Рішення № 42549936, 29.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

провадження № 22ц/790/911/15 Головуючий 1 інст. - Юдін Є.О.

Справа №2034/5940/2012 Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Котелевець А.В.,

Кіпенка І.С.,

за участю секретаря - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 березня 2013 року по справі за позовом Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: орган опіки та піклування Русько - Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року Харківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, просив позбавити батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у відношенні малолітньої ОСОБА_4 та стягнути з відповідачів аліменти у розмірі ? частини з усіх видів заробітку на утримання дитини; передати малолітню ОСОБА_4 органу опіки та піклування Русько - Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області.

В лютому 2013 року прокурор подав до суду заяву про залишення без розгляду вимог стосовно позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 у відношенні малолітньої ОСОБА_4 та стягнення з неї аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування вказаного позову зазначив, що батько малолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_2, з родиною не проживає з моменту народження дитини, у шлюбі з матір"ю ОСОБА_5 не перебуває з 30.01.2002 року. Місце проживання відповідача не відоме, зареєстрованим в м. Харкові та Харківській області не значиться, що підтверджується довідкою адресно-довідкового бюро ГУ МВС України в Харківській області №33 від 12.04.2012 року.

З моменту народження ОСОБА_4 батько покинув її, станом на теперішній час жодного разу не з"являвся.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 27 березня 2013 року позовні вимоги Харківського міжрайонного прокурора Харківської області стосовно позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 у відношенні малолітньої ОСОБА_4 та стягнення з неї аліментів на утримання дитини - залишено без розгляду.

Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_4, стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку; вирішено питання про судові витрати.

З таким рішенням не погодився ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_3, подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в позові Харківській міжрайонній прокуратури Харківської області в повному обсязі;

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, сама дитина, яка досягла 14 років.

Сімейний кодекс України детально регулює питання застосування такого засобу захисту дитини, її прав та інтересів від посягань з боку її власних батьків , як позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх або неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.

Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Стаття 164 Сімейного кодексу України передбачає підстави для позбавлення батьківських прав, це ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстокого поводження з дитиною, коли вони є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до ч.4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст.164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Згідно з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 5)

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано 01 квітня 2003 року (а.с.7 )

Між тим, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначив, що на час народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, він не мешкав з ОСОБА_5 та дитина не є його рідною донькою.

ОСОБА_5 підтвердила пояснення ОСОБА_2 і зазначила, що батьком неповнолітньої дитини є інший чоловік.

Крім того, у провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про оспорювання батьківства.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

До матеріалів справи ОСОБА_2 надав докази того, що він позитивно характеризується, має постійне місце роботи.

Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги про позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч.1 ст. 309, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 - задовольнити. частково

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 березня 2013 року змінити.

Відмовити Харківській міжрайонній прокуратури Харківської області, що діє в інтересах ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у задоволенні позову до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Русько - Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: