Рішення № 42551646, 29.01.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Бондаренка Ю.О.,

суддів - Собослой Г.Г., Павліченко С.В.

при секретарі - Маринець Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ПАТ «Ідея Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 734,06 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивували тим, що згідно укладеного договору № Ю98.929.70152 від 10.12.2010 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1, відповідач отримав кредит в розмірі 9 360,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом 28,20% річних з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим графіком щомісячних платежів. Відповідач систематично порушував умови договору, у зв'язку з чим станом на 19.03.2013 року заборгованість останнього перед банком склала 35 834,06 грн., з яких: прострочений борг - 8 060,01 грн. прострочені відсотки - 2 624,80 грн., пеня за несвоєчасне погашення платежів - 25 139,39 грн. та віндикаційні витрати - 10,00 грн.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ «Ідея Банк» суму заборгованості 21 369,62 грн. та суму 358,34 грн. на відшкодування судових витрат (а.с.36-38).

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у позові ПАТ «Ідея Банк» відмовити. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт також зазначив, що станом на березень 2013 року в нього не може бути заборгованості перед банком по кредиту, так як він повернув кошти в розмірі 12 050,00 грн. ще у 2012 році, що підтверджується банківськими квитанціями.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши апелянта, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.2, 3 ст.213 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вказаним вимогам закону, а тому в повному обсязі з таким висновком погодитися не можливо, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2010 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Ю98.929.70152, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 9 360,00 грн. зі сплатою 20,00% відсотків річних від залишкової суми кредиту (на протязі перших трьох місяців дії договору - 0,001% річних), за обслуговування кредиту - 2,35% щомісячно від початкової суми кредиту (0,00% на протязі перших трьох місяців дії договору) з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим графіком щомісячних платежів до 10.12.2011 року (а.с.7-9).

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та відповідно до ордера-розпорядження №1 про видачу кредиту банк надав відповідачу кошти з рахунку №22025492970152,98 в сумі 8 563,40 грн. (згідно п.1.6 Договору позичальник сплачує комісію банку за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 6,03% одночасно з видачею кредиту) (а.с.5, 7).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору по сплаті заборгованості та процентів за користування кредитом, та стягнув суму боргу за розрахунком банку.

Однак, апеляційним судом встановлено, що згідно наданих відповідачем квитанцій, ним за період з 28.01.2011 року по 23.04.2012 року на погашення кредитної заборгованості було сплачено 12 050,00 грн. (а.с.49-54).

З детального розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що ряд платежів виконаних відповідачем на виконання умов договору не було враховано при обчисленні суми.

Так згідно квитанції № 295991 від 31.03.2011 року відповідач оплатив 2400 грн. (а.с.51), в свою чергу згідно розрахунку заборгованості, цього дня було зараховано 400 грн., 06.06.2011 року було сплачено 5250 грн. (а.с.52), а зараховано 136,89 грн. відсотків та 113,11 грн. комісії (250 грн.), 28.10.2011 року відповідачем було сплачено 3200 грн.(а.с.53), а в розрахунку заборгованості зазначено, що цього дня було сплачено лише 200 грн. в погашення відсотків.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за кредитне обслуговування в 12 щомісячних внесків у наступній черговості: 1) для оплати прострочених процентів, простроченої плати за кредитне обслуговування; 2) для оплати простроченої заборгованості по кредиту; 3) для погашення строкових відсотків та строкової плати за кредитне обслуговування; 4) для погашення кредиту; 5) витрати, пов'язані зі стягненням заборгованості за договором; 6) для погашення штрафних санкцій (пені).

Так, суми платежів, які сплачувалися з порушеннями строків сплати кредиту і процентів за користування кредитом при надходженні на рахунок направлялися на погашення простроченої заборгованості по відсоткам, простроченої плати за кредитне обслуговування та пені, а залишок зараховувався для погашення основної суми боргу по кредиту згідно графіка (додатку №1).

Відповідно до ч.3 ст.549 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно п.2.4 кредитного договору банк має право стягнути з позичальника пеню (штрафні санкції), що нараховуються за кожний день прострочки на прострочену суму в розмірі: 0,15% - в період прострочення оплати від 1 до 60 днів та 0,65% - в період прострочення оплати з 61 дня та по день повного погашення боргу за договором.

З врахуванням проведених відповідачем проплат, станом на 19.03.2013 року заборгованість перед банком складає 1891,24 грн., з яких: 472,16 грн. - тіло кредиту, 85,38 грн. - відсотки від залишкової суми кредиту та 1 333,70 грн. - пеня.

Суд, першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову докази надані відповідачем про часткову сплату кредиту не досліджував та правової оцінки їм не надавав, тому судове рішення не відповідає вимогам ст.213 ЦПК щодо законності й обґрунтованості, а зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Відповідно до вимог ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку з цим рішення суду в частині розподілу судових витрат за правилами ст.88 ЦПК України необхідно змінити та стягнути на користь ПАТ «Ідея Банк» з ОСОБА_1 суму в розмірі 19,90 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України судова колегія, -

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2013 року, - змінити, викласти резолютивну частину рішення в новій редакції.

Позовн ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» суму в розмірі 1 891,24 грн. в рахунок заборгованості за кредитним договором № Ю98.929.70152 від 10.12.2010 року, з яких: 472,16 грн. - тіло кредиту, 85,38 грн. - відсотки та 1 333,70 грн. - пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати в рахунок сплаченого судового збору у розмірі 18,90 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: