Рішення № 42560860, 03.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.15р. Справа № 904/9470/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних за договором підряду

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Ясир А.І., дов. №1 від 01.01.14р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення пені у розмірі 68 482,19грн., 3% річних у розмірі 10 405,48грн. та інфляційних у розмірі 102 000,00грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач у порушення умов договору підряду №399 від 22.03.2013р., укладеного між сторонами, вчасно не розрахувався з позивачем за виконані роботи, у зв"язку з чим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. у справі №904/3038/14 було стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг за цим договором у розмірі 600 000,00 грн. Однак дану заборгованість відповідач сплатив лише 13.11.2014р., у зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню на підставі п.6.7. договору, а також 3% річних та інфляційні на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, які нараховані на основний борг за період прострочення оплати.

14.01.2015р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 57 764,38грн., 3% річних у розмірі 7 347,95грн. та інфляційні у розмірі 56 400,00грн.

Відповідач явку представника в судові засідання, призначені на 18.12.2014р. та 17.01.2015р., не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення "Укрпошта" №4994521806583 (а.с.19), №4994522338745 (а.с.24). 15.01.2015р. відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з чим ухвалою від 17.01.2015р. розгляд справи було відкладено на 29.01.2015р. Однак у судове засідання, призначене на 29.01.2015р., відповідач явку представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення "Укрпошта" №4994523209132 (а.с.33).

Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи, що відповідач заздалегідь був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і мав можливість надати документи, витребувані судом, для розгляду справи по суті без його участі, суд вважає за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

29.01.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. (залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2014р.) у справі №904/3038/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого комплексу "ХІМТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" про стягнення 600 000,00 грн. встановлено, що 22.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс" (далі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - відповідач, замовник) був укладений договір підряду № 399, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботу (капітальний ремонт тепловоза ТГМ-23) за завданням замовника, а замовник - прийняти та оплатити роботу, виконану в межах та на умовах договору.

Згідно п.3.1. договору вартість робіт та матеріалів за договором складає 500 000,00 грн., ПДВ 20% 100 000,00 грн., усього з ПДВ 600 000,00грн.

Оплата за роботу та матеріали підрядника здійснюється згідно виконаних робіт та використаних матеріалів у межах 600 000,00 грн. (п.3.3. договору).

Пунктом 11.1. договору сторони передбачили, що договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами та скріплення печатками. Договір діє з моменту підписання та до 31 грудня 2013р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобов'язань за договором, а також від сплати можливих штрафних санкцій за порушення, які мали місце під час дії договору.

На виконання умов договору позивачем виконані роботи з капітального ремонту тепловоза ТГМ-23В, що підтверджується актом здачі-приймання робіт № 40 від 02.09.2013 року на суму 600 000,00 грн.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що замовник протягом 75-ти календарних днів з дня виставлення підрядником рахунку на оплату зобов'язаний сплатити вартість виконаних та прийнятих робіт.

28.03.2014р. позивач надіслав на адресу відповідача рахунок на оплату № 52 від 02.09.2013р. разом із супровідним листом №095 від 25.03.2014р. на оплату виконаних робіт за договором на суму 600 000,00 грн. Зазначений рахунок відповідач отримав 02.04.2014р., що ним не заперечувалось.

Даним рішенням також встановлено, що строк оплати настав 16.06.2014р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничого комплексу "ХІМТРАНС" основний борг у сумі 600 000,00 грн. та судовий збір у сумі 12 000,00 грн. (а.с.13-17).

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки відповідач сплатив заборгованість, стягнуту за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. у справі №904/3038/14, лише 13.11.2014р., позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача пеню на підставі п.6.7. договору, а також 3% річних та інфляційні на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, які нараховані на основний борг за період прострочення оплати.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.6.7. договору у випадку несвоєчасної оплати ремонту обладнання замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, але не більше 10% вартості ремонту.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 57 764,38грн. за період з 16.06.2014р. по 12.11.2014р.

Оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. у справі №904/3038/14 встановлено, що строк оплати за договором підряду №399 від 22.03.2013р. настав 16.06.2014р., прострочення виконання зобов"язання почалось з 17.06.2014р.

Господарський суд, перерахувавши пеню за період з 17.06.2014р. по 12.11.2014р., встановив, що вона складає 58 273,97грн.

Стягнення пені у розмірі 58 273,97грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, в той час, як п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України такий вихід можливий, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача і про це є клопотання сторони. У зв"язку з цим суд вважає, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 57 764,38грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 7 347,95грн. за період з 17.06.2014р. по 12.11.2014р., а також інфляційні у розмірі 56 400,00грн. з червня 2014р. по листопад 2014р.

Господарський суд, перерахувавши 3 % річних за період з 17.06.2014р. по 12.11.2014р., встановив, що вони розраховані правильно та підлягають до стягнення.

Що стосується інфляційних, то їх треба нараховувати з липня 2014р. по листопад 2014р. Загальний розмір інфляційних складає 51 981,11грн. та підлягає до стягнення.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Трубників, 56, ЄДРПОУ 35537363, п/р2600630358201 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро" м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс" (69009, м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе, 55/9, ЄДРПОУ 38461109, п/р26001055706254 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 313399) пеню у розмірі 57 764,38грн. (п"ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят чотири грн. 38коп.), 3 % річних у розмірі 7 347,95грн. (сім тисяч триста сорок сім грн. 95коп.), інфляційні у розмірі 51 981,11грн. (п"ятдесят одна тисяча дев"ятсот вісімдесят одна грн. 11коп.) та 2 341,87грн. (дві тисячі триста сорок одна грн. 87коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс" суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1 187,50грн., про що винести ухвалу.

Повне рішення складено 03.02.2015р.

Суддя В.І. Петрова