Ухвала суду № 42556950, 18.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2014 р. м. Київ К/800/21402/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Олендер І.Я., Ситников О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача надміру виплачені суми пенсій в розмірі 39676,62 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013р., змінено рішення суду першої інстанції шляхом задоволення позовних вимог частково. Стягнуто з відповідача надміру виплачену пенсію в розмірі 25480,40 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з 08.10.2004р. по 30.06.2012р. та отримував соціальну пенсію по інвалідності відповідно до статті 93 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

25.01.2007р. відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому від 25.06.2012р. №7 на підставі частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачу з 01.07.2012р. припинено виплату пенсії у зв'язку із працевлаштуванням.

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України від 12.07.2012р. розмір переплати пенсії становить 39676,62 грн.

Листом №21766/03 від 31.10.2012р. відповідача повідомлено про те, що переплата у сумі 39676,62 грн., яка виникла у зв'язку із працевлаштуванням та у зв'язку із неповідомленням про працевлаштування, не погашена та запропоновано сплатити заборгованість у добровільному порядку.

В добровільному порядку вказані кошти відповідачем сплачено не було.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем надано всі необхідні докази про наявність такого боргу у відповідача та вжиття заходів його стягнення, а відповідачем даний факт не спростовано та в добровільному порядку вказаний борг не повернуто.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надміру виплачена пенсія підлягає задоволенню в межах трирічного строку, відповідно до положень статті 257 ЦК України, а саме з червня 2009 року по червень 2012 року в розмірі 25480, 40 грн.

Поряд з тим, апеляційним судом не враховано, що відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За правилами частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, надміру виплачені пенсіонеру суми пенсій не є майновою шкодою в розумінні Цивільного кодексу України, порядок повернення таких коштів передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому застосування до спірних правовідносин положень Цивільного кодексу України щодо строку позовної давності не можна визнати обґрунтованим.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що частина позовних вимог знаходиться за межами передбаченого статтею 99 КАС України строку звернення до суду, однак судами в порушення вимог частин 4-5 статті 11 КАС України, не вжито передбачених законом заходів для з'ясування дотримання позивачем строку звернення до суду.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано чи повідомив відповідач Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому про взяття його на облік як суб'єкта підприємницької діяльності та не досліджено надане відповідачем повідомлення про взяття його на облік як суб'єкта підприємницької діяльності від 20.01.2007р.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

В свою чергу підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до частини 2 статті 227 КАС України є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, для з'ясування наведених вище обставин справи та застосування норм матеріального права відповідно до встановлених обставин.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013р. у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: І.Я. Олендер

О.Ф. Ситников