Ухвала суду № 42559702, 21.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 р.Справа № 816/4545/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Золотоніської об'єднаноої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2014р. по справі № 816/4545/14

за позовом Золотоніської об'єднаноої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області

до Товариства з додатковою відповідальністю "Пальмірський цукровий завод" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійноекстракційний завод Прилуки" третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд"

про визнання правочинів недійсними, стягнення в дохід держави коштів та майна,

ВСТАНОВИЛА:

Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі по тексту - позивач, Золотоніська ОДПІ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Пальмірський цукровий завод" (далі по тексту -ТДВ "Пальмірський цукровий завод") , Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійноекстракційний завод "Прилуки" (далі по тексту -ТОВ "Олійноекстракційний завод "Прилуки"), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (далі по тексту - ТОВ "Кернел-Трейд"), про визнання правочинів недійсними, стягнення з ТОВ "Пальмірський цукровий завод" в дохід держави коштів в розмірі 56 422 536 грн. 70 коп., стягнення з ТОВ "Олійноекстракційний завод "Прилуки" одержаного за договорами купівлі-продажу майна.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року по справі №816/4545/14 провадження у справі за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Пальмірський цукровий завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійноекстракційний завод "Прилуки", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про визнання правочинів недійсними, стягнення в дохід держави коштів та майна закрито.

Не погодившись із даною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року по справі №816/4545/14, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з приписів п.1 ч. 1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір зводиться до вирішення загальних питань про правомірність дій суб'єктів господарювання в ході укладення та виконання господарських договорів і не стосується питань сплати, за наслідками укладення таких договорів, податків чи обов'язкових платежів, а отже, не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно ч.2 ст. 4 КАС України, поширюється на всі публічно правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 4 частини 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає, що відповідач є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ, його наділено владними управлінськими функціями та здійснює делеговані державою повноваження.

Так, колегія суддів вказує на те, що контроль за дотримання платниками податків вимог Податкового законодавства, відповідно до норм Податкового кодексу України, покладено на органи державної податкової служби.

Функції органів контролюючих органів визначено статтею 19-1 Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункту 19-1.1.2. вказаної статті, контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; згідно з підпунктом 19-1.1.35. - вживають заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству; відповідно до 19-1.1.45. звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі здійснення своїх повноважень, Золотоніською ОДПІ виявлено порушення платником податків вимог Податкового законодавства, а саме: укладання відповідачами правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, так як спрямовані на несплату податку на додану вартість, у зв`язку з чим, податковий орган звернувся до суду про визнання правочинів недійсними, стягнення з ТОВ "Пальмірський цукровий завод" в дохід держави коштів в розмірі 56 422 536 грн. 70 коп., стягнення з ТОВ "Олійноекстракційний завод "Прилуки" одержаного за договорами купівлі-продажу майна.

Відповідно до п.п. 20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 228 ЦК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI) у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дану справу за позовом Золотоніської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області про визнання правочинів недійсними, стягнення з ТОВ "Пальмірський цукровий завод" в дохід держави коштів в розмірі 56 422 536 грн 70 коп., стягнення з ТОВ "Олійноекстракційний завод "Прилуки" одержаного за договорами купівлі-продажу майна належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, наявність практики розгляду справ за позовами органів державної податкової служби про застосування наслідків нікчемного правочину та про стягнення коштів за нікчемними правочинами в порядку адміністративного судочинства підтверджено, зокрема, постановою Верховного суду України від 18.11.2014 року, в якій зазначено, що колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 215,228 ЦК та статті 208 ГК при вирішенні питання щодо правомірності стягнення в дохід держави коштів за недійсним правочином.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі у відповідності до п.1 ч. 1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, серед іншого, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року по справі №816/4545/14 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 року по справі №816/4545/14 -скасувати.

Справу за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Пальмірський цукровий завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійноекстракційний завод Прилуки" третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про визнання правочинів недійсними, стягнення в дохід держави коштів та майна направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 26.01.2015 р.