Постанова № 42559513, 04.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2015 р. Справа№ 910/20392/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. (суддя Полякова К.В.) у справі № 910/20392/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«ВУСО»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий

альянс»

про стягнення страхового відшкодування

за участю представників сторін:

від позивача: Галатенко Є.Є. (довіреність № ГН-13-Ю від 02.01.2015р.);

від відповідача (скаржник): Мельник О.П. (довіреність № 123/2015 від 02.01.2015р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» 32 385, 68 грн. сплаченого страхового відшкодування та 1 827 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 19.12.2014р. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», у якій, позивач просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. по справі № 910/20392/14 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «СК «ВУСО» в особі представника Винокурова О.В. до ПАТ «Європейський страховий альянс» частково відмовити, та постановити нове, з урахуванням вимог визнаних відповідачем.

З рішенням суду позивач не погоджується та вважає, що дане рішення було винесено судом з порушенням вимог процесуального та матеріального права України, умов договору страхування (неповно з'ясовано обставини, що мають значення для винесення рішення та була допущена невідповідність висновків обставинам справи) існують суттєві розбіжності та невідповідність фактів суті спору.

З посиланням на умови договору КАСКО ПАТ «СК «ВУСО» п. 12.5.1, яким передбачено що кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунку СТО, рекомендованої страховиком, а також на положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та долучений позивачем до справи висновок експерта № 12/8/84 від 30.08.2012р. за яким вартість відновлювального ремонту складає 29 981, 93 грн., відповідачем визнано суму відшкодування за мінусом франшизи за полісом в розмірі 1 000 грн., тобто 28 981, 93 грн..

Оскільки, за твердженнями скаржника, сума позову в повній мірі не обґрунтована, то позовні вимоги не підлягають повному задоволенню.

Позивачем (ПАТ «Страхова компанія «ВУСО») суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований за вх. суду № 09-11/947/15 від 23.01.2015р.) у якому відхиляються доводи апеляційної скарги, оскільки в матеріалах справи наявні два звіти (автотоварознавчі дослідження), які містять дані щодо вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, а реальним підтвердженням виплати сум страхового відшкодування страхувальнику є платіжні доручення.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що на умовах укладеного 24.04.2012р. між ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», як страховиком та Кондратенком Дмитром Валерійовичем, як страхувальником, договору добровільного страхування наземного транспорту № 496059-02-10-01 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 33 385, 68 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої застрахованому транспортному засобу ЗАЗ TF69YO, державний номер АН 9093 НР внаслідок ДТП, що сталась 17.07.2012р..

Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 9039320 (аркуш справи 10-11) підтверджено настання ДТП 17.07.2012р. - зіткнення за участю автомобіля Toyota Avensis, номерний знак АА 5854 АР, яким керував Сухан Василь Васильович з автомобілем ЗАЗ TF69YO, державний номер АН 9093 НР, під керуванням Кондратенка Дмитра Валерійовича та автомобілем Ssang Yong Actyon A, номерний знак АІ 0851 СО, яким керував Нагорняк Ілля Михайлович.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Суханом В.В. вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10.08.2012р. справа № 3/2604/5140/2012.

За страховим випадком - ДТП що сталась 17.07.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 3265-02 від 17.09.2012р. та додатку до страхового акту № 1 від 26.12.2012р. по договору страхування визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 33 385, 68 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжними дорученнями № 11546 від 17.09.2012р., № 15589 від 26.12.2012р..

Загальний розмір виплаченої за договором матеріальної шкоди (в сумі 33 385, 68 грн.), завданої власнику транспортного засобу ЗАЗ TF69YO, державний номер АН 9093 НР в результаті його пошкодження при ДТП, підтверджений висновком експерта № 12/8/84 від 30.08.2012р. та розрахунком вартості відновлювального ремонту прихованих пошкоджень № 12/12/425 від 18.12.2012р.. Відповідно до висновку за № 12/8/84 від 30.08.2012р., що складений судовим експертом Крутих Е.А. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 29 981, 93 грн., а за розрахунком вартості відновлювального ремонту прихованих пошкоджень № 12/12/425 від 18.12.2012р. визначено вартість відновлювального ремонту прихованих пошкоджень з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в сумі 4 452, 47 грн..

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Toyota Avensis, номерний знак АА 5854 АР підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10.08.2012р..

Згідно наявного в матеріалах справи витягу (аркуш справи 58) підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль Toyota Avensis, номерний знак АА 5854 АР, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ЗАЗ TF69YO, державний номер АН 9093 НР, взято на страхування ПАТ «Європейський страховий альянс» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/5003929.

Відповідальність страховика, яким укладено з винною особою договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначена спеціальним законом.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Виходячи з наведених положень закону, відповідач, як страховик винної особи, має право здійснювати виплату страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу на користь особи, яка сплатила страхове відшкодування за договором майнового страхування (тобто за договором добровільного страхування), а позивач вправі вимагати здійснення такої виплати на свою користь, оскільки сплатив страхове відшкодування потерпілому на умовах укладеного договору добровільного страхування.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ЗАЗ TF69YO, державний номер АН 9093 НР відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/5003929), а до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 496059-02-10-01 від 24.04.2012р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Європейський страховий альянс» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль ЗАЗ TF69YO, державний номер АН 9093 НР.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, відповідач, будучи особою відповідальною за заподіяний збиток та враховуючи, що його відповідальність визначена нормами спеціального закону в силу укладення ним договору обов'язкового страхування із заподіювачем шкоди, керується положеннями зазначеними закону при настанні страхового випадку у зв'язку із зверненням до нього за виплатою передбаченою договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством ...

Висновком № 12/8/84 від 30.08.2012р. експертного автотоварознавчого дослідження та розрахунком вартості відновлювального ремонту прихованих пошкоджень № 12/12/425 від 18.12.2012р. підтверджено вартість матеріального збитку по факту нанесення пошкоджень автомобілю з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 34 434, 40 грн..

Сума заявлена до стягнення з відповідача (32 385, 68 грн.) є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП за вирахуванням франшизи (1000 грн.), натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

На користь свого страхувальника позивач виплатив суму страхового відшкодування визначену згідно погоджених договором добровільного страхування умов, і така складає 33 385, 68 грн..

Положення закону (ст. 993 ЦК України, 27 Закону України «Про страхування») передбачають обмеження по розміру збитків, право на вимогу яких переходить до страховика і такий розмір обмежується фактичними витратами страхової компанії, тобто саме розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.

Витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування підтверджені по розміру збитків, завданих транспортному засобу - автомобілю ЗАЗ TF69YO, державний номер АН 9093 НР у ДТП 17.07.2012р., що визначений у висновку № 12/8/84 від 30.08.2012р. експертного автотоварознавчого дослідження та розрахунку вартості відновлювального ремонту прихованих пошкоджень № 12/12/425 від 18.12.2012р., а фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування своєму страхувальнику є меншими (виплачено страхове відшкодування 33 385, 68 грн., оцінена шкода - 34 434, 40 грн.), відповідно, саме в межах зазначеного розміру збитку можуть бути заявлені до стягнення з відповідача.

Дані висновку автотоварознавчого дослідження та розрахунку вартості відновлювального ремонту прихованих пошкоджень, які складені на замовлення страхової компанії не спростовані іншими доказами, відповідно є належним доказом розміру збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що завданий застрахованому позивачем автомобілю у ДТП 17.07.2012р., а надані до матеріалів справи рахунки № АПС-000937 від 06.08.2012р., № АПС-001238 від 06.11.2012р. підтверджують витрати на проведення ремонтних робіт та технічного обслуговування автомобіля внаслідок отриманих пошкоджень по сумі 33 385, 68 грн. за якими здійснено виплату страхового відшкодування позивачем на користь потерпілого.

Згідно відомостей вміщених у витягу з бази даних МТСБУ, за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/5003929) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн..

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно на користь позивача стягнуто суму 32 385, 68 грн. (33 385, 68 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена оцінювачем в межах фактичних виплат страховика) - 1000 грн. розмір франшизи за полісом АВ/5003929), що відповідно спростовує доводи апеляційної скарги з приводу необґрунтованості суми позову у даній справі.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду у даній справі ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2014 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014р. у справі № 910/20392/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/20392/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала