Постанова № 42541253, 26.11.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року Справа № 814/2480/14

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи ОСОБА_1, м. Миколаїв

до відповідача: Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

секретар судового засідання Мартиненко Ю.З.

ПРЕДСТАВНИКИ:

позивач: ОСОБА_1

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Алєйнікова В.М.

Суть спору: визнання протиправним та скасування припису від 29.07.2014р. № 248, визнання протиправною постанову від 11.08.2014р. № 232,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (надалі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 248 від 29.07.2014р.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 232 від 11.08.2014р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по справі.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що проведена відповідачем перевірка носила формальний характер, з порушенням процедури, передбаченою Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, норм Кодексу про адміністративне правопорушення, як при складанні акту перевірки так й при винесенні припису та постанови про адміністративне правопорушення, оскільки проводилася з порушенням порядку оформлення процесуальних документів, без встановлення усіх суттєвих обставин по справі, врахування заперечень позивача, відсутністю належних підтверджуючих його винність доказів, а тому оскаржувані постанова та припис слід визнати незаконними та скасувати.

ОСОБА_1 зазначив, що бажав на місці ознайомитися з із протоколом та приписом, надати свої заперечення та пояснення до протоколу, а тому складання їх інспектором за його відсутності без врахування його заперечень свідчить про неправомірність дій Інспектора.

Позивач вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, так як зазначений об'єкт будівництва за класом наслідків (відповідальності), представлених до таблиці МІ додатку М ДБН А2.3-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» належить до I категорії складності, а згідно з ч. 7 ст. 96 КУпАП, за якою притягли до відповідальності ОСОБА_1, стосується притягнення до вищезазначеної відповідальності за виконання будівельних робіт вчинених щодо об'єктів II категорії складності.

Позивач також посилається на те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП була винесена до закінчення наданого відповідачем строку для усунення виявлених порушень, встановлених у приписі, що свідчить про необґрунтований, без з'ясування усіх обставин розгляд справи ще й самостійно встановивши категорію складності об'єкту.

Будівельні роботи з будівництва будівлі по АДРЕСА_1, як зазначає ОСОБА_1 дійсно проводяться без дозвільних документів, а саме: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт. Оскільки будівля є невеликою спорудою - сараєм, не використовується для проживання та постійного користування, то він не знав, що для його будівництва необхідно отримувати необхідні дозвільні документи від державних органів. І лише після того як він особисто звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з приводу отримання інформації відносно надання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва сараю, дізнався про необхідність складання декларації про початок виконання будівельних робіт із подальшою її реєстрацією в органі державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому йому було повідомлено, що будівельні роботи з будівництва сараю можуть проводитися ним лише у разі наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Співласниками згаданого домоволодіння значаться лише позивач - ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Оскільки між позивачем та іншою співвласницею ОСОБА_4 склалися недоброзичливі відносини, то вона не надає йому відповідний дозвіл (погодження) на оформлення на його ім'я право власності на частину земельної ділянки, виділеної йому користування рішенням Апеляційногосуду Миколаївської області від 30.01.2006 року.

Таким чином, оскільки позивач не є єдиним співвласником вказаного домоволодіння і залежить від узгоджень (погоджень) інших співвласників, він позбавлений натепер можливості оформити на своє ім'я право власності на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали справи, інші надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги не доведеними з наступного.

Згідно пункту 7 Порядку № 553 в зв'язку з надходженням звернення голови адміністрації Заводського району від 21.07.2014 вхд. № 4800-14-14 по заяві ОСОБА_5 на об'єкті: «Будівля невизначеного призначення» за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - об'єкт) проведено позапланову перевірку в період з 23.07.2014 по 29.07.2014 року.

За результатами перевірки встановлено, що за вищевказаною адресою будівельні роботи проводяться власними силами.

Будівельні роботи з будівництва «Будівлі невизначеного призначення» за вищевказаною адресою здійснюються без затвердженого проекту та без реєстрації відповідних документів, які надають право виконувати такі роботи, що є порушенням ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 7, 9, Закону України «Про архітектурну діяльність».

Згідно технічного паспорту, виготовленому КП ММБТІ станом на 20.07.2001 реєстровий номер № 7933 на житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_1 належить 31/100 частки власності домоволодіння, а саме: квартира № 3 в житловому будинку (літера А-1), загальною площею 36,8 кв. м; льох (літера Впд), сарай (літера Г) та споруда № 5.

Документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться об'єкт будівництва не надано.

Даний об'єкт будівництва відноситься до II категорії складності та розташований у дворі загального користування (домоволодіння), у зв'язку з чим, на виконання п. 2 ч. 1 ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник набуває право на виконання будівельних робіт виключно після реєстрації Інспекцією декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до містобудівного законодавства, інспекції державного архітектурно - будівельного контролю є єдиним органом, що здійснюють дозвільні та реєстраційні функції у будівництві.

ОСОБА_7 (замовник) до Інспекції з метою набуття права на реконструкцію об'єкта не звертався, декларацію про початок виконання будівельних робіт не подавав, а тому виконані будівельні роботи є неправомірними.

Частиною 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Як зазначає позивач посадові особи Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Миколаївській області самостійно та помилково встановили категорію складності об'єкту.

Повноваження посадових осіб Інспекції визначати категорію складності об'єкта будівництва прямо передбачені імперативними нормами постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.11 № 557 (чинна з 03.06.2011 року по теперішній час).

Згідно з п. 7 зазначеної постанови КМУ № 557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальними органами, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

За результатами перевірки об'єкта будівництва виявлено самочинне виконання будівельних робіт з реконструкції балкону - без відповідних дозвільних документів у галузі будівництва, без проектної документації, на

земельній ділянці, не відведеній для цієї мети.

Відповідно до пп. 16-21 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою Інспекції складено акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол та припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Акт перевірки та припис складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудівної діяльності щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, другий залишається в інспекції. Акт перевірки та припис підписується посадовою особою, яка здійснює перевірку та суб'єктом господарювання. У випадку відмови від підпису матеріалів, в матеріалах робиться відповідна відмітка та вони надсилаються поштою.

Як вбачається з матеріалів справи Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.07.2014 року позивач отримав 29.07.2014 року, про що свідчить його власноручний підпис в Акті.

В діяннях ОСОБА_1 виявлено всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП, а саме:

- встановлено факт вчинення правопорушення вимог містобудівного законодавства - виконання будівельних робіт з реконструкції балкону без відповідних документів, які надають право виконувати такі роботи, та без затвердженої проектної документації, що є порушенням ст. ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

- позивач є належним суб'єктом відповідальності за виявлене правопорушення (Позивачем підтверджено при проведенні перевірки факт виконання будівельних робіт);

- встановлена вина Позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого

ч. 7 ст. 96 КУпАП;

- виявлено обставини, що обтяжують відповідальність: виконання будівельних робіт без дозвільної та проектної документації є триваючимправопорушенням, тобто пов'язане з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Позивач безперервно скоює правопорушення протягом тривалого часу у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

- з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, при розгляді справи з 'ясовано, що посадовою особою Інспекції проведена позапланова перевірка та складено відповідні матеріали у відповідності до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №553.

Згідно п. З ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил.

Враховуючи зазначені вимоги законодавства та виявлені факти порушень з боку позивача, Інспекцією виданий припис № 248 щодо оформлення документів, що надають право виконувати такі роботи з терміном до 29.09.14 та негайного зупинення виконання будівельних робіт.

Твердження позивача про те, що примірники протоколу про адміністративне правопорушення та припису про зупинення будівельних робіт від 29.07.2014 року не були вручені йому на момент їх складання, та те що в графах про вручення названих документів жодні дані про вручення їх йому відсутні є безпідставним, так як з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення та припис про зупинення будівельних робіт від 29.07.2014 року позивач отримав 29.07.2014 року, про що свідчить його власноручний підпис в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.07.2014 року та в приписі № 248 від 29.07.2014 року.

Згідно приписів частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, то відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 248 від 29.07.2014 року відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку/

Головуючий суддя О. Ф. Середа