Рішення № 42557471, 21.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015Справа № 910/19316/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія»

до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Кредобанк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «М-Трейд»

про стягнення коштів у розмірі 1 000,00 грн.

Головуючий суддя Нечай О.В.

суддя Літвінова М.Є.

суддя Князьков В.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Гурина А.Б., за довіреністю

від відповідача: Гіленко А.М., за довіреністю

від третьої особи -1 : Крук Б.М.. за довіреністю

від третьої особи - 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - третя особа - 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «М-Трейд» (далі - третя особа - 2) про стягнення коштів в розмірі 17 200 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/19316/14, залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «М-Трейд» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 03.10.2014 р.

30.09.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

01.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи - 1 були подані письмові пояснення.

03.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи - 2 було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 03.10.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 03.10.2014 р. представник відповідача з'явився, подав відзив на позовну заяву та клопотання про витребування нових доказів.

У судове засідання 03.10.2014 р. представники третьої особи - 1 з'явились.

У судове засідання 03.10.2014 р. представник третьої особи - 2 не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 03.10.2014 р. клопотання представника третьої особи - 2 про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Розгляд клопотання представника відповідача про витребування нових доказів відкладено судом до наступного судового засідання.

Враховуючи те, що третя особа - 2 не виконала вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.09.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/19316/14, а також у зв'язку із задоволенням судом клопотання представника третьої особи - 2 про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 22.10.2014 р.

У судове засідання 22.10.2014 р. представники позивача, відповідача та третьої особи - 1 з'явились, представник третьої особи - 2 не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 22.10.2014 р. клопотання представника відповідача про витребування нових доказів, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Враховуючи те, що третя особа - 2 не виконала вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.09.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/19316/14, а також у зв'язку необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 05.11.2014 р.

03.11.2014 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи - 2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

04.11.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи - 1 було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 05.11.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 05.11.2014 р. представники відповідача та третьої особи - 1 з'явились, представник третьої особи - 2 не з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.11.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/19316/14.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 05.11.2014 р. розгляд справи № 910/19316/14 доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., суддя Літвінова М.Є., суддя Князьков В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р., справа № 910/19316/14 була прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., суддя Літвінова М.Є., суддя Князьков В.В., розгляд справи призначено на 10.12.2014 р.

28.11.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

01.12.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

09.12.2014 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи - 2 надійшли письмові пояснення.

У судове засідання 10.12.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи.

У судове засідання 10.12.2014 р. представники відповідача та третьої особи - 1 з'явились, представник третьої особи - 2 не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 10.12.2014 р. клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що представник третьої особи - 2 у судове засідання 10.12.2014 р. не з'явився, розгляд справи було відкладено на 15.01.2015 р.

13.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

У судове засідання 15.01.2015 р. представники позивача, відповідача та третьої особи - 1 з'явились, представник третьої особи - 2 не з'явився.

Враховуючи те, що представник третьої особи - 2 у судове засідання 15.01.2015 р. не з'явився, розгляд справи було відкладено на 21.01.2015 р.

19.01.2015 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 21.01.2015 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги, з урахуванням поданої ним заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 21.01.2015 р. з'явився, надав суду пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи - 1 у судове засідання 21.01.2015 р. з'явився, надав свої усні пояснення по суті спору.

Представник третьої особи - 2 у судове засідання 21.01.2015 р. не з'явився.

У судовому засіданні 21.01.2015 р. суд прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «М-Трейд» (далі - покупець, третя особа - 2) було укладено Договір поставки № 1403/2013 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю у встановлений строк товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно п. 6.3 Договору поставки ціна товару сплачується покупцем наступним чином:

- 10 % ціни товару, визначеної відповідно до умов п. 6.4. Договору поставки, а саме 3 667 323,41 грн., сплачується в строк до 28.03.2013 р., проте не пізніше ніж за два дні до дати відвантаження певної партії товару;

- 10 % ціни товару, визначеної відповідно до умов п. 6.4. Договору поставки, а саме 3 667 323,41 грн., сплачується в строк до 15.04.2013 р., проте не пізніше ніж за два дні до дати відвантаження певної партії товару;

- 80 % ціни товару, визначеної відповідно до умов п. 6.4. Договору поставки, а саме 29 338 587,32 грн. в строк до 01.03.2014 р.

Позивач зазначає суду про те, що 04.04.2013 р. Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - відповідач) на користь позивача було відкрито документарний безвідкличний, непокритий акредитив № -LCOUTG042013UAH з відстрочкою платежу.

Протягом квітня-травня 2013 року позивач здійснив передачу товару, обумовленого Договором поставки, а третьою особою - 2 було прийнято цей товар, що підтверджується накладними та актами приймання-передачі товару, на загальну суму 35 670 391,95 грн.

В період травня-вересня 2013 року третьою особою - 2 було повернуто продавцю частину товару вартістю 4 150 041,78 грн.

В подальшому, між сторонами було укладено низку Додаткових угод до Договору поставки, зокрема, у додатковій угоді № 4 від 01.10.2013 р. сторонами погоджено, що позивачем було поставлено третій особі товар на загальну вартість 31 520 350,17 грн.

Позивач зазначає, що враховуючи викладені обставини та суму оплат, здійснених третьою особою - 2 в процесі виконання Договору поставки в розмірі 7 334 646,82 грн., розмір акредитиву було зменшено до 24 185 703,35 грн.

24.02.2014 р. між позивачем та третьою особою - 2 було укладено Додаткову угоду № 5 до Договору поставки, якою, зокрема, було змінено порядок оплати ціни товару наступним чином:

- 7 334 646,82 грн. - сплачується до дати відвантаження товару і в строк до 24.05.2013 року;

- 24 185 703,35 грн. - сплачується у наступні строки:

2 485 703,35 грн. в строк до 28.03.2014 р.

7 000 000,00 грн. в строк до 30.04.2014 р.

14 700 000,00 грн. в строк до 15.05.2014 р.

27.03.2014 р. третьою особою - 2 було перераховано на користь позивача кошти в сумі 2 845 703,35 грн. поза межами акредитиву, а тому 28.03.2014 р. між позивачем та третьою особою - 2 було укладено Додаткову угоду № 6 до Договору поставки, якою сторони, зокрема, домовились здійснити відстрочені платежі за акредитивом в наступні терміни:

- 500 000,00 грн. - сплачується в строк до 30.05.2014 р.;

- 1 500 000,00 грн. - сплачується в строк до 27.06.2014 р.;

- 2 500 000,00 грн. - сплачується в строк до 24.07.2014 р.;

- 17 200 000,00 грн. - сплачується в строк до 14.08.2014 р.

06.05.2014 р. між позивачем та третьою особою - 2 було укладено Додаткову угоду № 7 до Договору поставки, якою змінено порядок оплати поставленої продукції, зокрема, сторони домовились про те, що покупець проводить оплату ціни товару шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми і ціни договору на банківський рахунок продавця. Платіжні реквізити продавця вказані в кінці тексту договору. Інші форми розрахунків (зустрічна поставка ТМЦ продукції; взаємозалік; інше) можливі за домовленістю сторін. Ціна товару сплачується покупцем наступним чином:

- 7 334 646,82 (сім мільйонів триста тридцять чотири тисячі шістсот сорок шість грн. 82 коп.) гривень сплачується до дати відвантаження товару і в строк до 24.05.2013 року;

- 2 485 703,35 (два мільйони чотириста вісімдесят п'ять тисяч сімсот три грн. 35 коп.) гривень - сплачується після відвантаження товару покупцю, що підтверджується Актами приймання-передачі товару, шляхом відкриття банком покупця на користь продавця документарного безвідкличного непокритого акредитиву що виконується шляхом відстроченого платежу в строк до 27.03.2014 року включно;

- 500 000,00 (п'ятсот тисяч грн. 00 коп.) гривень - сплачується після відвантаження товар покупцю, в строк до 30.05.2014 року включно;

- 1 500 000,00 (один мільйон п'ятсот тисяч грн. 00 коп.) гривень - сплачується після відвантаження товару покупцю в строк до 27.06.2014 року включно;

- 2 500 000,00 (два мільйони п'ятсот тисяч грн. 00 коп.) гривень - сплачується після відвантаження товару покупцю в строк до 24.07.2014 року включно;

- 17 200 000,00 (сімнадцять мільйонів двісті тисяч грн. 00 коп.) гривень - сплачується після відвантаження товару покупцю в строк до 14.08.2014 року включно.

Крім того, пунктом 6.5 Додаткової угоди № 7 до Договору поставки сторони обумовили, що покупець зобов'язується забезпечити надання банком покупця - Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі - відповідач, гарант) банківської гарантії платежу для забезпечення виконання платіжних зобов'язань третьої особи - 2 за поставлений позивачем товар.

22.05.2014 р. відповідачем було надано позивачу гарантію платежу 59PG052014UAH (далі - Гарантія), відповідно до умов якої відповідач взяв на себе безвідкличне зобов'язання виплатити позивачу будь-яку суму, що не перевищує 21 700 000,00 грн. протягом 7 робочих днів після отримання від позивача оригіналу письмової вимоги бенефіціара із зазначенням в ній номеру та дати цієї гарантії, що містить посилання на номер і дату Договору поставки і містить твердження про те, що сума, яку позивач вимагає сплатити, має бути сплачена позивачу у зв'язку з тим, що:

а) позивач поставив третій особі - 2 товар відповідно до умов Договору поставки, і

б) позивач не одержав оплати від третьої особи - 2 за отриманий товар в належному розмірі і в строки, як це передбачено умовами Договору поставки, з посиланням на пункти Договору поставки, виконання яких третя особа - 2 порушила, і будуть вказані обставини, що сталися (надалі - Вимога платежу).

Згідно з умовами Гарантії вимога платежу має бути викладена українською мовою та підписана уповноваженою особою - керівником/особою, яка виконує його обов'язки, та скріплена печаткою позивача та має бути надана через обслуговуючого бенефіціара банк - Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - третя особа - 1), який підтвердить шляхом надсилання автентичного SWIFT- повідомлення формату МТ799 на SWIFT адресу гаранта, отримання вимоги платежу від позивача та надсилання оригіналу вимоги платежу реєстрованим поштовим відправленням або кур'єрською поштою на адресу відповідача.

Позивач зазначає суду про те, що третьою особою - 2 були належним чином виконані зобов'язання за Договором поставки, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, по здійсненню платежів на суму 500 000,00 грн., 1 500 000,00 грн. та 2 500 000,00 грн., проте, останній платіж на суму 17 200 000,00 грн. у встановлений Договором поставки строк, до 14.08.2014р., виконано не було.

З огляду на вищенаведене, 15.08.2014 р. позивач через третю особу - 1 подав оригінал письмової вимоги до відповідача про здійснення платежу № 15/08 від 15.08.2014 р. на суму 17 200 000,00 грн. із зазначенням в ній номеру та дати Гарантії, посиланням на номер і дату Договору поставки та поясненнями щодо настання гарантійного випадку.

19.08.2014 р. третьою особою - 1 було надіслано на адресу відповідача SWIFT-повідомлення, оформлене належними чином.

Проте, 21.08.2014 р. відповідачем було надіслано третій особі - 1 SWIFT-повідомлення про неможливість здійснення платежу до 21.08.2014 р., оскільки попереднє повідомлення було отримано ним лише 19.08.2014 р., а тому гарант має 7 днів на прийняття рішення щодо здійснення/відмови у здійсненні виплати гарантійного платежу.

29.08.2014 р. відповідачем через третю особу - 1 було повідомлено позивача про неможливість здійснення виплати гарантійного платежу з підстав відсутності у повідомленні підтвердження повноважень осіб, які підписали вимогу та невірного зазначення дати надання банківської гарантії.

Враховуючи відмову відповідача у виплаті коштів за Гарантією, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаних коштів з відповідача, у зв'язку з незаконністю відмови у виплаті.

Судом встановлено, що у третьої особи - 2 станом на дату подання позову до господарського суду м. Києва існувала заборгованість перед позивачем за Договором поставки в розмірі 17 200 000,00 грн.

Позивачем було долучено до матеріалів справи банківські виписки по власному особовому рахунку, з яких вбачається, що третьою особою - 2 в період з 30.05.2014 р. по 13.11.2014 р. було перераховано на користь продавця кошти за придбаний товар в розмірі 6 600 000,00 грн.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку позивача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом. Крім того, 02.12.2014 р., тобто під час розгляду цієї справи, між позивачем та третьою особою - 2 було укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н (далі - Угода), відповідно до умов якої зобов'язання за Договором поставки погашаються (вимога на 15 100 000,00 грн. вважається задоволеною) у розмірі 15 099 000,00 грн.

З огляду на вищенаведене, позивач своєю заявою зменшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача на підставі Гарантії залишкову суму боргу третьої особи - 2 за Договором поставки, яка станом на поточну дату складає 1 000,00 грн.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Згідно з ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частин 1 - 4 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Частинами 1 та 2 ст. 565 Цивільного кодексу України визначено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 639, (далі - Положення) регулює порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання.

Відповідно до п. 2 Розділу І Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Згідно з пунктами 1 - 4 Глави І Розділу ІІ Положення для отримання гарантії принципал подає до банку-гаранта заяву про надання гарантії.

Заява про надання гарантії складається за довільною формою, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 4 цієї глави.

Заява про надання гарантії заповнюється з використанням відповідних технічних засобів або від руки та подається до банку-гаранта не менше ніж у двох примірниках, один з яких - оригінал, другий її копія. Перший примірник заяви про надання гарантії має містити відбиток печатки та підписи відповідальних осіб принципала, які зазначені ним у картці із зразками підписів і відбитком печатки, або підписи осіб, уповноважених на це їх установчими документами, а в разі подання заяви про надання гарантії в електронній формі за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг" тощо вона має містити електронні цифрові підписи відповідальних осіб, які підписують їх на паперовому носії.

Відповідальний працівник банку, який отримав заяву про надання гарантії в електронній формі, роздруковує її на паперовому носії, засвідчує підписом і зазначає дату здійснення друку.

Заява про надання гарантії обов'язково має містити такі реквізити:

- назву та місцезнаходження банку-гаранта або умови визначення банку-гаранта банком-контргарантом;

- назву документа - "Заява про надання гарантії";

- дату складання та номер заяви про надання гарантії (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами). Цю дату може зазначати банк-гарант;

- повну або скорочену назву принципала, що збігається з назвою, яка зазначена ним у картці, із зразками підписів і відбитка печатки [для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові та документ, що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання)], його місцезнаходження;

- назву національної валюти або іноземної валюти, в якій надається гарантія, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129), зі змінами (далі - Класифікатор);

- суму гарантії цифрами та словами;

- номер договору або іншого документа, який згідно із законодавством України має силу договору (за наявності), або посилання на реквізити тендерної документації про проведення тендера, де передбачено основне зобов'язання;

- назву бенефіціара (для бенефіціара фізичної особи - прізвище, ім'я, по батькові), його місцезнаходження або місце проживання (за наявності такої інформації);

- назву банку бенефіціара - його назву та місцезнаходження, SWIFT-код (BIC kod) або номер телекса (зазначається за потребою);

- вид гарантії;

- умови гарантії;

- строк дії гарантії;

- посилання на Уніфіковані правила для гарантій за вимогою, розроблені Міжнародною торговою палатою (публікація Міжнародної торгової палати N 458), або інші міжнародні документи (за потребою);

- відбиток печатки, якщо заява подається на паперовому носії, підписи відповідальних осіб принципала (зазначаються відповідно до пункту 3 цієї глави), які зазначені ним у картці із зразками підписів і відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, - лише її підпис).

Крім того, відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про незаконність відмови відповідача здійснити виплату по гарантійному випадку на користь позивача, так як позивачем належним чином було виконано умови банківської гарантії щодо пред'явлення та оформлення вимоги до гаранта.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається лише належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Гарантією, в свою чергу, відповідач (гарант) порушив права позивача щодо отримання гарантійного платежу, згідно з умовами Гарантії та приписами чинного законодавства України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача коштів за Гарантією в розмірі 1 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 29; ідентифікаційний код: 00039019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, будинок 6 А; ідентифікаційний код: 31109157) кошти в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 26.01.2015 р.

Головуючий суддя О.В. Нечай

Суддя М.Є. Літвінова

Суддя В.В. Князьков