Ухвала суду № 42559665, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16854/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Недержавної некормеційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, до якої приєднався адвокат ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Ради адвокатів міста Києва до Недержавної некормеційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України " в особі Ради адвокатів України про визнання нечинними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Рада адвокатів міста Києва, звернулася до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням подальших уточнень, просить:

1) визнати нечинним рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування" з моменту прийняття;

2) визнати нечинним рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України" з моменту прийняття;

3) визнати нечинними пункти 2 та 3 рішення Ради адвокатів України від 24 жовтня 2014 року №166 в частині участі у конференції адвокатів, відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного державного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом акта звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення згідно доданого списку, з моменту прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року позов задоволено частково.

1. Визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування" в частині доповнення пункту 2 Положення, після підпункту 2.20., новим підпунктом 2.22. такого змісту: "2.22. Наслідком несплати адвокатом у встановлений строк щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування - джерела фінансування ведення Єдиного реєстру адвокатів України, є перехід відомостей про нього в стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту НААУ, обробка і підтримка яких адміністратором ЄРАУ не здійснюється. Такий адвокат не має права приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, у зв'язку із відсутністю даних про нього в ЄРАУ." (пункт 8 змін).

2. Визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України" в частині:

- викладення пункту 4.12. Порядку у такій редакції: "4.12. Внесення відомостей до ЄРАУ та будь-яких змін до них, надання адвокату трансферного витягу відбувається, виключно за умови сплати адвокатом щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, у тому числі на умовах розстрочення. У випадку несплати адвокатом щорічного внеску на реалізацію адвокатського самоврядування, внесення відомостей про нього до ЄРАУ та будь-яких змін до них не здійснюється, а раніше внесені дані стають неактивними та невидимими до моменту сплати заборгованості. При цьому, такий адвокат не має права приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, у зв'язку із відсутністю даних про нього в ЄРАУ.";

- доповнення Порядку пунктами 4.13 та 4.14 наступного змісту: "4.13. Неперерахування, або неповне перерахування радою адвокатів регіону, отриманих від адвоката внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на рахунок Національної асоціації адвокатів України у встановленому розмірі, є підставою для не підтвердження адміністратором Другого рівня відомостей про такого адвоката в ЄРАУ, внесених адміністратором Першого рівня та переведення таких відомостей до статусу неактивних та невидимих, для користувачів офіційного веб-сайту НААУ. 4.14. Витяг з ЄРАУ щодо такого адвоката не може бути сформовано та видано.";

- доповнення Порядку пунктом 4.17 в частині останнього речення цього пункту наступного змісту: "…Після чого, адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомості у ЄРАУ про адвокатів, які не сплатили щорічний внесок або інформація про сплату яких не підтверджена радою адвокатів регіону, переводяться у стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту НААУ.".

- доповнення пункту 6.2. статті 6 Порядку словами "6.2…, за винятком випадків, передбачених цим Порядком" (підпункти "є", "ж" пункту 9 змін).

3. Визнано протиправним та скасовано пункти 2 та 3 рішення Ради адвокатів України від 24 жовтня 2014 року №166 "Про скликання конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва" в частині участі у конференції адвокатів, відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного державного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом акту звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення згідно доданого списку.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Недержавної некормеційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, до якої приєднався адвокат ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, таким чином в даному випадку справа переглядається в частині задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, керуючись статтями 17, 55, 58 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положенням про Раду адвокатів України, Рада адвокатів України вирішила, зокрема, пункт 2 Положення, після підпункту 2.20., доповнено новими підпунктами 2.21. та 2.22. такого змісту: "2.21. Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення порядку та строків сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування не звільняє його від сплати такого внеску. 2.22. Наслідком несплати адвокатом у встановлений строк щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування - джерела фінансування ведення Єдиного реєстру адвокатів України, є перехід відомостей про нього в стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту НААУ, обробка і підтримка яких адміністратором ЄРАУ не здійснюється. Такий адвокат не має права приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, у зв'язку із відсутністю даних про нього в ЄРАУ.".

Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України", беручи до уваги невиконання деякими адвокатами своїх обов'язків щодо сплати щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, які включають фінансування технічної підтримки їх особистих, як адвокатів, відомостей в Єдиному реєстру адвокатів України, керуючись статтями 17, 55, 58 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положенням про Раду адвокатів України, Рада адвокатів України вирішила, зокрема, пункт 4.12. викладено у такій редакції:"4.12. Внесення відомостей до ЄРАУ та будь-яких змін до них, надання адвокату трансферного витягу відбувається, виключно за умови сплати адвокатом щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, у тому числі на умовах розстрочення. У випадку несплати адвокатом щорічного внеску на реалізацію адвокатського самоврядування, внесення відомостей про нього до ЄРАУ та будь-яких змін до них не здійснюється, а раніше внесені дані стають неактивними та невидимими до моменту сплати заборгованості. При цьому, такий адвокат не має права приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, у зв'язку із відсутністю даних про нього в ЄРАУ."; також доповнено Порядок пунктами 4.13.- 4.17. наступного змісту: "4.13. Неперерахування, або неповне перерахування радою адвокатів регіону, отриманих від адвоката внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на рахунок Національної асоціації адвокатів України у встановленому розмірі, є підставою для не підтвердження адміністратором Другого рівня відомостей про такого адвоката в ЄРАУ, внесених адміністратором Першого рівня та переведення таких відомостей до статусу неактивних та невидимих, для користувачів офіційного веб-сайту НААУ. 4.14. Витяг з ЄРАУ щодо такого адвоката не може бути сформовано та видано. Також, доповнення Порядку пунктом 4.17. Ради адвокаті регіонів протягом трьох робочих днів повертають Акт звірки із внесеними до нього іншими відомостями та підтверджуючими їх документами, у тому числі що свідчать про здійснення відповідних перерахувань на рахунок НААУ. Акт звірки вважається прийнятим у редакції НААУ у разі його неповернення у визначений цим пунктом Порядку строк. Після чого, адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомості у ЄРАУ про адвокатів, які не сплатили щорічний внесок або інформація про сплату яких не підтверджена радою адвокатів регіону, переводяться у стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту НААУ.". та Пункт 6.2. статті 6 Порядку доповнено словами "6.2…, за винятком випадків, передбачених цим Порядком;".

Відповідно до пунктів 1-3 рішення Ради адвокатів України від 24 жовтня 2014 року №166 "Про скликання конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва" Рада адвокатів України вирішила:

1) скликати конференцію адвокатів міста Києва з метою обрання делегатів З'їзду, розгляду та затвердження звітів адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та висновків ревізійної комісії адвокатів регіону, представника адвокатів регіону у складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, представника адвокатів регіону у складі Ради адвокатів України; затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону;

2) встановити квоту представництва делегатів на конференцію - 1 делегат від 10 адвокатів, адреси робочого місця та відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України у місті Києві, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом 4.16 акту звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей ЄРАУ станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення;

3) делегатами з правом голосу є члени органів адвокатського самоврядування регіону, відомості про яких включені до ЄРАУ з адресою робочого місця у місті Києві, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом 4.16 акту звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей ЄРАУ станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення, на яких покладається організаційно-технічне забезпечення конференції та які звітують перед конференцією відповідно до частини п'ятої статті 47 Закону.

Позивач вважає вказані рішення незаконними та такими, що суперечать Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскільки внесені відповідачем зміни до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України стали підставою для виключення адвокатів з Єдиного реєстру адвокатів України шляхом переведення відомостей про них у стан неактивних та невидимих, порушують права адвокатів щодо забезпечення функцій захисту у кримінальних справах та участі в адвокатському самоврядуванні.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Щодо можливості розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що у межах спірних правовідносин відповідач виконує публічно-правові функції і діє як суб'єкт владних повноважень, дана справа є справою адміністративної юрисдикції функції та підлягає вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, що не оспорюється сторонами по справі.

Щодо правомірності оскаржуваних рішень, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про скасування в частині їх положень.

Відповідно до п.3 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське самоврядування - це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-сциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Радою адвокатів України 04 та 05 липня 2014 року було проведено чергове засідання Ради адвокатів України та на даному засіданні Ради адвокатів України були ухвалені оскаржувані позивачем рішення. Колегія суддів частково погоджується з доводами позивача, що вказані рішення є незаконними, оскільки на їх підставі були протиправно виключені відомості про адвокатів із Єдиного державного реєстру адвокатів України.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання , зберігання , обліку та надання інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України , адвокатів іноземних держав, про обрані адвокатами організаційні форми та інше. Внесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Позивач зазначає, що до нього звернулись адвокати м. Києва та повідомили, що втручання в систему Єдиного реєстру адвокатів України, призвело до того, що інформація щодо адвокатів України не відображається для зовнішніх користувачів на сайті Національної асоціації адвокатів України, у тому числі для інформування органів досудового розслідування та судів.

