Ухвала суду № 42560481, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 2а/0470/4253/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілм»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року

за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілм» про накладання арешту на кошти відповідача та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ДПС) звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілм» (далі по тексту - ТОВ «Мілм») про накладання арешту на кошти відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року адміністративний позов задоволено частково, накладено арешт на кошти ТОВ «Мілм» на рахунках у банках вказаного платника податків.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції,ТОВ «Мілм» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм процесуального права, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.03.2012 року працівниками податкового органу згідно із направленням на проведення перевірки від 08.10.2012 року, виданого на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України згідно постанови СО НМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 22.02.2012 у кримінальній справі №99116401, та наказу №277 від 14.03.2012 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мілм" здійснено вихід за фактичною адресою місцезнаходження ТОВ «Мілм» для проведення перевірки.

Директору ТОВ «Мілм» вручено копію наказу та пред'явлено направлення на перевірку, який після ознайомлення з документами відмовився від допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, про що складено Акт №2/23-2/20228840 від 14.03.2012 р. та Акт №151/23-2/20228840 від 14.03.2012 р.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірки регламентована ст. 81 ПК України.

За правилами, передбаченими п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, встановлених у цій нормі документів.

Абзацом 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України).

Відповідно до абзаців 7-8 п. 81.1 ст. 81 ПК України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

В силу викладеного є підстави вважати, що приписи пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України поширюються на випадки застосування арешту майна платника податків у разі: або відмови від проведення документальної перевірки, або недопуску до перевірки будь-якого виду, якщо для такої перевірки передбачено застосування процедури допуску.

Матеріалами справи підтверджується, що з направленнями та наказом про проведення перевірки директор ТОВ «Мілм» ознайомлений у передбаченому законом порядку.

Підставою для звернення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Мілм» у даній справі стала відмова останнього від проведення та недопуск до перевірки посадових осіб податкового органу.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілм» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова