Постанова № 42542306, 19.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 року Справа № 808/8847/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом Запорізького міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення коштів, що були виплачені як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 06.08.2013 ОСОБА_1 звернувся до Запорізького міського центру зайнятості як такий, що шукає роботу. Того ж дня йому було надано статус безробітного, а 13.08.2013 призначено виплату допомоги по безробіттю. 08.08.2014 відповідач подав до центру зайнятості заяву про припинення реєстрації його як безробітного, того ж дня його реєстрацію було припинено.

11.08.2014 фахівцями центру зайнятості було складено акт розслідування страхового випадку й обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, яким було встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку в центрі зайнятості надавав оплатні послуги спеціалізованому комунальному підприємству «Ритуальна служба», згідно з договором про надання послуг від 09.10.2013. Про факт укладання такого договору відповідач позивача не інформував.

В розумінні ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», з дня укладання вищевказаного договору ОСОБА_1 відносився до категорії зайнятого населення та не мав права отримувати допомогу по безробіттю. Таким чином, відповідач не виконав покладений на нього як безробітного обов'язок , а саме: не повідомив центр зайнятості про укладення зазначеного договору, що призвело до безпідставної виплати йому допомоги на випадок безробіття у розмірі 1536,39 гривень.

Позивач просить стягнути зазначену суму.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився з невідомої суду причини, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, судову повістку було направлено на його адресу й отримано ним особисто 05.01.2015, про що свідчить його підпис на корінці поштового повідомлення.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що 06.08.2013 ОСОБА_1 звернувся до Запорізького міського центру зайнятості (далі - МЦЗ) з заявою про надання статусу безробітного (а.с.12). Наказом директора МЦЗ №НТ130806 від 06.08.2013 відповідачу було надано статус безробітного (а.с.32), а наказом №НТ130813 від 13.08.2013 призначено допомогу по безробіттю.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-III від 02.03.2000, право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.23 вищевказаного Закону, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Судом встановлено, що 08.08.2014 відповідач подав до МЦЗ заяву про зняття його з обліку (а.с.38), й наказом №НТ140808 від 08.08.2014 було припинено його реєстрацію як безробітного (а.с.39).

Згідно з довідкою МЦЗ, ОСОБА_1 було нараховано та перераховано допомоги по безробіттю за період з 09.20.2013 по 30.11.2013 на суму 1536,39 гривень (а.с.22).

Запорізьким районним центром зайнятості, на підставі наказу директора Запорізького районного центру зайнятості й звернення Запорізького міського центру зайнятості, було проведено звірку достовірності даних щодо факту перебування в трудових відносинах та отримання доходу ОСОБА_1, результати якої викладені в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №22 від 11.08.2014 (а.с.17).

Відповідно до абз.5 п. 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009, перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Вищевказаним актом №22 від 11.08.2014 встановлено, що ОСОБА_1 та СКП «Ритуальна служба» було укладено договір про надання послуг від 09.10.2013 (а.с.18). На виконання цього договору ОСОБА_1 надавав оплатні послуги СКП «Ритуальна служба» у період з 09.10.2013 по 30.11.2013, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2013 й 30.11.2013 (а.с.19). За дані послуги ОСОБА_1 отримав винагороду в сумі 5670 гривень.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012, «до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою».

Відповідно до абз. 1 ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000, «якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин».

Відповідно до абз. 4 пп.1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №198 від 20.03.2013, центр зайнятості припиняє реєстрацію особи з дня укладення нею цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Згідно з п.п. 6, 7 вищевказаного Порядку № 60/62 від 13.02.2009, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Судом встановлено, що відповідачу надсилався лист №3637/07-05 від 02.10.2014 з вимогою повернути незаконно отримані кошти у розмірі 1536,39 гривень. Даний лист був отриманий відповідачем 11.10.2014, про що свідчить його підпис на корінці поштового повідомлення (а.с.20).

Оскільки відповідач не повернув Запорізькому міському центру зайнятості суму незаконно отриманого ним матеріального забезпечення, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а вказана сума незаконно отриманого матеріального забезпечення - стягненню в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 69021, АДРЕСА_1) на користь Запорізького міського центру зайнятості кошти, що були виплачені йому як допомога по безробіттю за період з 09.10.2013 по 30.11.2013 у розмірі 1536 (однієї тисячі п'ятисот тридцяти шести) гривень 39 копійок на р/р 37172002004384, одержувач Запорізький міський центр зайнятості, код ЄДРПОУ 20482573, банк одержувача ГУДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО 813015.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш