Ухвала суду № 42551826, 23.01.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4415/14-к

Провадження № 1-кп/333/695/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

23.01.2015р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Кунець В.В., за участю прокурора Яланської А.П., захисника - адвоката ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.11.2014р. до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням її у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212-1 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка обвинуваченої про отримання нею копій обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив суд призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта, який проводити у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, за участю прокурора, обвинуваченої та її захисника.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, просили повернути обвинувальний акт прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме, формулювання обвинувачення не містить посилання на обставини, які у відповідності до положень ст. 91 КПК України, входять до предмету доказування, зокрема, це подія злочину, форма вини, мотив вчинення кримінального правопорушення. Вказані вимоги закону, вважає захисник, виконані не були, а саме, фактичні обставини кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, не відповідають правовій кваліфікації кримінального правопорушення. Суб'єктивна сторона даного злочину, зазначив захисник, полягає у прямому умислі, проте, в обвинувальному акті відсутня суб'єктивна сторона злочину, яка характеризується виною у формі прямого умислу. Крім того, з тексту обвинувального акту, зазначає захисник, не зрозуміло, які саме дії та за попередньою змовою з якою особою вчинила ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, а також в обвинувальному акті на зазначено хто є потерпілим в кримінальному провадженні.

Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченої, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 212-1 КК України, а саме: ОСОБА_2, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ЗДП «Радіоприлад» (код за ЄДРПОУ 14313317) на підставі наказу № 14к від 10.03.10, маючи умисел на ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у великих розмірах, та будучи відповідальною за повною та своєчасною сплатою обов'язкових платежів до державного бюджету, а при наявності заборгованості, її погашення, умисно ухилилась від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.02.13 по 31.08.13 на загальну суму 2497672,96 грн. при наступних обставинах.

Так, ЗДП «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 14313317) зареєстроване в якості суб'єкта господарської діяльності - юридичної особи рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 1 103 120 0000 001357 від 02.07.03, взято на облік 25.03.91 управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя за №08/27-0065, за юридичною адресою: м. Запоріжжя пр. Леніна, 3.

Згідно з наказом № 44к від 10.03.10 ОСОБА_2 призначено на посаду головного бухгалтера ЗДП «Радіоприлад», та відповідно до п. 3.9 положення про головного бухгалтера від 14.06.2013 р. та п. 2 посадової інструкції головного бухгалтера затвердженої директором ЗДП «Радіоприлад» ОСОБА_4 на ОСОБА_2, як на головного бухгалтера підприємства, покладені обов'язки, а саме: ведення податкового та бухгалтерського обліку підприємства, правильне нарахування платежів в державний і місцеві бюджети, відрахування коштів до різних фондів, складання бухгалтерської і податкової звітності, надання її до відповідних органів. Крім того, згідно з п. 7.6 статуту ЗДП «Радіоприлад» від 25.09.12- «... головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності...».

За період з 01.02.13 по 31.08.13 ЗДП «Радіоприлад» мало заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі ПФУ) у розмірі 2497672,96 грн., яку службові особи ЗДП «Радіоприлад» були зобов'язані та мали можливість сплатити у повному обсязі за рахунок коштів, отриманих на банківські рахунки підприємства.

Головний бухгалтер ЗДП «Радіоприлад» ОСОБА_2, будучи обізнаною про те, що на банківський рахунок НОМЕР_1, відкритий у Запорізькій обласній філії ВАТ «Ощадбанк» у м. Запоріжжя, який належить ЗДП «Радіоприлад», за період з 01.02.13 по 31.08.13 р. надійшли грошові кошти на загальну суму 6019501,00 грн., витратила грошові кошти на інші потреби вказаного підприємства (в тому числі: закупівля матеріалів, комплектуючих, енергоносії, оплата послуг, відрядження, утримання соціальної сфери та ін.), а не на сплату заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

ОСОБА_2 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, займаючи посаду головного бухгалтера ЗДП «Радіоприлад», діючи умисно, в період часу з 01.02.13 по 31.08.13, в порушення вимог п. 1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.10 (далі - Закон) «платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи, організації, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання...», в порушення вимог п.1 ч.2 ст.6 вказаного Закону «... платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати єдиний внесок...», та в порушення вимог ч.І2 ст.9 цього ж Закону «єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника» та «...зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу)...», будучі обізнаною про фактичний фінансовий стан підприємства і маючи реальну можливість сплатити заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ухилилась від їх сплати, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів до Пенсійного фонду України на загальну суму 2497672,96 грн.

Таким чином, в результаті злочинних діянь ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України фактично не надійшли кошти в великих розмірах на загальну суму 2497672,96 грн., що більш ніж в 3000 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Своїми протиправними умисними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст.212-1 КК України, який кваліфікується як умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у великих розмірах.

Частиною 4 статті 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Згідно з п.п. 1-3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо останній не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно п.2 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого.

Дослідивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 212-1 КК України є неконкретизованим, ознаки правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 212-1 КК України не відповідають формулюванню обвинувачення, викладеному в обвинувальному акті.

Як зазначено в обвинувальному акті, своїми протиправними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 212-1 КК України, який кваліфікується як умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України коштів у великих розмірах.

Проте, вищенаведене формулювання обвинувачення не містить вказівку на те, що ОСОБА_2 є службовою особою, не зазначено, що матеріальна шкода заподіяна її протиправними діями підприємству в процесі виконання останньою саме організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків чи обов'язків за спеціальним повноваженням, тобто не зазначено, правом виконання саме яких обов'язків була наділена ОСОБА_2 на посаді головного бухгалтера підприємства, що є підставою для визнання її службовою особою.

Крім того, з формулювання обвинувачення також не вбачається жодних свідчень, що ОСОБА_2 вчинила злочин за попередньою змовою групою осіб, не зазначено конкретні дані про особу, за попередньою змовою з якою вчинила злочин ОСОБА_2, формулування обвинувачення не містить посилання на конкретні злочинні дії вказаної особи, також не зазначено, ані в обвинувальному акті, ані в реєстрі матеріалів досудового розслідування, щодо виділення в окреме провадження матеріалів щодо цієї особи або осіб, за попередньої змовою з якою (якими) вчинила злочин ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акту додається, зокрема, реєстр матеріалів кримінального провадження, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Згідно з ч.2 ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Проте, реєстр матеріалів досудового розслідування, доданий до обвинувального акту відносно ОСОБА_2, не відповідає зазначеним вимогам закону. Так, реєстр матеріалів не містить даних про проведення такої процесуальної дії як відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження.

Згідно ст.290 КПК України визнавши зібраними під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитись з ними.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відомості про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів відсутні, не містяться дані про ознайомлення ОСОБА_2 з матеріалами кримінального провадження.

Згідно ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні повертає обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

На підстав вищенаведеного, суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 не може бути призначено до судового розгляду з тих підстав, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення недоліків у останньому.

Керуючись ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Повернути обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за ст.212-1 ч.2 КК України, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку про отримання ОСОБА_2 вказаних документів прокурору для усунення недоліків у обвинувальному акті.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя впродовж 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: А.І.Боровікова