Постанова № 42543079, 27.01.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 року № 813/7655/14

о 13 год., 15 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно - Україський Центр «Медсервіс»», представник - Фігель Ю.О.,до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Чабан О.С.про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0014331502 від 17.09.2014 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західно - Україський Центр «Медсервіс»» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту перевірки № 1406/15-3/22334457 від 05.08.2014 року. Актом перевірки встановлено, що в порушення п. 57.1. ст. 57 ПК України платником протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток - 11021000. У спірному рішенні зазначено, що позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% за платежем - єдиний податок з юридичних осіб - 18050300. Відповідно, перевірка з питань сплати єдиного податку з юридичних осіб (18050300) відповідачем не проводилася.

Позивач також зазначає, що 10.07.2012 року подав податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи з ІІ квартал 2012 року. Проте, у цій декларації ним було помилково невірно вказано суму єдиного податку за ІІ квартал 2012 року в розмірі 66666,59 грн., у зв'язку з чим позивач подав 22.08.2012 року уточнюючу податкову декларацію, у якій уточнив суму єдиного внеску за ІІ квартал 2012 року 30079,49 грн. Дані уточненої декларації під час проведення перевірки враховані не були.

Податковий борг за ІІ квартал 2012 року в розмірі 30100,00 грн. не міг виникнути, оскільки єдиний податок за вказаний період було сплачено 10.07.2012 року, тобто задовго до закінчення терміну сплати єдиного внеску за ІІ квартал 2012 року.

Щодо податкового боргу в сумі 150,00 грн. та 321,30 грн., які нібито виникли 21.10.2011 року, позивач зазначає, що 08.08.2011 року було сплачено єдиний податок в розмірі 530,00 грн. згідно платіжного доручення № 563 від 08.08.2011 року в сумі 130,00 грн. та платіжним дорученням № 617 від 06.10.2011 року в сумі 400,00 грн. Дані кошти були перераховані на рахунок. Згодом з'ясувалось, що рахунок було змінено і позивач 25.10.2011 року звернувся до ДПІ у Франківському районі м. Львова про перерахування сум єдиного податку з одного рахунку на інший. А тому, позивач своєчасно виконав усі належні податкові зобов'язання та завчасно (08.08.2011 року та 06.10.2011 року) сплатив вищезазначені суми єдиного податку до кінцевого терміну його оплати. Вказане, на думку позивача, свідчить про відсутність правових підстав нарахування штрафних санкцій та винесення спірного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення на підтвердження позовних вимог, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд у його задоволенні відмовити повністю, з підстав його необґрунтованості, вказавши на правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

05.08.2014 року відповідачем проведено перевірку своєчасності сплати позивачем самостійно визначеного податкового зобов'язання. За результатами проведеної перевірки складено акт № 1406/15-3/22334457.

Перевіркою встановлено в порушення п. 57.1. ст. 57 розділу ІІ ПК України, платником протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток (11021000), а саме:

- дата виникнення податкового боргу - 21.10.2011 року; сума податкового боргу - 150,00 грн.; сума погашеного податкового боргу - 150,00 грн.; дата та № документа, на підставі якого погашено податковий борг - № 641 від 25.10.2011 року; кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - 5;

- дата виникнення податкового боргу - 21.10.2011 року; сума податкового боргу - 321,30 грн.; сума погашеного податкового боргу - 321,30 грн.; дата та № документа, на підставі якого погашено податковий борг - № 640 від 25.10.2011 року; кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - 5;

- дата виникнення податкового боргу - 20.08.2012 року; сума податкового боргу - 36471,00 грн.; сума погашеного податкового боргу - 36471,00 грн.; дата та № документа, на підставі якого погашено податковий борг - Уточнюючий документ № 34685 від 22.08.2012 року; кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - 3, у зв'язку з чим передбачено відповідальність за ст. 126 ПК України.

17.09.2014 року відповідачем, на підставі акту перевірки № 1406/15-3/22334457 від 05.08.2014 року, прийнято податкове повідомлення - рішення № 0014331502, у якому встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку на прибуток, визначеного п. 57.1. ст. 57 розділу ІІ ПК України та на підставі абз. 3 п. 126.1. ст. 126 глави 11 розділу ІІ ПК України, а саме за затримку сплати на 5, 5, 3 календарних дні грошового зобов'язання у розмірі 36942,30 грн., внаслідок чого зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 3694,23 грн. за платежем - єдиний податок з юридичних осіб.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 49.1. ст. 49 цього ж Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 цього ж Кодексу, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно ст. 126 цього ж Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:

- Податкових декларацій платника єдиного податку - юридичної особи (позивача) за І квартал 2012 року, півріччя 2012 року, три квартали 2012 року та за 2012 рік;

- Уточнюючої податкової декларацій платника єдиного податку - юридичної особи (позивача) за півріччя 2012 року;

- виписок банку про рух коштів позивача по рахунках за 18.04.2012 року, 10.07.2012 року, 10.10.2012 року, 17.01.2013 року;

- листа позивача вих. № 174 від 25.10.2014 року до ДПІ у Франківському м. Львова з проханням перерахувати сплачену суму єдиного податку в розмірі 530,00 грн. (згідно платіжного доручення № 563 від 08.08.2011 року - 130,00 грн. та платіжним дорученням № 617 від 06.10.2011 року - 400,00 грн.) та перераховані на рахунок № 34210378700005. перекинути на рахунок 31514969700005;

- виписок банку про операції на рахунку за 08.08.2014 року.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог, оскільки законодавцем передбачено застосування штрафу у випадку несплати або несвоєчасної сплати платником узгодженої суми грошових зобов'язань протягом строків встановлених Податковим кодексом України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що податковий борг позивача по сплаті єдиного податку виник 21.10.2011 року на суму 150,00 грн. та 21.10.2011 року на суму 321,30 грн.

Представником відповідача в судовому засіданні надано суду копію Зворотного боку облікової картки ТОВ «Західно - Україський Центр «Медсервіс»» (скорочена форма) станом на 31.12.2011 року за платежем - єдиний податок з юридичних осіб, з якої вбачається, що позивачем сплачено грошове зобов'язання в сумі 150,00 грн. згідно платіжного доручення № 641 від 25.10.2011 року та 321,33 грн. згідно платіжного доручення № 640 від 25.10.2011 року, тобто із затримкою сплати узгодженої суми грошового зобов'язання на 5 календарних днів.

Щодо тверджень представника позивача про зміну рахунку на який позивачем було перераховано кошти, такі судом не враховуються, оскільки згідно листів ГУ Державного казначейства України у Львівській області № 6.1-9/714 від 01.02.2011 року, № 6.1-8/726 від 01.02.2011 року, повідомлено про реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів. Також згідно телеграми заступника голови ДПА України від 03.02.2014 року, надісланої податковим органам, останніх зобов'язано забезпечити, починаючи з 07.02.2011 року, ведення оперативного обліку платежів та складання звітності на підставі отриманої від органів державного казначейства інформації про надходження платежів на нові бюджетні рахунки.

Крім цього, з наданої представником відповідача копії виписки по рахунку позивача за 20.04.2011 року вбачається, що позивачу було відомо про нові рахунки сплати податкових зобов'язань, про що свідчить сплата ним грошового зобов'язання з єдиного податку за березень 2011 року.

Судом не враховуються твердження позивача та його представника позовних вимог щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань по єдиному податку в сумі 36471,00 грн. (за ІІ квартал 2012 року), оскільки з матеріалів справи вбачається, що податковий борг позивача за вказаним платежем виник 20.08.2012 року. Позивачем вказаної суму податку сплачено лише 22.08.2012 року, тобто після подання Уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи, що свідчить про затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання на 3 календарних днів.

Судом також не враховуються обґрунтування представником позивача позовних вимог з підстав, що акт перевірки позивача від 05.08.2014 року, як підстава прийняття спірного податкового повідомлення - рішення містить зазначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, а не єдиного податку, оскільки підставою визначення податкового зобов'язання є саме податкове повідомлення - рішення, а не акт перевірки платника. Відтак, помилковість зазначення в акті перевірки назви податку не впливає на правильність проведення самої перевірки платника податків та визначення йому податкових зобов'язань.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно - Україський Центр «Медсервіс»» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0014331502 від 17.09.2014 року, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або у відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно - Україський Центр «Медсервіс»» (ЄДРПОУ 22334457, вул. Антоновича, 128, м. Львів) на користь Державного бюджету України 1644,30 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України..

Постанова складена в повному обсязі 02.02.2015 року.

Суддя Гавдик З.В.