Оскільки, згідно статті 45 Кримінального процесуального кодексу України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Відповідно до Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, який затверджений Радою адвокатів України, інформація про кожного адвоката України проводиться подвійним записом - на першому рівні регіональною радою адвокатів (первинне унесення) , на другому рівні Радою адвокатів України (підтвердження).

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

До повноважень Ради адвокатів України належить затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ухвалене рішення Ради адвокатів України №75 «Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування» від 4-5 липня 2014 року є незаконним та таким, що порушує права адвокатів, оскільки згідно змісту внесених відповідачем змін вказує, що у разі: 1) несплати адвокатом у встановлений строк щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, 2) неперерахування, або неповного перерахування радою адвокатів регіону, отриманих від адвоката внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на рахунок Національної асоціації адвокатів України (далі по тексту - НААУ) у встановленому розмірі; 3) неповернення радою адвокатів регіону акта звірки між НААУ та відповідною радою регіону щодо сплати адвокатами щорічних внесків, відомості про таких адвокатів, які містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі по тексту - ЄРАУ), переходять в стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту НААУ.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги доводи позивача, що перехід відомостей про адвоката в стан неактивних та невидимих позбавляє права адвоката приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, в тому числі конференціях та з'їзді адвокатів, нівелює облік та надання відкритої і достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, а також створює перешкоди у здійсненні професійних обов'язків, зокрема в частині виконання функцій захисника у кримінальному процесі.

Крім того, суд першої інстанції правомірно зазначає, що відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Разом з тим, внесені зміни дають можливість відповідачу виключати отримання користувачами офіційного веб-сайту НААУ даних про адвокатів без застосування процедури дисциплінарного провадження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування" в частині доповнення пункту 2 Положення, після підпункту 2.20., новим підпунктом 2.22., рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України" в частині: викладення пункту 4.12. Порядку у новій редакції, доповнення Порядку пунктами 4.13 та 4.14, доповнення Порядку пунктом 4.17 в частині останнього речення цього пункту та доповнення пункту 6.2. статті 6 Порядку, є протиправними та мають бути скасовані.

Разом з тим, що стосується решти положень рішень Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування" та від 4-5 липня 2014року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України", то суд першої інстанції правомірно зазначає, що позивачем не доведено, що вони суперечать приписам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" чи іншим актам чинного законодавства.

Посилання апелянта на ту обставину, що оспорюваними рішеннями Ради адвокатів України не порушені, права та інтереси Позивача - Ради адвокатів міста Києва (юридичної особи), а тому відсутні жодні підстави для задоволення позову, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до статі 48 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів міста Києва звернулась до суду, як орган адвокатського самоврядування, який представляє адвокатів регіону, і з метою забезпечення гарантій адвокатської діяльності та захисту професійних прав адвокатів міста Києва.

Відповідно до п. п. 1, 7 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позивач: представляє адвокатів регіону; сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 44 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», одним з завдань адвокатського самоврядування, є забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на момент звернення до суду та розгляду справи, позивач виконував функції вищого органу адвокатського самоврядування в місті Києві.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

За правилами цієї статті право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013 у справі № К/9991/45911/12

Посилання апелянта на наявність текстових збігів в оскаржуваній постанові та статті ОСОБА_3 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки значна більшість досліджуваного тексту в рішенні суду, статті та позовній заяві з додатками до неї, містить цитати статей Законів та нормативно-правових актів, а тому схожість текстів в цій частині зрозуміла.

Крім того, посилання апелянта на розбіжність між даними про адвокатів ЄРАУ першого та другого рівнів більше ніж 3 тисячі осіб лише підтверджує ту обставину, що оскаржувані пункти рішення позбавляють права адвоката приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, так як виключають можливість отримання користувачами офіційного веб-сайту НААУ даних про адвокатів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Недержавної некормеційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, до якої приєднався адвокат ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 03 лютого 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.