Ухвала суду № 42560857, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6136/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку та Публічного акціонерного товариства "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Київського спеціалізованого ремонтно-будівельного товариства" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанов та рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство", звернулося до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - відповідач-1), Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, (надалі - відповідач-2), про визнання протиправними та скасування постанов №24-ЦД-1-Е від 15.01.2014 р. та №93-ЦД-1-Е від 12.02.2014 р., та рішень №465 від 08.04.2014 p. та № 466 від 08.04.2014 p.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано Постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №93-ЦД-1-Е від 12.02.2014 р. та Рішення №466 від 08.04.2014 р. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року виправити описку в резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2014 №826/6136/14, та вказано «Визнати протиправними та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.01.2014 №24-ЦД-1-Е та рішення від 08.04.2014 № 465».

Не погоджуючись з прийнятою постановою представники Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку та Публічного акціонерного товариства "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" подали апеляційні скарги та доповнення до них, в яких позивач просить скасувати судове рішення в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та в цій частині в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.01.2014 р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято Постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №24-ЦД-1-Е (надалі - Постанова №24-ЦД-1-Е), якою за неподання інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, накладено на ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковувана мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача-2 зі Скаргою від 29.01.2014 р. №30 на Постанову №24-ЦД-1-Е, за наслідками розгляду якої останній Рішенням від 08.04.2014 р. №465 (надалі - Рішення №465) залишив без змін Постанову №24-ЦД-1-Е, а скаргу від 29.01.2014 р. №30 - без задоволення.

12.02.2014 р. Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято Постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №93-ЦД-1-Е (надалі - Постанова №93-ЦД-1-Е), якою за неподання інформації до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, накладено на ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковувана мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача-2 зі Скаргою від 27.02.2014 р. №54 на Постанову №93-ЦД-1-Е, за наслідками розгляду якої останній Рішенням від 08.04.2014 р. №466 (надалі - Рішення №466) залишив без змін Постанову №93-ЦД-1-Е, а скаргу від 27.02.2014 р. №54 - без задоволення.

Вважаючи, зазначені вище Постанову №93-ЦД-1-Е, Постанову №24-ЦД-1-Е, Рішення №465 та Рішення №466 такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги прийшов до висновку, що Постанову №24-ЦД-1-Е, та як наслідок Рішення №465, винесено протиправно, оскільки відповідачем пропущено строк для застосування такої адміністративно-господарської санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно до положень ст.250 ГК України, а тому, вони підлягають скасуванню. Разом з тим Постанова №93-ЦД-1-Е визнана судом правомірною та обґрунтованою, таким чином відповідачем-2 було обґрунтовано прийнято Рішення №466.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.01.2012 р. до Наглядової ради ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" звернувся акціонер ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" ОСОБА_2 із заявою, в якій просив надати протоколи за наслідками голосування по всіх пунктах порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, що відбулися 25.01.2012 р.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1 - 3, 5 - 11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону.

Протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства та печаткою товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не було надано доказів того, що ним надавалась ОСОБА_2 запитувана ним інформація та документи, згідно Заяви від 25.01.2012 р. зазначена обставина не заперечується сторонами по справі

Статтею 2 Господарського кодексу України встановлено, що учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема суб'єкти господарювання та органи державної влади.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять, зокрема, організаційно-господарські відносини, які складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Частинами 2, 4 статті 166 Господарського кодексу України визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює відповідний орган державної влади - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а форми державного регулювання ринку цінних паперів, порядок здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів суб'єктами господарювання та відповідальність них суб'єктів за порушення правил зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законодавчими актами.

Згідно ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Стаття 239 Господарського кодексу України містить невичерпний перелік адміністративно-господарських санкцій, до яких належить адміністративно-господарський штраф.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК України, за змістом якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення , але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, оскільки за своєю правовою сутністю фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, то при вирішенні питання правомірності застосування до відповідача адміністративно-господарської санкції, слід керуватися приписом статті 250 ГК України. При цьому варто зазначити, що адміністративно-господарська санкція, як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а тому установлений статтею 250 ГК України строк адміністративно-господарської санкції застосовується при їх реалізації і не має безпосереднього відношення до строку звернення до суду, передбаченого іншими нормативно-правовими актами.

