).

Враховуючи, що позивачем при нарахуванні 3% річних було застосовано невірний період за який здійснювались нарахування (нарахування здійснювалось з кінцевої дати поставки товару) виявився неправильним розрахунок 3% річних (нарахування здійснювалось наступним чином: за поставлений товар згідно видаткової накладної № 494 від 16.09.2013р. 3% річних обраховані з суми 4 506,06 грн. за період прострочення з 16.11.2013р. по 18.11.2013р. складають 1,11 грн. та за період прострочення з 20.11.2013р. по 03.11.2014р. складають 112,01 грн.; за поставлений товар згідно видаткової накладної № 10922 від 25.11.2013р. 3% річних обраховані з суми 6 675,12 грн. за період прострочення з 25.01.2014р. по 03.11.2014р. складають 155,27,55 грн.).

За розрахунком суду 3% річних складають 267,49 грн. (за поставлений товар згідно видаткової накладної № 494 від 16.09.2013р. 3% річних обраховані з суми 4 506,06 грн. за період прострочення з 17.11.2013р. по 18.11.2013р. складають 0,74 грн. та за період прострочення з 20.11.2013р. по 03.11.2014р. складають 112,01 грн.; за поставлений товар згідно видаткової накладної № 10922 від 25.11.2013р. 3% річних обраховані з суми 6 675,12 грн. за період прострочення з 26.01.2014р. по 03.11.2014р. складають 154,74 грн.).

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 2 013,59 грн. (розрахунок (а.с.7)).

При перевірці розміру нарахованих позивачем сум інфляційних, а також період за який їх було нараховано, визнав розрахунок позивача не вірним. Приймаючи до уваги, що розмір інфляційних за розрахунком суду перевищує суму визначену в розрахунку позивача, суд погоджується з розміром сум інфляційних, визначеним позивачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення законодавства суд вважає заперечення відповідача безпідставними.

З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, у зв'язку з необхідністю коригування сум пені та 3% річних, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у наступних сумах: 10 579,92 грн. - основна заборгованість, 818,84 грн. - пеня, 267,49 грн. - 3% річних, 2 013,59 грн. - інфляційні, а всього: 13 679,84 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр. Трубників, буд. 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕНС" (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 92, кв. 96, код ЄДРПОУ 33527903) 10 579,92 грн. - основного боргу, 818,84 грн. - пені, 267,49 грн. - 3% річних, 2 013,59 грн. - інфляційних, 1 826,85 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

02.02.2015р.

Суддя В.Г. Бєлік 02.02.2015р.