Рішення № 42568842, 02.02.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/14104/14-ц Провадження № 22-ц/772/557/2015Головуючий в суді першої інстанції Романчук Р. В.Категорія 27 Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.

суддів : Матківської М.В., Шемета Т.М.

при секретарі : Сніжко О.А.

за участю: позивача ОСОБА_2, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» про стягнення коштів,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

В липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» про стягнення коштів, позовні вимоги мотивував тим, що 17.10.2013 року між ним та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний банк" було укладено договір банківського вкладу «Швейцарський «Персональний» Здорова добавка» "Піврічний" №665842/2013. Згідно з умовами договору ним було розміщенно на вкладному рахунку грошові кошти в сумі 3 205 євро під 7,5 % річних строком на шість місяців. Дата вимоги грошового вкладу настала 17.04.2014 року. З настанням дати вимоги він звернувся до Відділення №85 ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" з вимогою повернення банківського вкладу з нарахованими відсотками, але у задоволенні його вимоги банком було відмовлено, посилаючись на відсутність коштів та запропоновано йому перевести грошові кошти, що підлягають поверненню, на картковий рахунок із відшкодуванням належних до виплати коштів в сумі по 100 євро на день.

В період з 29.05.2014 року по 23.06.2014 року йому було повернуто лише 700 євро. Пізніше банком було повернуто ще 1591 Євро.

Позивач зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 1 047,35 євро, моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. та понесені судові витрати (а.с.33).

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за договором банківського вкладу «Швейцарський «Персональний» Здорова добавка» «Піврічний» №665842/2013 від 17.10.2013 року в кошти розмірі 1047,35 євро та 2000 грн. моральної шкоди. В рахунок відшкодування понесених судових витрат 427 грн. 15 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2014 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2013 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний банк" було укладено договір банківського вкладу «Швейцарський «Персональний» Здорова добавка» «Піврічний» №665842/2013 від 17.10.2013 року, згідно з умовами якого позивачем було розміщенню на вкладному рахунку НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 3205 євро під 7,5% річних строком на шість місяців. Дата вимоги грошового вкладу настала 17.04.2014 року (а.с.6).

Відповідно до п.1.6. договору банківського вкладу, при достроковому закриті вкладу проценти за вкладом, нараховуються/перераховуються у повному обсязі згідно договору за кожні повні шість місяців дії вкладу, за кожний неповний шестимісячний строк дії вкладу - за процентною ставкою для випадків дострокового закриття у розмірі, що діє на день закриття вкладу за цим видом вкладу у відповідній валюті, за відповідним строком, відповідною сумою початкового вкладу та відповідною періодичністю виплати процентів, оголошені на інтернет-сайті банку - w.w.w.vab.ua. Умови дострокового повернення вкладу зазначені в правилах, окрім випадків звернення клієнта до банку в усній формі в перший день після закінчення кожного шестимісячного періоду дії вкладу. В цих випадках повернення вкладу та нарахованих процентів здійснюється в перший день після закінчення кожного шестимісячного періоду дії вкладу.

Відповідно до квитанції №768905 від 17.10.2013 року позивач ОСОБА_2 залучив кошти на депозит Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" в розмірі 3205 євро, що еквівалентно 34739 грн. 98 коп. (а.с.7).

Із листа Відділення №85 Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" №85/44/564 від 19.06.2014 року вбачається, що банк повідомив позивача ОСОБА_2, що тимчасова затримка з виплати коштів позивачу виникла в зв'язку ажіотажним попитом населення на готівкові кошти та з підкріпленням центрального офісу банку у НБУ в м. Києві з наступною відправкою цінних вантажів спецзв'язком безпосередньо до відділень по всіх областях України та м. Києву (а.с.8).

З виписки Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" вбачається, що за вказаним поточним (картковим) рахунком за період з 01.03.2014 року по 08.09.2014 року, сальдо становить 1 047,35 євро (а.с.30-31).

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ч. 2 ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Задовольняючи позов в частині стягнення коштів банківського вкладу з належними до виплати відсотками в розмірі 1047,35 євро, суд вірно виходив з того, що право позивача на повернення суми вкладу порушене, оскільки відповідач не виконав свої зобов»язання.

Спростовуються доводи апеляційної скарги щодо переведення іноземної валюти в українську гривню за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, оскільки відповідно до ч.2 ст.192, ч.3 ст. 533 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні, тим більше предметом договору вкладу була іноземна валюта - Євро.

Щодо задоволеної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн., то колегія судів вважає, що вона є безпідставною і не підлягає до задоволення, так як спір між сторонами виник з договірних правовідносин і у зазначеному договорі у випадку порушення зобов'язання не було домовленості про відшкодування моральної шкоди, а отже суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо стягнення моральної шкоди, тому у цій частині слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Доводи апеляційної скарги, що відповідно до п.5 ст.36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється ряд дій, зокрема задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, спростовуються тим, що на час звернення ОСОБА_2 з позовом до суду (03.07.2014 року) та ухваленням заочного рішення (08.09.2014 року), не було призначено тимчасову адміністрацію, оскільки її призначено рішенням №128 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тільки 24.11.2014 року, а наказом №3-п від 24.11.2014 року тимчасова адміністрація приступила до виконання своїх повноважень (а.с.66-67).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що прийняте судом першої інстанції рішення, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а отже є незаконним, що відповідно до статті 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення та з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового чи зміни рішення.

Зміна рішення стосується відмови у стягненні моральної шкоди та зміни стягнення судового збору.

Відповідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Стягуючи судовий збір в розмірі 427,15 грн. суд першої інстанції не врахував вимоги ч.1 ст.88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Зокрема, за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654 грн.), таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.88, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2014 року - змінити в частині стягнення моральної шкоди та судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні стягнення з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 2000 гривень - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул. Дехтярівська, 27Т, код ЄДРПОУ 19017842) на користь ОСОБА_2 (проживаючого по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 243,60 гривень судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Матківська М.В.

Шемета Т.М.

З оригіналом вірно: Сопрун В.В.