Ухвала суду № 42541192, 27.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 р.Справа № 820/17856/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача Таран М.М.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2014р. по справі № 820/17856/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

27 листопада 2014 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу залишено без задоволення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №160 "Про утворення Державної фіскальної служби", постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236, якою затверджено Положення про Державну фіскальну службу, постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №311 "Про утворення територіальних органів ДФС та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України". Заявник вважає протиправним наказ №2142 від 06.10.2014 року "Про проведення планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_3." з огляду на те, що його прийнято неповноважним органом та підписано посадовою особою, яка таким правом не наділена, а саме - начальником Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в той час як з 06.08.2014 року функції даного контролюючого органу в результаті реорганізації покладено на Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС.

Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не подала.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_3 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця та перебуває на обліку як платник податків в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області з 04.11.1996 року за № 10554.

06 жовтня 2014 року Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області на підставі плану-графіку перевірок на 4 квартал 2014 року видано Наказ про проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_3 № 2142, яким наказано провести документальну планову перевірку ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., встановлено тривалість документальної планової перевірки десять робочих днів починаючи з 22.10.2014р. згідно з п.82.1 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (а.с.12).

22 жовтня 2014 року головним державним ревізором-інспектором Батенко Р.В. та посадовими особами Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області Максимовою Н.А. та Мачульською М.В. складено Акт НОМЕР_1/20-33-17-02-07 22.10.14 (а.с.45), яким зафіксовано відмову від ознайомлення з направленням та допуску до проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_3 РНОК НОМЕР_1.

Залишаючи без задоволення адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ №2142 від 06.10.2014 року виданий уповноваженим органом - Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківські області, є правовим актом індивідуальної дії одноразового застосування, який вичерпав свою дію на час розгляду справи, отже порушення прав, свобод та інтересів позивача зазначеним наказом не встановлені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 19-1.1.2 п. 19-1. 1 ст. 19-1 Податкового кодексу України однією із основних функцій контролюючих органів є контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначено ст. 77 Податкового кодексу України.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Вказаний вид перевірки проводиться посадовими особами контролюючого органу на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, і за умови направлення (не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки) платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки (п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.77.6 ст.77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За правилами п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу зазначених норм слідує, що у платника податку є право не допускати до проведення перевірки посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки з підстав, зазначених в п.п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 скористався своїм правом, передбаченим п.п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України та не допустив орган державної податкової служби до проведення перевірки, внаслідок чого було складено Акт про недопущення до проведення перевірки.

Однак, наказ № 2142 від 06.10.2014р. "Про проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_3.", яким встановлена тривалість її проведення 10 робочих днів починаючи з 22.10.2014р., фактично вичерпав свою дію на час розгляду справи, оскільки є актом індивідуальної дії одноразового застосування.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 "Про утворення Державної фіскальної служби" утворено ДФС як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

У зв'язку із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 року № 651-р "Питання Державної фіскальної служби" видано наказ ДФС від 18.07.2014 № 2 "Про початок діяльності Державної фіскальної служби України", відповідно до якого ДФС розпочала виконання покладених на неї функцій і повноважень Міністерства доходів і зборів України, що припинилося.

Згідно з п. 7 Положення ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи ДФС та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС. Вказаною постановою затверджено переліки територіальних органів ДФС, які утворюються, та територіальних органів Міндоходів, які реорганізуються.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Частиною 1 ст. 4 даного Закону передбачено, що Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 13 ст. 37 вказаного Закону приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Згідно з ч. 1. ст. 16 даного Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 24.11.2014р. повне найменування юридичної особи код ЄДРПОУ 38773146 - Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області; відомості про перебування юридичної особи в процесі припинення, дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення - відсутні (а.с. 46-47, 48).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час винесення оскаржуваного наказу Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області була наділена повноваженнями на здійснення податкового контролю.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на той факт, що з прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження від 17.07.2014 року №651-р було завершено заходи з утворення Державної фіскальної служби та встановлено можливість виконання цією службою повноважень висновків суду не спростовують.

Згідно пункту 13 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. N 1074, акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов'язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій.

Тобто, до моменту державної реєстрації юридичної особи публічного права - Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС як територіального органу ДФС, Кабінетом Міністрів України акт про можливість забезпечення здійснення цим органом повноважень прийматись не може. З цих самих підстав вважати розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 року №651-р таким актом немає підстав.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2014р. по справі № 820/17856/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2015 р.

Помічник судді Цюпак О.П.