Адміністративна відповідальність юридичних осіб на відміну від адміністративної відповідальності фізичних осіб наразі не врегульована кодифікованим нормативним актом, тоді як відповідні норми містяться у різних законах України, що регулюють відносини у певних сферах господарювання, зокрема, у Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

При цьому накласти фінансові санкції згідно ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Комісія може в межах перебачених ст. 250 ГК України строків, тоді як звернутися до суду за їх примусовим стягненням Комісія може згідно строків звернення до суду, визначених процесуальним законодавством.

Глава 27 Господарського кодексу України являється єдиним законодавчим актом, що містить загальні положення щодо притягнення суб'єктів господарювання (в тому числі тих, що наділені правами юридичної особи) до відповідальності за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України.

Враховуючи ту обставину, що ненадання ОСОБА_2 запитуваної інформації та документів мало місце в січні 2012 р., а адміністративну-господарську санкцію у вигляді Постанови №24-ЦД-1-Е застосовано в січні 2014 р., суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем-1 пропущено строк для застосування такої адміністративно-господарської санкції.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість Постанови №24-ЦД-1-Е та Рішення №465 з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, вони підлягають скасуванню.

Відносно правомірності Постанови №93-ЦД-1-Е та Рішення №466, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо їх обгрунтованості зважаючи на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.11.2013 р. до ПАТ "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" звернувся ОСОБА_2 із заявою вх. №230, в якій просив надати (в т.ч. для ознайомлення) інформацію (у вигляді документів) про акціонерне товариство, передбачену ч.4 ст.78 та п.16 ч.1 ст.77 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно п.16 ч.1 ст.77 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство зобов'язане зберігати, зокрема, особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства.

Положеннями ч.1, 4 ст. 78 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1 - 3, 5 - 11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 цього Закону.

На вимогу акціонера або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку акціонерне товариство надає перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції товариства.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звертався до позивача із заявою від 15.11.2013 р. (вх. №241 від 19.11.2013 р.), в якій просив надати документи відповідно до Заяви від 08.11.2013 р. вх.№230.

Однак, у відповідь на Заяву від 08.11.2013 р. вх.№230 позивач Листом від 20.11.2013 р. №260 повідомив "Акціонеру ПАТ "Київське спец. РБТ ОСОБА_2", що нового реєстру власників цінних паперів немає, інформацію щодо афілійованих фізичних та юридичних осіб товариства можна отримати, звернувшись до зберігача - АТ "Брокбізнесбанк", а також зазначив, що особливої інформації щодо акціонерного товариства в частині зміни власників, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства немає.

Так, Згідно п. 1 гл.1 р. П Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 03.12.2013 №2826 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2180/24712 (далі - Положення № 2826) обов'язок здійснювати розкриття особливої інформації, передбаченої цим Положенням, поширюється на емітентів цінних паперів з дати, наступної за датою реєстрації Комісією першого випуску цінних паперів.

П. 5 гл. 1 р. П Положення № 2826 передбачає, що розкриття особливої інформації має здійснюватись шляхом оприлюднення у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування в офіційному друкованому виданні, розміщення на сторінці в мережі Інтернет та подання до Комісії.

Розкриття особливої інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії здійснюється протягом одного робочого дня після дати вчинення дії, але не пізніше 10.00 години другого робочого дня після дати вчинення дії

Відповідно до п 7 гл.1 р.П Положення №2826 відомості про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій, складаються за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення.

Датою вчинення дії вважається дата отримання емітентом інформації від особи, яка здійснює облік права власності на акції емітента у депозитарній системі України, або дата отримання емітентом інформації від власників акцій відповідно до статті 65 Закону України "Про акціонерні товариства".

Тобто відповідна інформація була ним отримана не пізніше 15.11.2013.

При цьому, повідомлення про відсутність в ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» запитуваної інформації було надано акціонеру у відповідь на вищевказаний запит акціонера листом №260 від 20.11.2013, тобто на дату, коли товариство володіло запитуваною інформацією.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами відповідача-1, що ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» свідомо ухилилось від надання акціонеру запитуваної ним інформації.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначає, що позивачем не було виконано вимоги ст.78 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому відповідачем-1 було правомірно застосовано до позивача адміністративну-господарську санкцію у вигляді Постанови №93-ЦД-1-Е.

Враховуючи те, що Постанова №93-ЦД-1-Е визнана судом першої інстанції правомірною та обґрунтованою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем-2 було обґрунтовано прийнято Рішення №466.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку та Публічного акціонерного товариства "Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 03 лютого 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.